Саміт ООН зі сталого розвитку, який відбувся в Бразилії, закінчився тим, що світові лідери ухвалили розроблені за кілька попередніх днів політичні декларації.
Доброчинні організації, які займаються питаннями розвитку людства і захисту довкілля, кажуть, що угода, досягнута на Ріо+20, надто слабка, аби впоратися із соціальною та екологічною кризами.
Ґро Гарлем Брунтланд, яка 25 років тому стала автором впливової доповіді ООН зі сталого розвитку, каже, що одна з причин, чому бракує прогресу – це влада корпорацій.
Країни домовилися протягом наступних трьох років виробити цілі сталого розвитку.
Вони також співпрацюватимуть над посиленням захисту живих організмів у відкритому морі.
Однак спроби ліквідувати субсидії на викопне паливо – про що в багатьох авторитетних доповідях йшлося як про можливість розвинути економіку та скоротити викиди СО2 – закінчилися нічим.
Також протягом шести днів попередніх перегорів провалилися або були істотно занижені плани закріпити права бідного населення на чисту воду, належне харчування та сучасні енергоджерела.
Крім того, багато урядів були розчаровані тим, що текст, який закріплював репродуктивні права жінок, було вилучено з декларації – всупереч вимогам Ватикану, Росії та представників країн Центрального Сходу і Латинської Америки.
Брак лідерства
ООН позиціонувала саміт, як "нагоду, що трапляється раз на покоління", аби спрямувати глобальну економіку в стале русло.
"Він жодним чином не зробив цього", - каже Барбара Стокінґ, генеральний директор Oxfam GB.
"Тут були присутні світові лідери, але вони не ухвалили рішень, які вестимуть нас уперед", - сказала вона Бі-Бі-Сі.
"Дуже турбує реальний брак дій, тому що ми знаємо, якою складною є ситуація в багатьох районах світу в плані довкілля та бідності, і вони не проявили такого потрібного нам лідерства", - сказала вона.
Президент Гаїті, найбіднішої країни у Західній півкулі, Мішель Мартеллі відзначив, що саміт міг би бути більш результативним.
"У мене таке враження, що для цих бідних країн, які постійно страждають від катастроф, для них мало що змінилося", - сказав він Бі-Бі-Сі.
Питання грошей
Країни, що розвиваються, заявляли, що для того, аби впоратися з витратами, необхідними для переходу на зелений шлях розвитку, їм потрібна фінансова підтримка.
Та зважаючи на цьогорічні вибори в США й фінансове трясовиння в єврозоні, будь-які спроби озвучити конкретні суми були заблоковані.
Через це країни, що розвиваються, не допустили, щоб декларація визначила зелену економіку як затверджений шлях сталого розвитку.
Професор Джефрі Сакс, економіст із Колумбійського університету та спеціальний радник генерального секретаря ООН Пан Гі Муна, сказав, що фінансова підтримка справді потрібна.
"Ті з нас, хто стежить за ситуацією день за днем, знають, що багато бідних країн потребують такої допомоги, – сказав він. – І немає жодної користі в тому, щоб перераховувати гучні амбітні обіцянки на багато років наперед, а тоді в кулуарах зізнаватися, що ми не плануємо обговорювати, як саме їх виконувати".
Однак Ліза Джексон, адміністратор Агенції США із захисту довкілля та заступник голови американської делегації на саміті, сказала, що США повністю підтримують "зелену економіку" і що саміт міг би сприяти донесенню такого бачення до решти світу.
"Документ, довкола якого велися переговори і який дійсно став першим багатостороннім документом, де йдеться про підкріплену широкою підтримкою зелену економіку, – це значний прогрес", – сказала вона.
"Але, можливо, ще важливішими є зв’язки, які виникають між великим і малим бізнесом, громадянським суспільством, академічним середовищем і, звісно, урядами на національному і субнаціональному рівнях – усе це сприяє розвитку зеленої економіки", - додала Джексон.
Влада корпорацій
Найпереконливіше про потребу вивести світ на сталий шлях і про небезпеки, які чекають на людство, якщо цього не зробити, заявила в 1987 році комісія, яку очолювала Ґро Гарлем Брунтланд, тодішня прем'єр-міністр Норвегії.
У розмові з BBC News у Ріо-де-Жанейро вона сказала, що відтоді не було достатнього поступу.
"Вочевидь, якщо нині подивитися на 25 років назад, то сталося менше, ніж можна було очікувати – це очевидно. Але не можна думати, нібито за 25 років можна перевернути світ", – сказала вона.
За її словами, уряди не змогли досягти прогресу через "комплексні причини", одна з яких – влада корпорацій.
"Думаю, це твердження виправдане. Це не вся правда, але це, безперечно, велика її частина, – сказала вона. – У нашій політичній системі корпорації, бізнес і люди, які мають економічну владу, впливають на тих, хто ухвалює політичні рішення – це факт, і тому це частина аналізу".
Наступна ключова дата для розробки моделі сталого розвитку – 2015 рік. До того часу країни мають заявити про цілі сталого розвитку. Тоді ж відбудеться саміт ООН зі зміни клімату, який дехто з трепетом називає "новим Копенгагеном". Теоретично на ньому можуть ухвалити всесвітній договір про те, як за допомогою законодавчих змін боротися з глобальним потеплінням.
Джерело: Бі-Бі-Сі Україна