Газові контракти залишатимуться провідною темою переговорів під час засідання україно-російської міжурядової комісії, де російську делегацію очолюватиме екс-президент Росії, а нині прем'єр Дмитро Медведєв.
Утім, оглядачі вважають, що якихось зрушень у газовому питанні у відносинах між Києвом та Москвою можна очікувати тільки від зустрічі президентів, яку заплановано на початок липня, а то й ближче до кінця року, після завершення парламентських виборів в Україні.
Напередодні засідання міжурядової комісії український прем'єр-міністр Микола Азаров підтвердив, що газове питання залишається головним у порядку денному:
"27 червня до нас приїжджає прем'єр-міністр Росії Дмитро Анатолійович Медведєв, 12 липня запланована зустріч двох наших президентів. І ось це питання (газове - ред.) буде одним із найголовніших", - заявив Микола Азавров в інтерв'ю Володимиру Познеру на російському Першому каналі.
Український прем'єр також каже, що у Києва немає претензій до Москви стосовно законності підписання газових контрактів у січні 2009 року, перегляду яких українська влада на чолі із президентом Віктором Януковичем безуспішно домагається вже другий рік поспіль.
"Нам прикро, що ціна (на російський газ - ред.) така висока, що нас за це карають. Але претензії у нас - лише до українських офіційних осіб, які підписали контракт із порушенням чинного українського законодавства та завдали колосальних збитків всій країні. Наш уряд зробив помилку, підписавши несправедливий договір на 10 років, і страждають 46 мільйонів жителів України", - заявив Азаров.
Екс-прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко відбуває покарання на сім років позбавлення волі за перевищення службових повноважень при підписанні у січні 2009 року газових угод між Україною та Росією.
Наприкінці травня Микола Азаров заявляв, що очікує від переговорів 27 червня компромісу в газовому питанні і того, що сторони зможуть вийти на "конкретні рішення". Утім, про скоре досягнення "газового компромісу" український прем'єр заявляв і у березні цього року, а також у грудні та жовтні 2011.
"Україна стоїть на своєму, Газпром - на своєму"
Оглядачі зауважують, що останній
обмін заявами між російським Газпромом та українським Нафтогазом, що тривав увесь попередній тиждень, показав відсутність бази для знайдення компромісу між двома сторонами.
Експерти також вважають малоімовірним й оскарження газових контрактів у суді найближчим часом, хоча, як твердить директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич, законні підстави для цього є в обох сторін:
"На жаль, очікувати якогось компромісу від зустрічі 27 червня наразі немає підстав. Поки що сторони демонструють непохитність власних позицій. Ніхто не має намірів іти на компроміс і змінювати свої позиції. І зустріч прем'єрів аж ніяк не вирішить низку об'єктивних проблем, пов'язаних із газовими контрактами. Україна стоїть на своєму, Газпром - на своєму. Та й на зустріч президентів у липні я би не покладав великих надій. Але якщо ми за підсумками року не сплачуємо за 41 мільярд кубів російського газу, то у Газпрому будуть законні підстави, згідно із чинним контрактом, позиватися до України. А Україна, у свою чергу, може позиватися у відповідь і доводити, що умови, на яких російський газ постачається до України, не є ринковими і не відповідають умовам країн-сусідів. Утім, тоді вже точно не варто сподіватися на газ по 250 доларів", - вважає Дмитро Марунич.
Загалом, оглядачі взагалі не очікують якихось конкретних зрушень у газовому питанні на жодних переговорних рівнях - компаній, урядів - крім президентського.
Але навіть від липневої зустрічі Віктора Януковича та Володимира Путіна навряд чи варто очікувати якихось новин - вважає директор Інституту політичного аналізу та міжнародних досліджень Сергій Толстов:
"Політичні рішення, які можуть бути ухвалені тільки на рівні Путіна та Януковича, є головним фактором, який може зсунути протиріччя сторін у той чи інший бік. Це навряд чи відбудеться до осені. І якщо вже щось і станеться, то це буде вже після парламентських виборів, і враховуючи їх результати", - вважає Сергій Толстов.
Газовий консорціум та Митний союз не на часі?
Утім, те, що зрушень у газових переговорах навряд чи можна очікувати, не означає, що під час урядових переговорів не порушуватимуться дві теми, тісно пов'язані із газом - створення газотранспортного консорціуму на базі української ГТС та можливість приєднання України до одного із найамбітніших російських інтеграційних проектів - Митного союзу.
Але і у цих двох питаннях нині ситуація виглядає такою, що жодна зі сторін не схильна до компромісу. І в обох питаннях двосторонніх відносин важливою буде позиція третьої сторони - Європейського Союзу.
За словами Дмитра Марунича, у Києві вже повністю переорієнтувалися на тристоронній консорціум із обов'язковою участю європейської сторони, але це на даний момент не цікавить європейців та суперечить інтересам Росії:
"На жаль, на першому етапі Україна не дуже кликала ЄС до складу цього консорціуму. І чому тепер ЄС має побігти туди? Крім того, переговори треба проводити не на рівні Єврокомісії, бо вона не може бути членом консорціуму, а на рівні компаній. Абсолютно очевидно, що ані італійці, ані нещасні греки, ані напівживі іспанці зараз сюди не підуть. Можуть піти німці, у яких є ресурс. Чи підуть німці в Україну на тлі негативного політичного іміджу? Напевне, ні. Тобто, нам наче і потрібен третій партнер, але він не дуже зацікавлений сюди заходити", - вважає директор Інституту енергетичних досліджень.
Із цим погоджується і директор Інституту політичного аналізу та міжнародних досліджень Сергій Толстов. Він вважає, що нині європейські компанії зацікавлені у збереженні поточного стану речей, коли "Україна задешево качає російський газ".
А щодо приєднання України до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану, то, як твердить Сергій Толстов, тут треба враховувати, що при всій східно-орієнтованій риториці, економічно український бізнес, включно із бізнесменами-вихідцями із Донбасу, все ж таки, більше орієнтується на Захід:
"Українські олігархічні групи зацікавлені у Європейському Союзі та вільній торгівлі із ЄС і не зацікавлені у входженні до російського євразійського інтеграційного проекту, як повноцінного учасника. Вони не хочуть пускати російський капітал в Україну, оскільки побоюються, що за вагою та методами роботи росіяни розчавлять місцеві групи. Вони також хочуть інтегруватися у загальносвітовий транснаціональний капітал, що здебільшого їм таки вдається. Тому питання із Митним союзом може виникнути тільки тоді, коли економічне становище України стане критичним, і коли президент Янукович буде змушений обирати між виживанням української економіки на найближчі 2-3 роки та конфліктом із лідерами українських промислово-фінансових груп", - вважає Сергій Толстов.
Експерт прогнозує, що і це питання може прояснитися не раніше листопада - також після завершення парламентських виборів.
Джерело: ВВС Україна