Україна поступово перетворюється на полігон нової архітектури безпеки Заходу. Про це свідчить наявність у нас заводів Rheinmetall і цифрових рішень Palantir, а також участь у створенні спільного європейського протиракетного щита.
Співпраця з Німеччиною
Повномасштабна війна Росії проти України змусила Захід переглянути розуміння безпеки: не лише європейські країни повільно прокидаються, а й США стали цікавитися українськими оборонними технологіями.
Одним із найбільш показових символів нової епохи стало рішення німецького оборонного концерну Rheinmetall розгорнути виробництво в Україні.
Нагадаємо, у 2024 році компанія офіційно підтвердила створення спільного підприємства для виробництва артилерійських боєприпасів калібру 155 мм, а також запуск низки оборонних об’єктів на українській території. За даними концерну, майбутній завод має виробляти "шестизначну кількість"снарядів щороку.Фактично йдеться не просто про окремий завод, а про перенесення частини європейського оборонного виробництва ближче до фронту.
Генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер тоді прямо заявляв, що Україна стає стратегічним партнером компанії, а концерн планує створити в країні щонайменше чотири оборонні підприємства,від виробництва боєприпасів до систем ППО.
Втім це співробітництво не стоїть на місці: 11 травня відвідав Київ міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. Головною темою цих переговорів стало розширення спільного виробництва, зокрема у сфері дронів, далекобійних систем і військових технологій нового покоління.
За підсумками зустрічей сторони підписали лист про наміри щодо поглиблення співпраці у defense-tech секторі. Особливий акцент зробили на інтеграції німецьких компаній в український оборонний кластер, а також на розвитку платформи Brave1 (єдиний кластер розвитку Defense Tech в Україні, заснований у 2023 році Мінцифри, Міноборони та іншими відомствами, що об'єднує державу, бізнес та військових для прискорення створення, тестування та впровадження інноваційних рішень на фронті), створенні нових проєктів далекобійного озброєння.
За даними німецьких та українських медіа, йшлося також про масштабування спільного виробництва важких ударних дронів із дальністю до 1500 км (втричі більш далекобійних, аніж німецькі ракети Taurus, котрих ми так і не дочекалися).
"Я вважаю, що українці дійсно мають перевагу. Росія переживає період слабкості як в економічному та внутрішньому плані, так і на полі бою", - зазначив за результатами цього візиту Пісторіус.
Й підкреслив очевидне всім, окрім Кремля, котрий явно і самовбивчо не збирається припиняти війну:
"Українці досягають значного прогресу. Удари по російській військовій інфраструктурі в тилу стають все більш точними і дають результат".
Тобто, допомагають тому, хто сам щось робить.
"Темне просвітництво" на світлому боці
Й ще більшою сенсацією є інтерес до України з боку американської технологічної компанії PalantirTechnologies. Це одна з провідних світових компаній у сфері аналізу даних та AI-рішень для оборони і безпеки, входить до топ-10 технологічних компаній США з капіталізацією 330 мільярдівдолл, її технології використовують армії, уряди та спецслужби країн НАТО і США для роботи з розвідданими, планування операцій та управління на полі бою.
Водночас у квітні 2026 року компанія Palantir Technologies опублікувала матеріали (зокрема, "Технологічна республіка"), котрі багато хто сприйняв як "маніфест", що відображає ідеї, схожі з Темним просвітництвом (це антиліберальна, антиегалітарна філософсько-політична течія, що виникла у 2000-х роках як відповідь на сучасні демократичні та соціальні процеси і пропонує відмовитися від демократії на користь технократичного управління).
Втім компанія успішно працює з Пентагоном, спецслужбами США та НАТО, а тепер активно й з Києвом - вочевидь, інтереси тут ситуативно сходяться. Як повідомив міністр оборони Михайло Федоров після нещодавньої зустрічі у столиці України із CEOPalantirTechnologiesАлексом Карпом, разом із Palantirми впроваджуємо штучний інтелект для оборони проти агресивної РФ.
"Символічно, що Алекс став одним із перших CEOвеликих західних tech-компаній, хто особисто приїхав до Києва після початку повномасштабного вторгнення - у червні 2022 року - та підтримав Україну. Відтоді ми активно співпрацюємо", - підкреслив Федоров.
Водночас міністр описав результати співпраці: зокрема, розроблена система детального аналізу повітряних атак, впроваджуються AI-рішення для роботи з великими обсягами розвідувальних даних та інтегрували технології в планування deep strike-операцій.
"Окремий напрям - Brave1 Dataroom, створений спільно з Palantir. Це платформа, де розробники отримують доступ до реальних даних з поля бою для навчання AI-моделей. Уже понад 100 компаній тренують 80+ моделей для виявлення й перехоплення повітряних цілей у складних умовах", - зауважив Федоров.
За його словами, під час зустрічі команді Palantir показали, як Україна захищає небо, стримує ворога на фронті та завдає удару російській економіці.
За даними Reuters, платформи Palantir вже застосовуються для аналізу ударів, обробки розвідувальної інформації та координації оборонних рішень. Компанія також бере участь у створенні цифрових систем протиповітряної оборони та аналізу бойових даних.
Зміна логіки безпеки: до чого тут проєкт Фрея
Для Європи це означає зміну самої логіки безпеки. Якщо раніше країни ЄС покладалися переважно на американську військову допомогу, то тепер формується модель, у якій Україна стає частиною загальноєвропейського оборонного контуру. Саме тому дедалі більше уваги приділяється спільним системам протиракетної оборони.
Одним із таких проєктів є панєвропейська система протиракетного захисту, яку в медіа та експертному середовищі часто пов’язують із концепцією нового "європейського щита".
Йдеться про створення багаторівневої оборони від балістичних та крилатих ракет,від систем Patriot і IRIS-T до перспективних засобів перехоплення нового покоління. Після масованих російських атак по українській інфраструктурі стало очевидно: без єдиної системи ППО Європа залишається вразливою.
Україна в цьому процесі виконує роль не лише союзника, а й джерела унікального бойового досвіду. Саме українська армія першою у світі навчилася у реальному часі протидіяти масованим атакам дронів, крилатих ракет і гібридним повітряним загрозам. Сьогодні цей досвід вивчають у штабах НАТО та оборонних компаніях по всьому світу.
До речі, як пише Мілітарний, співвласник української компанії Fire Point Денис Штілерман нещодавно розкрив подробиці про проєкт Freya, що дозволить перехоплювати і балістичні ракети. За його словами, мета проєкту - створити пан’європейську єдину захищену систему протиповітряної та протиракетної оборони. Для цього створено ракету-перехоплювач FP-7.x, виготовлену з композитних матеріалів, що суттєво знижує собівартість пострілу.
Заявлено, що ракета здатна досягати швидкості 1500-2000 м/с. Для порівняння, швидкість російської балістичної ракети Іскандер-М наприкінці активної ділянки становить близько 2100 м/с. Й у лютому компанія Fire Point вже продемонструвала випробування своєї нової ракети.
Тож усе це означає, що Україна поступово стає не лише найбільш мілітаризованою країною Європи, а й одним із головних центрів військових інновацій. Тут тестуються нові технології, адаптуються західні системи озброєнь і формуються принципи війни майбутнього. Саме український досвід сьогодні впливає на те, як Захід переосмислює власну безпеку.
Ще кілька років тому Україну сприймали переважно як буфер між Росією та ЄС. Тепер вона дедалі більше стає повноцінним учасником глобальної системи безпеки, тобтокраїною, без якої вже неможливо уявити нову оборонну архітектуру Європиі Заходу в цілому.
Ірина Носальська