Той факт, що чемпіонат світу з футболу 2010 року відбувся без значних інцидентів, - не просто щаслива випадковість.
Той факт, що чемпіонат світу з футболу 2010 року відбувся без значних інцидентів, - не просто щаслива випадковість.
До чемпіонату світу з футболу ПАР уже приймала футбольний Кубок африканських націй у 1996 році, Кубок світу з регбі у 1995-му та Чемпіонат світу з крикету у 2003-му, тож країна могла ефективно використати досвід проведення цих спортивних заходів під час організації мундіалю.
"Ми розробили детальний план безпеки, що охоплював будь-які інциденти, які могли б зашкодити належному проведенню чемпіонату світу з футболу", – сказав Денні Джордаан, голова організаційного комітету ЧС-2010 у ПАР.
Вартість розробленого плану безпеки склала 150 мільйонів доларів. Згідно із планом, передбачалося виділити 41 тисячу офіцерів поліції суто під проведення чемпіонату, а також закупити високотехнологічне обладнання. Ці заходи мали гарантувати спокій та безпеку у країні із надзвичайно високим рівнем злочинності хоча б на ті чотири тижні, які тривав чемпіонат.
Особливу увагу організатори приділили злочинності, оскільки саме на неї, як на слабке місце ПАР, вказували опоненти країни під час змагання за право проведення футбольного турніру. І не дивно, адже лише за два роки до чемпіонату, у травні 2008 року, десятки африканських біженців та іммігрантів загинули внаслідок насильства на ґрунті ксенофобії, яке спалахнуло в бідних районах країни. Місцеві мешканці, що жили в умовах бідності та безробіття, грабували та нападали на іноземців, які, на думку місцевих, приїхали до Південноафриканської Республіки, щоби відібрати в них роботу та жінок.
Після турніру рівень злочинності у країні повернувся до звичайного, і за відсутності посиленого захисту місцеві жителі знову мають вживати певних заходів задля збереження власної безпеки.
"Ніякої сегрегації"
"У нас не було проблем з расизмом, тому що чемпіонат світу був святом футболу, своєрідним святкуванням подолання апартеїду та того факту, що Африка вперше в історії приймає цей турнір, а потенційних хуліганів, яким схотілося приїхати сюди з Європи та інших країн, одразу ідентифікували та відмовляли їм у в’їзді", - розповідає Денні Джордаан.
Уряд провів кампанію, спрямовану на боротьбу з проявами насильства. А місцеві футбольні фани, в результаті, незалежно від кольору шкіри, в один голос вболівали за команду Гани - єдиної африканської команди, що залишилась у турнірі, після того як національна збірна ПАР вибула зі змагань на груповому етапі.
"І білі, і чорношкірі гості радо поїхали до Суето [найбідніший район Йоганнесбурга – ред.] на святковий концерт з нагоди відкриття чемпіонату, і не було ніякої сегрегації по відношенню до фанів команд-суперників на стадіонах", – додав пан Джордаан.
Нульова толерантність
Організатори разом із службами безпеки країни розробили спеціальний план безпеки, побудований на засадах нульової толерантності, тобто абсолютного неприйняття будь-яких проявів расизму чи насильства.
"Якщо б тут у нас трапилися якісь расистські інциденти, це суперечило б загальному настрою країни, антирасистським ідеям Нельсона Мандели, завдяки внеску якого ми виграли право приймати чемпіонат світу. Більш того, це суперечило б самій ідеї чемпіонату," – розказав голова організаційного комітету ЧС-2010 у ПАР.
Під час турніру ФІФА наказала капітанам команд на всіх чотирьох матчах чвертьфіналів зачитати спеціальне звернення з метою продемонструвати своє неприйнятне ставлення до расизму не лише у футболі, але й взагалі у суспільстві. До таких саме дій ФІФА вдалася і під час проведення Кубку конфедерацій, що проходив у ПАР у 2009 році.
Окрім того, згідно із встановленим порядком, гравці команд та судді матчів виходили на поле з баннером із закликом "Скажи ні расизму".
Посли проти расизму
Перед початком турніру його організатори призначили відомого ганського футболіста Абеді Пеле та його французького колегу Зінедіна Зідана послами антирасистської кампанії. Також, член уряду Токіо Сексвале, колишній політичний в’язень на острові Роббенайленд, став верховним комісаром кампанії ФІФА "Скажи ні расизму", яку було ініційовано у ПАР у 2009 році перед початком Кубку конфедерацій.
За три роки до проведення турніру ПАР також стала місцем проведення міжнародного матчу між збірною Африки та збірною світу на відзнаку 89-го дня народження Нельсона Мандели. Цей матч став своєрідним початком антирасистській кампанії напередодні чемпіонату світу.
Символічно, що у цьому матчі зіграли футболісти, серед яких і камерунський гравець Самюель Ето'о, що свого часу відчув на собі прояви расизму під час гри за іспанський "Реал-Мадрид", а також найкращі футболісти Африки, включно із Абеді Пеле, Калушею Бвалієм, Лукасом Радебе, Деніелом Амокачі. Серед їхніх символічних суперників зі збірної світу були Руут Гулліт, Кім Джу Сан та Крістіан Карамбе.
Джерело: ВВС Україна