Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Керівник радників глави НБУ: для дефолту і девальвації немає причин

BBC Україна, 29 лютого 2012, 21:30
0
4
Керівник радників глави НБУ: для дефолту і девальвації немає причин
Фото: УНІАН
У Нацбанку кажуть, що стабільність гривні є природною

Керівник групи радників голови Національного банку України Валерій Литвицький каже, що Україна має всі можливості вчасно розраховуватися за боргами та тримати стабільність гривні.

За словами економіста, просто неможливо порівнювати ситуацію в Україні та, наприклад, Греції, щодо дефолту якої побоювання лунають найчастіше.

"Платіжна позиція України є достойною. Наші зовнішні платежі - приблизно на тому самому рівні, що і минулого року, коли ми зберегли відносно стабільним обмінний курс, а інфляція на рівні історичних мінімумів, а також суттєво скоротили зовнішній борг. І цього року ми себе почуваємо досить впевнено, бо за перші два місяці економіка продемонструвала притік валюти від експорту на мільярд більше, ніж минулого року. Тому, якщо коротко, то ніяких підстав для розмов про дефолт немає. Наш зовнішній борг - це не 340 мільярдів євро, які вже є у Греції і ще 130 мільярдів, які на підході. І 160% боргів від ВВП Греції це не 20% боргів від українського ВВП. Так що про дефолти забудьте, резервів вистачить, а що стосується ризиків, то будемо на них відповідно реагувати", - заявив Литвицький.

Валерій Литвицький також радить забути і про дефляцію, яка, крім підвищення тарифів на газ, є однією із порад МВФ українському урядові.

Кореляція між інфляцією та девальвацією

Якщо незалежні оглядачі кажуть, що уникнути падіння курсу гривні цього року буде важко, і лише називають різні терміни "обвалу" гривні - від "після Євро-2012" до "після виборів", керівник групи радників голови НБУ переконує, що для зниження курсу гривні також немає підстав.

Литвицький посилається на такий показник як інфляція, який напряму впливає і на девальвацію.

"Головний фундаментальний чинник, який дає відповідь на питання: чи буде девальвація чи ревальвація - це інфляція. У 2011 році інфляція уповільнилася - з 9,1% до 4,6%. То про яку девальвацію можна говорити?" - каже Валерій Литвицький і додає, що від серпня минулого року на ситуацію більше впливали девальваційні очікування, прогнози щодо другої хвилі кризи чи дефолт, ніж реальні фактори.

Ці очікування, за словами Литвицького, створювали штучний попит на валюту, який Національний банк "гасив" за допомогою валютних резервів.

Інші припущення експертів про надто швидкі темпи скорочення валютних резервів керівник групи радників голови НБУ називає ще однією "страшилкою", вигаданою самими експертами.

Для порівняння він наводить дані 2008 року, коли валютні резерви скоротилися на 13 мільярдів доларів, а інфляція перевищила 22%. У той таки час за 2011 рік валютні резерви НБУ скоротилися на 2,7 мільярдів доларів, а інфляція за підсумками року склала 4,6%, каже Валерій Литвицький.

Що ж до іншої поради МВФ про підвищення тарифів на газ для населення та комунальних підприємств, то тут представник Нацбанку радить зважити на те, чи можна одночасно із підвищенням тарифів покращити адресний соціальний захист незаможних верств населення, чи можна відкинути необґрунтовані витрати у структурі тарифів і чи існує в Україні ринок комунальних послуг.

Ризики і стабільність у 2012

Валерій Литвицький також не погоджується із оцінками експертів Світового банку щодо того, що головним макроекономічним ризиком для України у 2012 році може стати відсутність доступу до зовнішнього фінансування і припинення співпраці із МВФ.

Серед інших ризиків 2012 року керівник групи радників голови Нацбанку називає те, чи буде переглянуто бюджет і як саме, якими врешті-решт будуть тарифи, яким буде цьогорічний врожай, про проблеми з яким після осінньої посухи та зимових морозів вже говорять експерти, що буде зі світовими цінами на нафту з огляду на ситуацію довкола Ірану, якими будуть ціни на російський газ для України. Крім того, Валерій Литвицький згадує і про такий чинник, як політика і наближення виборів.

Проте загалом, за його словами, початок року налаштовує на оптимізм щодо ситуації в Україні:

"Я вважаю, що макроекономічний старт цього року в цілому є вдалим. Ціновий старт - відмінний. Платіжна позиція - добра. Економічна активність - прийнятна, можна сказати, задовільна. Інфляція неочікувано низька, а курс - природно стабільний", - каже Валерій Литвицький.

Водночас у банківських колах висловлюють побоювання, що вся ця стабільність не є насправді природною.

Забагато стабільності - теж погано

Як каже голова правління Брокбізнесбанку Олександр Морозов, нині ситуація є такою, що саме стабільність і викликає занепокоєння:

"Головним засобом заощадження в країні став долар, і ми не можемо абстрагуватися від курсу, бо населення дуже нервово реагує на будь-яку інформацію щодо курсу. І те, що нині курс є стабільним, це, швидше, лякає дуже багатьох. Бо ми пам’ятаємо ситуацію, коли кілька років поспіль курс Національного банку був незмінним - 5,05 за долар. І ми пам’ятаємо, що сталося потім. Тому якщо є відчуття, що курс утримується штучно, то населення побоюється вибуху, тим більше, коли це підживлюється ЗМІ. Уявіть собі поведінку розумного вкладника: у мене є тисяча доларів США, за які я можу отримати 8% річних. Помінявши їх на гривню, яка стабільна, як ніколи, і не змінює свій курс вже два роки, я отримаю 18% чи 20%. І все одно, навіть на таких умовах не несуть долари. То до якої ж міри є високою недовіра населення до дій влади, хоча до Нацбанку та його інструментарію якихось претензій немає", - каже Морозов.

Крім того, банкіри звертають увагу на те, що за рекордно низької інфляції гроші так і не стали дешевшими.

"По суті, банківська система та економіка країни платять за курсову стабільність високими ставками та послабленням кредитування економіки. Все дуже просто. Гроші - це також товар. Коли гривні вигідніше витрачати на валютні спекуляції, щоб їх не було, і щоб курс був стабільним, попит утискають. Гроші, як товар, стають дефіцитом на ринку, і, відповідно, за нього починають платити більше ціну", - каже голова правління Правекс-банку Сергій Наумов. Водночас він наголошує, що і курсова стабільність є важливою для банків, оскільки багато із них мають великі валютні портфелі.

Із українським банкіром погоджується і координатор проектів Світового банку у фінансовому та приватному секторі України, Білорусі та Молдови.

"Стабільність має свою ціну. Не треба думати, що можна і стабільності досягти, і розвивати фінансування економіки. Ми виклали наше бачення ризиків у новій Стратегії співпраці. Ми не думаємо, що цей рік принесе якісь катаклізми. Навіть вибори, які ніколи не допомагають стабільності, все ж таки, можна пережити. Але треба враховувати, що Україна ввійшла у цей рік із дуже обмеженою кількістю альтернатив", - каже Маріус Вісмантас, і радить українському урядові працювати над збереженням якмога більших дежрел для отримання коштів.

За матеріалами Української служби Бі-бі-сі

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах