Фото: УНІАН
Українські підприємці вже рік не припиняють акції протесту
Автори нового дослідження Міжнародної фінансової корпорації (IFC) щодо українського інвестиційного клімату кажуть, що попри певні позитивні зрушення, темп реформ та їх практичне впровадження не дає можливості Україні випередити більш активних конкурентів.
"В Україні таки відбувається прогрес у дерегуляції діяльності бізнесу, було ухвалено низку відповідних законів, у яких, зокрема, було враховано і думку опозиції. Проте інші країни рухаються набагато швидше. Отже, для того, аби виділятися серед конкурентів у регіоні, треба реформуватися принаймні так само швидко. І от з цієї точки зору Україна програє. Україна залишається наприкінці списку не тому, що вона нічого не робить, а тому, що інші країни встигають зробити більше", - каже директор Світового банку по Україні, Білорусі та Молдові Мартін Райзер, майже цитуючи Чорну королеву із "Аліси у задзеркаллі" про те, що "треба бігти удвічі швидше, аби хоч кудись потрапити".
Він також додає, що в Україні багато що залежить не тільки від того, які саме закони ухвалюються, а від того, як вони виконуються.
Саме ці деталі, за словами Райзера, згідно із методологією, не були відбиті у нещодавньому звіті Світового банку Doing business 2011, проте знайшли відображення у дослідженні IFC.
Відтак, коли реформи втілюються повільно, або практика ведення бізнесу розходиться із законом, виникає ситуація, коли умови ведення бізнесу одночасно і змінюються, і ні, а покращення законів не відбиваються на настроях та оцінках ситуації самих бізнесменів.
Наприклад, як каже керівник проекту IFC "Інвестиційний клімат в Україні" Сергій Осаволюк, 74% українського бізнесу у 2010 році були охоплені перевірками так само, як і у 2008 році, тоді як середній показник для європейських країн становить від 5% до 30%.
Тривалість перевірок підприємств в Україні, за даними IFC, також не зменшується, і навіть перевищує аналогічний показник у Білорусі та Туркменістані.
"Податкова служба перевіряє 46% підприємств кожного року, пожежний нагляд - 39%, санітари - кожне третє підприємство. Це говорить про те, що не існує якогось правильного підходу до оцінки ризику. Тобто, перевіряється все, що рухається. Для порівняння, у західних країнах ці показники становлять 2%, 5% та 10%. Інспектор може перевіряти все, що захоче, - від кольору ваших очей до довжини краватки", - каже представник IFC.
Крім того, близько 46% підприємців, опитаних IFC, заявили, що вдавалися до "неофіційних шляхів вирішення питань" із державними органами, витративши на це близько 10% від обігу компанії. У 2008 році до "неофіційних шляхів вирішення питань" вдавалися 35% українських підприємств.
Загалом у 2010 році бізнес витратив на отримання дозволів, проходження перевірок та процедури технічного регулювання близько 7,2 мільярдів гривень, тоді як ці гроші цілком могли б бути використані на створення нових робочих місць чи поновлення технологій, каже Сергій Осаволюк.
Олександра Кужель, яка присвятила багато часу захисту прав підприємців як в уряді, так і у парламенті, каже, що висновки як Світового банку, так і IFC щодо інвестиційного клімату в Україні є "максимально близькими до реалій, наскільки це дозволяє дипломатія".
"Якщо взяти наше законодавство, то воно буде кращим, аніж у Білорусі чи Молдови, які випереджають Україну у рейтингах, але його ніхто не виконує. Всі знають, що робити, але на те немає політичної волі. В реальності ж 90% бізнесу нині займається закриттям кримінальних справ проти себе, і це вже стає окремим бізнесом, а інші - намагаються захистити свою власність", - каже Олександра Кужель.