Цьогорічні заходи на вшанування роковин Голодомору дещо відрізнятимуться від попередніх років через зміну акцентів нової влади.
Цьогорічні заходи на вшанування роковин Голодомору дещо відрізнятимуться від попередніх років.
Основні акції заплановані на 27 листопада. Президент Віктор Янукович візьме участь у жалобних заходах на території Національного музею "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні," проте не візьме участі у ході "Голодомор 32-33 - це геноцид".
Зміна акцентів, що їх робить влада, коли мова заходить про Голодомор, стала очевидною ще від перших кроків Віктора Януковича на посаді президента.
Після інавгурації президента Януковича із його офіційного сайту зник розділ, присвячений Голодоморові. Згодом його повернули, щоправда, як зауважили у Всесвітньому конгресі українців, не в повному вигляді.
"Так, це були наслідки ставлення сталінського тоталітарного режиму до людей. Це визнали всі країни, на територіях яких був Голодомор. Але визнавати Голодомор як факт геноциду відносно того чи іншого народу, як ми вважаємо, буде неправильно", - ці слова нинішній президент України Віктор Янукович виголосив у Страсбурзі на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи наприкінці квітня.
Нещодавно своїм указом Віктор Янукович викреслив із Положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка пункт, згідно з яким "Національна премія встановлюється для нагородження громадян за найвидатніші твори… у тому числі твори, які висвітлюють тему Голодомору 1932 — 1933 років в Україні".
Оглядачі також звертають увагу на заяву міністра освіти Дмитра Табачника, який у різкій формі пообіцяв прописати в навчальній програмі, що Голодомор - це не геноцид українського народу, а також на те, що на телеканалах помітно поменшало матеріалів на тему Голодомору порівняно з минулими роками.
Таке ставлення нової влади до теми Голодомору суттєво відрізняються від лінії, якої дотримувався попередній голова держави Віктор Ющенко, – він наполягав саме на визначенні "геноцид". Оглядачі вважають, що тепер тим подіям в Україні на офіційному рівні намагаються дати більш м'яку оцінку. Хоча на думку Івана Васюника, який бере участь у підготовці цьогорічних заходів із вшанування жертв Голодомору, після проведеної в останні роки роботи це буде важко зробити:
"Можна легко стерти з інтернету сторінку про Голодомор-геноцид, але я певен, що вже не можна стерти пам'ять української нації. Вона за останні роки реанімована і відновлена завдяки послідовному донесенню правди", - сказав пан Васюник Бі-Бі-Сі.
Не чекаючи оголошення програми заходів на державному рівні, громадськість створила власний оргкомітет із вшанування жертв Голодомору. В планах на 27 листопада – традиційні хвилина мовчання, запалювання свічок і поминальна хода.
Проте з окремих регіонів почали надходити повідомлення, буцімто місцева влада намагається перешкодити таким акціям. Зокрема, голова херсонської обласної організації "Нашої України" Борис Сіленков розповів, що міська влада Херсона через суд намагалася заборонити вуличну акцію:
"Ми, як і в 2005, 2006, 2007, 2008, 2009 роках, не порушуючи 59-ту статтю Конституції України, маємо право на цей захід. І ми заявку подали відповідно навіть до того рішення херсонського міськвиконкому, яке приймалося в частині упорядкування мітингів і демонстрацій в місті Херсон".
Загалом певне відсторонення від теми Голодомору помітне у багатьох регіонах. Приміром, губернатор Кіровоградщини Сергій Ларин напередодні заявив, що за бюджетні гроші пам'ятник жертвам Голодомору в обласному центрі добудовувати не будуть – його почали зводити ще в 2007-му. Окрім того, він розповів, що його батьки теж постраждали від голоду, живучи тоді в Росії. Вони були вимушені переїхати до Полтави, де ситуація, за словами Сергія Ларина, виявилася кращою.
А керівник Донецької області Анатолій Близнюк з цього приводу, відповідаючи на запитання про плановані заходи, сказав, що пам’ятників ставити стовідсотково не будуть, але пообіцяв "схилити голови і запалити свічки". Губернатор також висловив думку, яку нині часто повторюють на державному рівні і яка співпадає із позицією російської влади, що ті події – біда не лише українського народу.
Оглядачі вважають, що на тлі згортання офіційного вшанування Голодомору ускладнюється і доступ до архівної інформації, що стосується теми штучного голоду в Україні у 1932-1933 років. Наприклад, у Сумах голова тамтешнього державного архіву Геннадій Іванущенко поскаржився, що його намагалися звільнити з посади, як він сам вважає, за увагу до теми Голодомору.
Проте голова Державного комітету архівів комуністка Ольга Гінзбург запевнила, що всі архіви з цієї теми залишаться відкритими, може, навіть надто відкрити, – попри певні побоювання. Але не для всіх:
"У нас сьогодні засекречених документів – 0.48%. Тобто, якщо в когось є якась цікава проблема, і хтось хоче щось знати, то потрібно лише бажання. Але якщо хтось шиє політику і хоче кричати, що ці документи йому не показують, то він просто мусить сісти і чітко переговорити. Чому тобі не показують? Бо ти відношення не маєш, бо ти на цьому хочеш якусь політичну заяву робити. Але нині, хочу вам заявити, найбільш відкриті архіви – в Україні. Ми наробили багато помилок, що їх відкрили".
Водночас пані Гінзбург визнає, що на публікацію матеріалів не завжди вистачає грошей з бюджету. Натомість, книгу за документами з архіву СБУ планують презентувати громадські діячі. Також активісти у Києві готують акцію "Голодомор 32-33 – це геноцид. Пам’ятаємо", в рамках якої люди візьмуться за руки і утворять ланцюг пам’яті до Національного меморіалу Голодомору.
В адміністрації президента раніше повідомили, що вшановування пам'яті жертв не повинно перетворюватися на рекламу або черговий привід для сварки з опозицією. Хоча, на думку оглядачів, влада все ж не перешкоджатиме запланованим заходам. Як пообіцяла Ганна Герман, День пам'яті жертв Голодомору вшанують в Україні на найвищому рівні.