На загальних виборах у Сербії, які відбудуться в неділю, вперше після розвалу колишньої Югославії не буде впливових політичних сил, які виступають проти інтеграції до Євросоюзу.
Аналітики відзначають парадокс: доки політичні лідери одностайні щодо вступу Сербії до ЄС, серед населення країни, яка в березні стала офіційним кандидатом на вступ до ЄС, ширяться настрої євроскептицизму.
У неділю серби обиратимуть президента, парламент та місцеву владу.
Очікується, що найбільше голосів отримають правляча коаліція, очолювана Демократичною партією, якою керує президент Сербії Борис Тадіч, та об'єднання, на чолі якого стоїть новостворена Сербська прогресивна партія під лідерством Томислава Ніколіча. Ця партія в 2008 році відкололася від потужної опозиційної Сербської радикальної партії і вперше бере участь у загальних виборах.
Президент Сербії Борис Тадіч хоче втретє стати президентом, оскільки це йому дозволяє нова Конституція, ухвалена 2006 року. Окрім нього, високий президентський рейтинг має і Томіслав Ніколіч.
Белград організовує парламентські та президентські вибори також у Косово – незважаючи на те, що такий крок не має повної підтримки з Приштини - столиці автономного краю. Тому для посилення заходів безпеки до Косово прибули декілька сотень військових НАТО.
Як кажуть аналітики, нинішні парламентські вибори відрізняються від попередніх тим, що питання зовнішньої та регіональної політики, інтеграція до ЄС та тема Косово грають другорядну роль. Натомість, у центрі передвиборної кампанії - проблеми безробіття та соціального забезпечення.
Економіка та робочі місця
Судячи з гасел, на загальних виборах домінують теми про створення нових робочих місць та вимоги деполітизувати публічні підприємства, яких у Сербії декілька сотень.
Белград також очікує, що перспективи Сербії опинитися в ЄС мають привабити іноземних інвесторів. Уклавши угоди про вільну торгівлю з ЄС та Росією, уряд сподівається на вихід із кризи та пожвавлення економіки
Хоча рівень товарообігу між Сербією та Україною грає незначну роль для обох держав - понад 300 млн доларів у 2011 році - у передвиборчій кампанії правлячої Демократичної партії звучали плани створити з Україною зону вільної торгівлі. Угоду про це обидві держави готують уже майже десять років.
ЄС без альтернативи
Загальні вибори особливі ще й тим, що стануть першим від часів введення багатопартійної системи голосуванням, у яких немає впливових політичних сил, що виступають проти інтеграції країни до Євросоюзу.
Аналітик Інституту європейських досліджень у Белграді Міша Дюркович сказав ВВС Україна, що парадоксальним чином сербська політична еліта має менше євроскептицизму, ніж виборці. Водночас він твердить, що в сусідніх з Сербією країнах це питання стоїть ще гостріше.
"У Сербії менше євроскептицизму, аніж у будь-якій із сусідніх держав. У Болгарії та Угорщині набирають ваги екстремально праві сили, тоді як у Сербії цього не відчувається", - сказав він.
Назад до Москви?
У передвиборчій кампанії чимало сербських партій, у тому числі й Демократична та Прогресивна, наголошують на важливості співпраці з Росією.
Сербський журналіст і фахівець з питань колишньої Югославії та СРСР Петар Попович в інтерв’ю ВВС Україна сказав, що з минулорічного візиту російського прем’єра Володимира Путіна до Сербії можна було зрозуміти, що Москва виступає проти приєднання Сербії до НАТО. Попович вважає, що Росія, використовуючи енергетичну залежність нестабільного балканського регіону, намагається виступати перед ЄС як чинник налагодження тривалого миру.
"Путін зацікавлений у тому, щоб Сербія проявила інтерес до російської пропозиції реорганізувати європейську систему безпеки. З іншого боку, Путін увесь час наполягає на відновленні - не зовсім СРСР - але чогось, що можна назвати зоною інтересу та впливу Росії", - сказав Попович.
За співпрацю з Москвою виступає, зокрема, ще одна, інша Демократична партія Сербії - очолювана Воїславом Коштуніцею. Він був президентом Югославії - себто Сербії та Чорногорії - перемігши на виборах у 2000 році Слободана Мілошевича. Тоді Коштуніца закликав інтегрувати Сербію до ЄС та покласти край авторитарному режиму, який прагнув наближення до Москви. Сьогодні він пропагує діаметрально іншу політику.
ВВС Україна запитала в журналіста Петра Поповича, чи досвід Сербії та консенсус впливових політичних сил щодо єдиного європейського курсу може стати зразком для таких республік колишнього Радянського Союзу, як Україна, Молдова або Грузія.
"ЄС повинен здійснювати сильніший тиск на структури влади, щоб вони рішучіше здійснювали реформи. Люди повинні відчути, що суспільство змінюється, бо в іншому випадку це їх доводить до відчаю. Громадяни Сербії 2000 року вийшли на вулиці (на "виборчу революцію"), і вони мали певні очікування, які так і не здійснилися", - каже Попович.
Джерело: ВВС Україна