Після одкровень президента України про контакти з російським олігархом Абрамовичем та жорстких вимог лідерів провідних країн Європи до Кремля завершення війни - знову у центрі уваги. Чи здатна РФ до миру?
Дипломатичний трек
Президент України Володимир Зеленський днями вперше детально розповів про свою зустріч із російським олігархом Романом Абрамовичем, що відбулася на початку повномасштабного вторгнення. За словами глави держави, бізнесмен прибув до Києва як неформальний посередник від Кремля.
"Я маю особисто для Вас послання й хотів би отримати послання від Вас та передати його Путіну", - такими словами, за спогадами Зеленського, Абрамович пояснив мету свого візиту.
Втім український президент дав зрозуміти, що позиція Києва відтоді не змінилася.
"Я готовий зустрітися з Путіним у будь-якому форматі", - наголосив Зеленський, додавши при цьому головну умову: "Ми не підемо з нашої території".
Ці заяви пролунали на тлі нової дипломатичної активності навколо війни. Так, у Лондоні відбулася зустріч Зеленського з прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, президентом Франції Емманюелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.
Після переговорів сторони оприлюднили спільну заяву, що фактично окреслила бачення Європи щодо можливого завершення війни. Європейські лідери наголосили на вимогах, котрі повинні бути виконані для справедливого миру в Україні.
Нагадаємо, ці п’ять пунктів включають наступне: припинення вогню; поточна лінія російсько-українського фронту повинна бути відправною точкою для переговорів, суверенне право України обирати власні заходи безпеки та альянси має бути повністю дотримано; надійні та юридично обов'язкові гарантії безпеки для України після набрання чинності припиненням вогню, зокрема - розгортання багатонаціональних сил в Україні; російські активи залишатимуться замороженими, доки Москва не припинить війну та не відшкодує Україні збитки від агресії; захист європейських безпекових інтересів у будь-якій угоді, а "елементи будь-яких переговорів, пов'язаних з ЄС та НАТО, потребуватимуть згоди ЄС та його держав-членів та союзників НАТО відповідно".
Крим відпливає від російського берега
Для Кремля така позиція виглядає вкрай невигідною. Москва продовжує наполягати на власних умовах (фактичній капітуляції України) та уникає предметної розмови про особисту зустріч Зеленського і Путіна.
Але попри неодноразові заяви українського президента про готовність до прямого діалогу, російська сторона не демонструє готовності до компромісів.
При цьому додатковим фактором тиску на Росію стає поступова ізоляція окупованого Криму.
Українські удари по військових об'єктах, логістичних центрах та транспортній інфраструктурі на півострові дедалі сильніше ускладнюють забезпечення російського угрупованнятам.
"Віднині - марші смерті логістики на Крим окупанту дозволені виключно манівцями. Офіційний розпис у власній безпорадності, прогин зараховано", - пише про зростаючу ізоляцію Криму у соцмережі командувач СБС Роберт Бровді (Мадяр).
Й уточнює у своєму неповторному стилі, що "від 7 червня наказом командувача ДВ "Схід" заборонено військовий вантажний трафік трасою "Е58-Порожнеча" (червяча назва Р-280 "Новоросія"), відтинок у ТОТ Маріуполь-Бердянськ-Мелітополь-Сімферополь, який протягом двох тижнів вже скоротився".
При цьому Мадяр нагадує, які події цьому передували.
"Волелюбний Український Птах СОУ (Птахи СБС, АК ЗСУ, НГУ, СЗГ, СБУ, інших складових) концентровано з'явився у згаданій оперативній глибині. Наносити певну кількість вогневих уражень, внаслідок яких вантажний трафік вищезгаданим маршрутом з официальних джерел скоротився на 71% протягом 14 останніх діб, а віднині взагалі заборон хробячим командуванням", - підсумовує він.
Зауважуючи водночас, що поки "про тотальний вогневий контроль на трасі не йдеться".
"Обвал трафіку - не блокада. Але потокова дієта першого сухопутного коридору, як артерії життя для окупаційного угруповання є чутливою та дієвою.А далі буде далі", - багатозначно пояснює він.
Так, внаслідок цього, за інформацією Бровді, з 7 червня 2026 року росіяни заборонили використання автомобільної дороги A-291 "Таврида"та Р-280 "Новоросія"для перевезення матеріальних засобів.
"І хоча це ще не означає швидкого перелому на фронті, для Москви вартість продовження війни постійно зростає", - уточнює він.
При цьому Чонгарський міст (єдиний короткий шлях між Кримом та материком) вже двічі за останні дні потрапляв під українські удари. Найбільша проблема для РФ полягає не стільки в самому пошкодженні дорожнього полотна, скільки у створенні постійної загрози для всієї логістики південного угруповання.
Та ці удари по мосту привернули увагу насамперед через використання нових українських ударних безпілотників середнього радіуса дії. За даними українських військових та профільних видань, для атаки були застосовані дрони-камікадзе FP-2 (Fire Point) та новий безпілотник "Бегемот". Окремо експерти звертають увагу на бойову частину "Бегемота": вона поєднує осколково-фугасний та термобаричний заряди, що робить дрон небезпечним не лише для техніки, а й для особового складу та польових укриттів.
Для України такі атаки мають стратегічне значення: вони не обов'язково зруйнують міст повністю, але змусять російське командування витрачати ресурси на ремонт, змінювати маршрути та ускладнять постачання військ на фронті. Саме тому удари по Чонгару розглядаються як частина кампанії з поступової ізоляції окупованого Криму й ослаблення російської логістики на півдні України.
А росіяни, натомість, можуть відповісти на все це лише новими терактами. Зокрема, особливо резонансним став нещодавній російський удар по об'єкту ядерної інфраструктури поблизу Чорнобильської АЕС, де розташоване Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива.
Українська влада повідомила про відсутність радіаційної загрози, однак сам факт атаки викликав гостру реакцію як у Києві, так і серед міжнародних партнерів. В українських спецслужбах наголосили, що удари по подібних об'єктах несуть потенційні ризики далеко за межами України.
Усе це породжує головне питання: чи справді війна наближається до завершення?
Попри активізацію дипломатичних контактів та дедалі жорсткіший міжнародний тиск на Росію, ймовірність повного припинення бойових дій у короткостроковій перспективі поки що є невисокою, вважають експерти. Позиції сторін залишаються принципово різними: Україна наполягає на справедливому мирі, гарантіях безпеки та збереженні територіальної цілісності. Росія ж досі не демонструє готовності відмовитися від своїх максималістських вимог.
Саме тому найбільш реалістичним сценарієм найближчих місяців виглядають часткові домовленості щодо обміну полоненими, гуманітарних питань або локальних режимів припинення вогню. Проте до всеосяжної мирної угоди,вочевидь, ще далеко.
Парадоксально, але останні заяви Зеленського та європейських лідерів свідчать одночасно про дві тенденції: дипломатичне вікно для переговорів залишається відкритим, але реальні передумови для швидкого завершення війни поки що не сформувалися.
Ірина Носальська