Чому у палаті представників Конгресу США гальмують удар по головному джерелу воєнних доходів Кремля.
Законопроєкт про нові санкції проти Росії, який уже отримав потужну підтримку Сенату, досі не винесли на голосування в Палаті представників. Чому документ гальмують і чи є шанс, що його ухвалять найближчим часом?
Чому санкції не винесли на голосування
На першій після літньої перерви зустрічі республіканського керівництва, законопроєкт, що дає президенту США Дональду Трампу право вводити 100% мита проти країн, що допомагають Росії та санкції проти її енергетичних проектів і керівників держави, не внесли до порядку голосувань в Палаті представників.
“Ми щойно вийшли із засідання голів комітетів, і ніхто не торкнувся цієї теми”, - сказала голова Комітету з регламенту Палати представників Вірджинія Фокс.
Попри те, що окремі законодавці наполягають на необхідності вшанувати пам’ять Ліндсі Грема, який був одним із головних прихильників документа, ця позиція не має достатньої підтримки. Демократи виступають проти розширення повноважень Дональда Трампа у сфері імпортних мит. Деякі з них стверджують, що у президента США і так достатньо повноважень, щоб завдати економічного удару по Росії.
“Законопроєкт створює ризик надання Дональду Трампу та його адміністрації додаткових повноважень у сфері введення мит та санкцій, якими, на нашу думку, вони зловживатимуть”, - заявив лідер демократичної меншини Хакім Джефріс.
Своєю чергою Кетрін Кларк, яка обіймає другу посаду у фракції, зазначила, що в разі винесення цього питання на обговорення законодавці його розглянуть та проаналізують. Водночас вона наголосила на серйозних побоюваннях щодо можливого розширення повноважень президента, який, за її словами, продовжує за допомогою мит збільшувати витрати американців.
Республіканці теж не демонструють одностайного бажання прискорювати розгляд. Одні закликають до посилення тиску на Росію.
“Я вважаю, що ухвалення законопроекту про санкції має величезне значення. Якщо його не ухвалити, це буде провал”,– заявив конгресмен Дон Бекон.
Проте більшість не хоче втручатися у війну, яку Москва веде проти України.
Суть законопроєкту
У разі якщо законопроєкт все ж таки приймуть, санкції проти Росії матимуть силу закону, тоді як досі вони запроваджуються президентськими указами. Основна мета - позбавити Кремль ключового джерела фінансування війни.
“Основна мета цього законодавства - перекрити фінансовий артеріальний потік Кремля, позбавивши путінську військову машину доходів від нафти й газу, але зробити це максимально точково, щоб не зашкодити американським родинам та не викликати шоків для нашої власної економіки”, - заявив один із авторів законопроєкту сенатор Річард Блументаль.
Нові тарифні заходи США створюють пряму загрозу для багатьох світових економік. Серед основних покупців у зоні ризику опиняються Китай та Індія, проте санкції зачеплять і низку інших регіональних гравців. У Європі найбільша небезпека загрожує Угорщині та Словаччині, які й надалі залежать від трубопровідних постачань нафти й газу з Росії. Одночасно під дію вторинних обмежень можуть потрапити ключові європейські покупці скрапленого природного газу, зокрема Франція, Іспанія, Бельгія та Нідерланди. Окремою мішенню стає Туреччина як один із головних транзитних хабів та споживачів російських нафтопродуктів.
В Азії, крім китайського та індійського ринків, під удар потрапляють Японія та Південна Корея, які купують російський СПГ із північних родовищ. Крім того, санкційний тиск загрожує Сінгапуру, Тайваню, В’єтнаму та Об’єднаним Арабським Еміратам, адже ці країни залучені до логістичних, торговельних і переробних ланцюжків російської енергосировини.
Також закон надає президентові повноваження перекривати прямий імпорт із Росії через мита розміром до 500%, які діятимуть протягом п’яти років. Санкції поширюються на всі російські ЗПГ-проекти, енергетичні проекти в Арктиці, “тіньовий флот”, судна, що використовуються для навантаження в море нафти, газу та вугілля, а також на осіб, які продають танкери для російських операцій.
Персональні санкції, згідно із законом, можуть бути запроваджені щодо Володимира Путіна, членів уряду та керівництва силових структур. Під них також потраплять ЦБ РФ і системоутворюючі держбанки - Сбер, ВТБ і Газпромбанк.
Простір для дипломатії
Водночас затягування з ухваленням документа відбувається на тлі активізації дипломатичних контактів Вашингтона з Москвою. 25 серпня до російської столиці таємно прибув директор ЦРУ Джон Реткліфф, де провів переговори з російськими колегами. Кремль підтвердив зустріч, але заявив, що Реткліфф із Володимиром Путіним не зустрічався.
За даними американських ЗМІ, однією з цілей поїздки могло бути відновлення переговорів про припинення війни. За даними Axios, Реткліфф обговорював із російською стороною можливість відновлення мирного процесу та навіть порушував питання потенційної зустрічі Дональда Трампа, Володимира Путіна та Володимира Зеленського.
Це може пояснювати обережність Вашингтона щодо нового масштабного санкційного удару: адміністрація Трампа, ймовірно, не хоче остаточно закривати дипломатичне вікно, поки намагається з'ясувати, чи готова Москва повернутися до переговорів.
Водночас говорити про готовність Кремля погодитися на мир поки зарано. 1 вересня Путін заявив, що Росія нібито перемагає на полі бою, а українське керівництво назвав неприйнятним партнером для переговорів, хоча не відкинув контакти з американськими представниками.
“Затримка із санкціями може бути пов'язана не лише з внутрішніми суперечками в США, а й із прагненням Вашингтона залишити Москві простір для дипломатичного маневру. Якщо ж Кремль не погодиться на компроміс, прихильники законопроєкту отримають додатковий аргумент на користь посилення економічного тиску”, - вважає Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.
Вікторія Хаджирадєва