ЄС розпочав підготовку договору про вступ Чорногорії, які справи в інших кандидатів? Коли Україна може стати членом ЄС.
Процес приєднання Чорногорії до ЄС перейшов у практичну площину. ЄС розпочав підготовку договору про вступ цієї країни. Чорногорія прагне стати частиною європейської сім’ї до 2028 р. Як просувається інтеграційні процеси в інших кандидатів? Наскільки близькою до вступу є Україна?
Чорногорія - орієнтир для інших кандидатів
Посли країн ЄС офіційно схвалили створення Спеціальної робочої групи, яка займатиметься опрацюванням юридичних деталей та безпосередньою підготовкою договору про вступ Чорногорії до блоку.
Речник Кіпрського головування в Раді ЄС Янніс Антоніу назвав це рішення значним прогресом, який демонструє іншим кандидатам реальність перспективи розширення.
“Це рішення є значним кроком уперед, який надсилає потужний сигнал усім країнам-кандидатам про те, що перспектива розширення є реальною і залежить від заслуг кожної держави”, - сказав він.
Нагадаємо, що шлях Чорногорії до ЄС триває понад півтора десятиліття: країна отримала статус кандидата у 2010 р., а офіційні переговори розпочала у 2012 р.
Сама Чорногорія налаштована оптимістично: країна прагне набути повноправного членства до 2028 р. Це прагнення стало настільки публічним, що гасло “28 на 28” (стати 28-м членом до 2028 р.) навіть з’явилося на літаках національної авіакомпанії. Відомо, що на сьогодні Подгориця вже успішно закрила 14 із 33 переговорних розділів.
Під час виступу у столиці Чорногорії європейський комісар з питань розширення Марта Кос відмітила позитивну динаміку та наголосила на необхідності подальших реформ
“Чорногорія досягла прогресу та показала сильний приклад для країн регіону. Для Чорногорії є три пріоритети: прискорення темпів реформ, впровадження реформ у сфері верховенства права та підтримка процесу вступу до ЄС з боку всіх партій, громадянського суспільства та громадян”, - сказала вона.
Цікаво, що Єврокомісія розглядає кейс Чорногорії як “тестовий майданчик”, щоб уникнути появи нової “Угорщини 2.0”. Брюссель намагається впровадити механізми, які б запобігли відступу від демократичних стандартів після того, як країна вже стане членом союзу, хоча ця ініціатива наразі зустрічає певний опір всередині блоку.
Які справи у інших кандидатів?
Найшвидше до ЄС наразі просувається Албанія. За останній рік вона продемонструвала вражаючий ривок. Країні вдалося відкрити 28 із 33 переговорних глав. Вона повністю відірвалася від Північної Македонії, з якою тривалий час ішла в парі. Албанський уряд розраховує завершити переговори вже наступного року, і Єврокомісія оцінює ці плани як цілком реалістичні завдяки стабільному впровадженню реформ.
Водночас у Сербії євроінтеграційний процес уповільнився.
Ця країна формально веде переговори ще з 2014 р., але зараз процес перебуває у стагнації через брак політичної волі, проблеми у сфері верховенства права та небажання Белграда узгоджувати зовнішню політику з курсом ЄС.
Своєю чергою Північна Македонія стикається з постійними двосторонніми суперечками з сусідами. Після тривалого блокування з боку Греції країна тепер змушена долати вимоги Болгарії щодо зміни конституції, що сильно гальмує відкриття нових переговорних глав.
Боснія і Герцеговина отримала статус кандидата наприкінці 2022 р., а на початку 2024 р. ЄС ухвалив політичне рішення відкрити переговори. Проте внутрішні політичні розбіжності та складна система державного устрою суттєво уповільнюють виконання вимог.
Найгірші справи у Грузії, Косово та Туреччини. Грузія отримала статус кандидата наприкінці 2023 р., але через ухвалення суперечливих законів та політичну кризу її інтеграційний процес наразі фактично поставлений на паузу з боку Брюсселя. Косово залишається у статусі потенційного кандидата. Головною перешкодою для руху вперед є те, що п’ять чинних членів ЄС досі не визнали його незалежність, а також невирішені суперечки у відносинах із Сербією. Туреччина має офіційний статус кандидата з 1999 р., проте переговори про вступ повністю заморожені з кінця 2016 р. через системний відхід Анкари від демократичних стандартів та європейських цінностей.
Як просуваються до ЄС Україна та Молдова?
Україна та Молдова продовжують рухатися в єдиному пакеті після офіційного старту переговорів у 2024 р. Обидві країни демонструють високу динаміку проведення реформ попри важкі безпекові та економічні умови.
Нещодавно президент Молдови Мая Санду у Франції закликала почати переговори між Молдовою і ЄС за всіма кластерами.
“Молдова готова до переговорів за всіма кластерами. Ми готові вже деякий час, і це визнали як Європейська комісія, так і Рада ЄС. Відкриття переговорів дозволить Молдові перейти до наступних етапів євроінтеграції. Попереду ще багато роботи, але ми хочемо, щоб нам дозволили рухатися далі”, - підкреслила Санду.
Ще раніше президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з з президентом Європейської ради Антоніу Коштою зазначив, що Україна теж готова до відкриття усіх кластерів.
“Наша країна технічно повністю готова й очікує на відкриття всіх шести кластерів упродовж цього та наступного місяців”, - підкреслив президент.
Наразі Україна та Молдова рухаються до ЄС у спільному темпі, проте мають різні переваги та виклики. Молдова дещо випереджає Україну за темпами адаптації законодавства, що пояснюється компактністю її державної системи. Малий розмір країни дозволяє Брюсселю сприймати її як “легшого” кандидата, а відсутність активної війни знімає частину застережень. Проте слабким місцем Кишинева залишається тотальна енергетична залежність та заморожений конфлікт у Придністров’ї.
Своєю чергою, Україна, попри війну, демонструє унікальну технічну готовність. Сила Києва - у потужній цифровій та енергетичній інтеграції, що вже відбулася фактично.
Попри непогані результати країн у виконанні умов, політичної єдності щодо швидкого прийняття наразі немає. Так, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прямо назвав очікування Києва ілюзорними через те, що країна перебуває в стані війни. Своєю чергою в Польщі та Франції є сильне аграрне лобі, яке боїться конкуренції з боку України. В обох у 2027 р. відбудуться вибори: у Франції президентські, а в Польщі – парламентські. А сильні фермерські рухи – це великі групи виборців, які можуть стати проблемою під час голосування.
Водночас, перший кластер може бути відкритий вже в червні, а щодо решти є шанс на липень.
“Перший кластер можна відкрити ще під час головування Кіпру, а щодо решти п’яти кластерів ми сподіваємося, що зможемо це зробити в липні”, - наголосила Кос.
Так, чи інакше, поява чітких орієнтирів, таких як 2028 р. для Чорногорії, повернула довіру до самого процесу розширення і змусила кандидатів діяти активніше.
Вікторія Хаджирадєва