Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

ВВС Україна: Вибори у Греції. Дно пройшли, копаєм далі

BBC Україна, 18 червня 2012, 18:36
0
6
ВВС Україна: Вибори у Греції. Дно пройшли, копаєм далі
Фото: Getty images
Греція - не остання країна, яку може проковтнути криза у зоні євро

По тому, як Антоніс Самарас, лідер Нової демократії, що перемагає на парламентських виборах у Греції, заявив, що "греки проголосували за те, аби залишитися у Європі та зоні євро", курс спільної європейської валюти почав зростати, лише за ранкові торги подорожчавши до долара на 1%, тоді як за останні тижні перед виборами євро подешевшало на 3,4% до американського долара та майже 5% до японської єни.

Світові фондові та валютні ринки позитивно відреагували на попередні дані про перемогу на виборах у Греції політичної сили, що підтримує заходи економії та не хоче виходу країни із зони євро. Водночас оглядачі називають кілька негативних факторів як у самій Греції, так і за її межами, що можуть не дозволити стабілізувати економічну ситуацію у зоні євро.

Зростання курсу євро та оптимістичні дані щодо результатів грецьких виборів також призвели до зростання індексів більшості фондових бірж в Азії та Європі.

Ще одним свідченням оптимістичних настроїв учасників ринку стало зростання цін на нафту, адже інвестори сподіваються, що благополучний вихід Греції із політичної та економічної нестабільності пожвавить всю європейську економіку і відновить попит на найбільш платоспроможному світовому ринку.

"Відчуття полегшення"...

"На ринках поширюється відчуття полегшення", - прокоментував загальні настрої інвесторів японський ринковий аналітик Масаюкі Дошіда.

Загалом, хоча всі розуміють, що грецька боргова криза ще дуже далека від завершення, в інвесторів з'явилися причини сподіватися, що найнижчу точку вже пройдено.

Економічний кореспондент ВВС Роберт Пестон вважає, що інвестори сприймають результати виборів як такі, що дозволили уникнути найгіршого сценарію, включно із політичним паралічем у Греції та болісним виходом із зони євро.

... але

Проте оглядачі також вказують і на низку серйозних "але".

"Зараз кажуть, що греки проголосували своїми гаманцями, що вони злякалися свого попереднього вибору, і тепер результати виборів дають трохи більше упевненості у короткостроковій перспективі. Але у середньо- та довгостроковій перспективі нічого ж не змінилося", - каже керівник відділу зовнішньої економічної політики Національного інституту стратегічних досліджень Ірина Клименко.

Вона вважає, що останні вибори у Греції дали лише більшу керованість - саме це і додало оптимізму інвесторам, бо їх, у першу чергу, турбує можливість некерованого дефолту країни. Але вибори не дали відповіді на те, як вирішуватимуться серйозні базові проблеми грецької економіки.

Актуальними також і є проблеми інших країн Південної Європи - Іспанії, Португалії, Італії. Відтак, питання можливості розпаду зони євро залишається у порядку денному - вважає експерт.

"У ЗМІ та на експертних майданчиках і надалі обговорюється можливість керованого виходу однієї чи навіть кількох країн із зони євро. Обговорюється, яким чином це можна зробити, яка підтримка має бути здійснена, тобто, це питання з порядку денного не знімається. Тому що в основі всіх цих негараздів у Греції та інших південних країнах Євросоюзу лежить інша ситуація, ніж у північних економіках. Південні країни є менш конкурентоспроможними, там є більше дисбалансів і в оплаті праці, і в державних видатках. І ці проблеми не вирішуються виборами. Економіці потрібен час, аби знайти нову опору, щоб розвиватися. І от саме тут з'являються сумніви, чи можливо це для таких країн на основі євро", - каже Ірина Клименко.

Із цим погоджується і експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. Він теж вважає, що в історії із виходом Греції із зони євро не поставлено крапку.

На думку експерта, це підтвердять перші ж дані про статистику вилученння вкладів із грецьких банків, бо греки і надалі побоюватимуться того, що їхні депозити у євро можуть перетворитися у значно дешевші вклади у новій драхмі.

