Науковці з Міжнародного телекомунікаці́йного союзу зараз вирішують долю часу.
Провідні світові експерти зібралися у Женеві, аби вирішити, чи варто скасовувати високосну секунду.
Кожні кілька років високосна секунда додається до всесвітнього координованого часу, що вимірюється атомним годинником, аби цей час збігався з реальним часом обертання Землі.
Сполучені Штати, Франція та Німеччина прагнуть позбавитись додаткової секунди, а ось Велика Британія, Китай та Канада переконані, що вона має лишитись.
Питання про те, чи варто скасовувати високосну секунду, науковці мають вирішити вже в четвер.
Якщо їм не вдасться дійти згоди, то доля "зайвої" секунди вирішуватиметься шляхом голосування.
За словами Рона Бірда, голови робочої групи з питання високосної секунди при Міжнародному телекомунікаційному союзі, це питання не є винятково технічним, а скоріше має дипломатичний характер.
Світовий час (всесвітній координований час) вимірюється атомними годинниками, принцип роботи котрих побудований на вібрації атомів.
Точність атомних годинників є настільки високою, що їй може позаздрити і головний вимірювач часу - наша планета.
При обертанні Земля може трохи прискорюватись або, навпаки, уповільнюватись, через що насправді день може тривати не 24 години, а бути на кілька мілісекунд довшим чи коротшим.
Саме через це у 1972 році вчені вирішили запровадити високосну секунду, аби синхронізувати час, що вимірюється атомними годинниками, із реальним часом обертання нашої планети.
До такого рішення науковців підштовхнули висновки, зроблені експертами з Міжнародної служби обертання Землі, які підрахували, що розбіжність між цими двома показниками часу складає 0,9 секунди.
Проте ті, хто виступає за скасування високосної секунди, кажуть, що подібні стрибки у часі становлять неабияку проблему, особливо для навігаційних та телекомунікаційних систем, що відштовхуються від безперервного еталонного часу.
До групи ризику потрапляють системи супутникової навігації, системи фінансових послуг, інтернет, бортові системи літаків та енергетичні мережі.
Доктор Фелісітас Аріас з Міжнародного бюро мір і ваг (Париж) розповідає, що рішення про запровадження високосних секунд, в першу чергу, приймалося для зручності корабельної навігації, сьогодні ж для цього моряки користуються іншими методами визначення часу, а отже і необхідності синхронізувати час більше немає.
Проте дехто з науковців запевняє, що скасування додаткових секунд може обернутись для людства цілою низкою клопотів.
Пітер Вібберлі, провідний дослідник з Національної фізичної лабораторії (Велика Британія), переконаний, що рішення скасувати високосні секунди стане чи не найбільш радикальною зміною у літочисленні за всю історію людства, що призведе до численних проблем.
За десятиліття розбіжності між часом обертання Землі та часом, що вимірюється атомними годинниками, складуть кілька секунд, проте через 500 років, ця розбіжність складатиме вже цілу годину, а через тисячу років, ця цифра буде ще більшою.
Питання щодо подальшої долі високосної секунди постає не вперше.
Приміром, у 2005 році США наполягали на скасуванні високосної секунди та її заміні високосною годиною, проте члени Міжнародного телекомунікаційного союзу відхилили це прохання.
Цього ж разу, якщо справа дійде до голосування, то, аби ухвалити рішення про скасування високосної секунди, потрібно, щоб за нього проголосували 70% членів Міжнародного союзу.
Якщо це таки станеться, то високосні секунду будуть скасовані, починаючи з 1 січня 2018 року.