Українські виші піднімають ціни, бо недоотримали фінансування, а кількість бюджетних місць впала, стверджує екс-міністр освіти Станіслав Ніколаєнко. У міносвіти кажуть, що все навпаки.
Недофінансування системи освіти зробило навчання у вишах цього року надто дорогим для багатьох абітурієнтів, вважає екс-міністр освіти Станіслав Ніколаєнко.
На додачу, державних замовлень стало менше, порівняно з попередніми роками, сказав він, підбиваючи підсумки вступної кампанії-2012. Водночас, за звітами міносвіти, абітурієнти подали цього року рекордну кількість заяв про вступ.
Міністр освіти Дмитро Табачник, у свою чергу, заявив, що чинне обов'язкове співвідношення бюджетників та контрактників у вишах є "застарілою нормою тоталітарного суспільства", від якої треба відмовлятися.
Чи було подорожчання?
За словами Станіслава Ніколаєнка, який керував міністерством в урядах Віктора Януковича та Юрія Єханурова у 2005-2007 роках, чинний кабінет міністрів Миколи Азарова недоплатив державним вищим навчальним закладам майже 1,5 мільярда гривень на оплату комунальних послуг.
"У підсумку, ці гроші потрібно було збирати. Сумарний бюджет усіх державних вишів - 15-17 мільярдів. Для такого вишу, як Київська політехніка, це означає, що потрібно стискатися на понад 100 мільйонів гривень. Для авіаційного університету, думаю, не менше", - сказав Ніколаєнко.
Через брак грошей, за його словами, виші почали піднімати плату за навчання. Деякі з них, стверджує екс-міністр, робили це вже під час вступної кампанії.
Це, однак, заперечив Дмитро Табачник: "За нашою інформацією, вищі навчальні заклади, які підпорядковані міністерству освіти і науки, молоді та спорту, протягом вступної кампанії ніде вартість контрактних послуг не змінювали".
У липні з'явилося повідомлення, що з вересня ціни на факультетах багатьох вишів для першокурсників зростуть на 4-5% від минулорічної вартості. Найбільше обурення викликало подорожчання у великих закладах - Київському, Львівському і Одеському університетах, КПІ та Львівській політехніці, де плата і без того вища, ніж у інших ВНЗ.
Проректор з науково-педагогічної роботи Київського Національного університету Володимир Бугров підтвердив, що плата у його виші зросла, але її перерахували заздалегідь - ще у квітні.
Як він розповів ВВС Україна, вартість навчання там вища через те, що педагогічний склад закладу має високі вчені ступені, що збільшує суми їх зарплат. Ця сума, каже він, складає 40% від витрат навчального закладу. Стільки ж потрібно для оплати комунальних послуг, ще 20% - на оновлення фондів.
"Кланові" спеціальності
Ще одна проблема для цьогорічних абітурієнтів - держзамовлення на окремі спеціальності.
За офіційними даними, заяви про вступ до вишів надіслали понад 620 тисяч людей, що є новим рекордом для української освіти. І, як
повідомляли раніше в міносвіти, в 2012 році державне замовлення на навчання є найбільшим за роки незалежності.
"Це якась помилка, - не погоджується з цифрами Станіслав Ніколаєнко. - Цього року на бакалавра навчатиметься 127 200 дітей. В 2005 їх було 139 тисяч, в 2006 - 140 тисяч, в 2007 - 145 тисяч".
Окрім того, за його словами, кількість державних місць на деякі популярні спеціальності у більшості регіонів становить 5-7 позицій, що робить їх недоступними для більшості абітурієнтів.
"Те, що ми сьогодні робимо юриста, економіста, міжнародника клановою, недоступною для бідних людей спеціальністю - це факт", - сказав він.
Станіслав Ніколаєнко нагадує, що згідно з чинними нормами, на першому курсі державного вишу щонайменше 51% студентів маютьнавчатися за рахунок бюджету. Цієї норми, за його словами, в 2012 році не дотримуються.
За словами Дмитра Табачника, перевірити, чи так це насправді, можна буде лише після 25 серпня, коли списки, що надійшли, затвердять остаточно. Втім, цю норму, за його словами, взагалі слід переглянути як "абсолютно застарілу".
"Якщо говорити відверто, то від цього елемента тоталітарного суспільства треба відмовлятися", - сказав він, пояснюючи це тим, що багато популярних вишів мають якісну базу й висококваліфікований викладацький склад, що може надати послуги на висоті.
Інститути на 10 студентів
Загалом за час нинішньої вступної кампанії до українських вишів надійшло майже 2 мільйони заяв про вступ. Найактивнішими були абітурієнти з Донецької та Дніпропетровської областей, Києва, Львівщини та Харківщини.
Найпопулярнішими вишами стали Київський університет імені Шевченка, Київський політехнічний інститут, Львівський університет імені Франка, Авіаційний університет та Львівська політехніка.
Водночас, за словами Дмитра Табачника, 13 вищих навчальних закладів отримали від абітурієнтів менше десяти заяв на вступ. У два виші подали по одній заяві - без жодного оригіналу документів.
120 вищих навчальних закладів - переважно приватної форми власності - отримали менше, ніж по 100 заяв.
Найбільшою проблемою цьогорічної вступної кампанії незалежні спостерігачі
назвали перебої та помилки в роботі електронної системи подачі документів. Частково через це поступити на навчання через інтернет зміг лише кожен дев'ятий абітурієнт.
Дмитро Табачник пообіцяв, що в 2013-му її роботу розширять: "У наступному році подача документів буде розширена на всі освітньо-кваліфікаційні рівні, тобто зможуть подавати дистанційно заяви й ті, хто хоче вступати на молодшого фахівця".
Джерело: BBC Україна