"Реальна економічна ситуація в Греції залишається дуже важкою. Тобто, результати виборів не впливають на те, чи спишуть борг Грецї - і він залишається. Вони не впливають на те, що у Греції залишається високий рівень безробіття. Вони не впливають на те, що вже кілька років у грецькій економіці відбувається падіння. І те, що до влади прийшли ті чи інші сили, воно не впливає на всі ці серйозні проблеми", - каже Олександр Жолудь.

Експерт також радить взяти до уваги те, що Євросоюз у Греції цікавить, передусім, її здатність повертати борги, а не те, як житимуть пересічні греки, аби ці борги були віддані, а відтак, на те, що ЄС погодиться на пом'ягшення заходів економії у Греції сподіватися не варто.

Далі буде

Інвестори у всьому світі пильно стежили за грецькими виборами. Впродовж останніх двох років Греція двічі отримувала багатомільярдну міжнародну фінансову допомогу.

У 2010 "трійка" міжнародних позичальників - МВФ, Європейський центральний банк та ЄС - надали Греції 110 мільярдів євро, і ще 130 мільярдів євро у 2011 році.

В обох випадках кошти надавалися в обмін на втілення Грецією заходів жорсткої бюджетної економії включно із масовими скороченнями та обмеженням зарплат у бюджетному секторі. Ці заходи викликали масове неприйняття серед греків та призвели до акцій протесту.

Відмова від бюджетної економії стала платформою для виборчої кампанії ще однієї потужної політичної сили - Сіріза, яка, за попередніми даними, отримала друге місце на виборах.

Якби на цих виборах перемогли політичні сили, які виступають за відмову від заходів бюджетної економії, Греція постала б перед реальною загрозою виходу із зони євро із серйозними наслідками для всієї європейської, а також світової економіки.

Проте і перемога їх противників-консерваторів із Нової демократії також не додає визначеності.

По-перше, сама перемога Нової демократії не є однозначною - від другого учасника виборів, партії Сіріза, її відділяє лише близько трьох відсотків.

Лідер Сіріза Алексіс Ципрас вже заявив, що партія не відмовляється від своєї позиції щодо хибності політики економії, і має наміри сформувати потужну опозицію.

Натомість переможцям виборів із Нової демократії доведеться шукати союзників, аби сформувати дієву більшість у парламенті. Очевидно, що таким союзником стане соціалістична ПАСОК, яка набирає на виборах понад 12%. Проте переговори щодо створення коаліції можуть затягтися.

"Нова демократія" може бути популярною серед кредиторів Греції, керівництва ЄС та МВФ, але більшість греків, очевидно, можуть вказати переможцям виборів на двері при першій ліпшій нагоді", - пише німецький Spiegel.

Крім того, Нова демократія та ПАСОК, хоч і підтримують заходи з бюджетної економії, але виступають за проведення нових переговорів із керівництвом ЄС щодо можливості пом'якшення цих заходів, сподіваючись, що це дозволить трохи простимулювати економіку. І французька L'Express є досить категоричною щодо цього: "Перемогу Нової демократії не можна розглядати як однозначне "так" заходам бюджетної економії".

По-друге, кардинального розв'язання грецької боргової проблеми не існує досі. Як нагадала своїм читачам німецька Frankfurter Allgemeine Zeitung, "результати виборів не змінюють того факту, що Греція все ще має 327 мільярдів євро боргу". Відтак, ринки і надалі зберігатимуть волатильність, і будь-яка новина викликатиме коливання курсу євро та фондових індексів.

По-третє, зазначають оглядачі, не варто забувати, що ще кілька європейських країн - наприклад, та ж Іспанія, - також мають серйозні проблеми, які також відбиватимуться на стабільності у зоні євро.

"Перспектива тривалих коаліційних переговорів, а потім так само тривалих переговорів між нестабільним грецьким урядом та кредиторами країни означає ще більше непевності на фінансових ринках, ніж навіть за останні тижні, що поширюватиме боргову кризу на більші економіки, такі, як Іспанія та Італія", - пише Financial Times.

Джерело: ВВС Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах