Надзвичайно спекотне літо і посуха у регіонах, які традиційно є головними виробниками зернових у світі, привели до значного зростання цін на зерно.
Цим зростанням світових цін Україна може скористатися завдяки суттєвим запасам зерна від минулого, рекордно врожайного, року, - якщо уряд не запровадить обмеження на експорт і якщо ціни не зростуть до такого рівня, що експортери не зможуть побороти спокусу вивезти більше зерна, ніж треба.
Ще на початку літа лунали прогнози щодо рекордного валового світового врожаю. Відтак, і прогнози щодо цін на харчі були досить оптимістичними.
Тепер, згідно із даними Світового банку, лише від середини червня поточного року світові ціни на пшеницю зросли на 50%, на кукурудзу - на 45%, сою - на 30%.
Водночас фахівці банку наголошують, що цьогорічна ситуація поки що відрізняється від ситуації харчової кризи 2008 року.
"На цей час прогнози врожаю не вказують на можливість реального дефіциту основних зернових культур. Однак їх запаси є незначними і урожай все ще залежить від погоди у світі, через що можливість посилення нестабільності цін зберігається", - йдеться у повідомленні банку.
Там також нагадують, що харчова криза 2008 та різке зростання цін на харчі стали одним із чиників соціальних протестів у низці країн, що розвиваються, зокрема, і у країнах Північної Африки.
Посуха, яку не передбачили
Ніхто не передбачав посухи у США, яка, за оцінками метеорологів, виявилася найгіршою від 1956 року. Катастрофічна спека, якої не було ще довше - від 1895 року - охопила понад половину території країни, яка є головним гравцем на ринку харчів у світі. В основних аграрних регіонах країни - на середньому заході - фермери втратили до третини врожаю. При цьому врожай кукурудзи втрачено приблизно на 80%, сої - на 11%.
Міністерство сільського господарства США уже попередило, що наступного року ціни на харчі можуть зрости на 3-4%, а на м'ясо - на 5%.
Негативні наслідки посухи у США посилюються проблемами в інших "хлібних" регіонах. Тоді як після посушливої весни Європу заливають безперервні дощі, мусонні опади в Індії є на 20% нижчими за норму.
Стурбованість учасників ринку викликає і посуха у Росії, Казахстані та Україні, на які припадає до чверті світових поставок зерна.
Міністерство сільського господарства Росії вже знизило офіційний прогноз врожаю із 94 до 80 мільйонів тонн. Одночасно знижуються й експорті очікування - від раніше прогнозованих 12 мільйонів тонн до 7-10 мілйьонів тонн зараз (тоді як минулого року російський зерновий експорт склав 21 мільйон тонн).
Проблеми з врожаєм є, проблем із експортом не буде?
В Україні також очікують зменшення врожаю із рекордних минулорічних 56,7 мільйонів тонн до 45-47 мільйонів тонн цього року, які прогнозує міністерство аграрної політики. Проте залишки зерна від минулого року є досить суттєвими - понад 12 мільйонів тонн, що у понад два рази перевищує запаси минулого року.
Саме ці залишки, як заявив в
інтерв'ю ВВС Україна прем'єр-міністр Микола Азаров, дозволять урядові не вдаватися до обмежень експорту попри зменшення врожаю, на відміну від ситуації 2010 року, коли після посухи та неврожаю вивіз зерна з України, фактично, було заборонено:
"Не можна порівнювати ситуацію 2010 року із нинішньою. З точки зору клімату та погодних умов, можливо, і можна. Але з точки зору готовності до таких негараздів, то це - небо і земля. Бо що таке 2010 рік? У державному резерві - "нуль" зерна. У Аграрному фонді - "нуль", навіть "мінус", суцільні борги. І ми отримуємо реальну посуху. Що було робити урядові? Відкрити ринок? Зараз ситуація зовсім інша. У нас 12 мільйонів тонн пшениці у перехідних запасах, у нас 1,5 милльйонів тонн в Аграрному фонді, 450 тисяч тонн зерна в державному резерві. І тому я кажу: вивозьте зерна стільки, скільки хочете, незважаючи на неврожай цього року. Заробляйте, стежте за кон'юнктурою ринку, не продавайте на мінімумі цін, продавайте на масимумі, вкладайте у зберження зерна", - заявив Микола Азаров.
"Спокусливий" меморандум
31 липня уряд та учасники зернового ринку домовилися узгоджувати обсяги експорту зерна. При цьому зернотрейдери пообіцяли "не педалювати" вивезення зерна, а уряд - попередити про можливість запровадження обмежень на експорт за два місяці.
Міністр аграрної політики Микола Присяжнюк заявив, що така можливість розглядатиметься у разі, як з України буде вивезено до 80% від задекларованого обсягу експорту, який має бути визначено до 1 вересня. Поки що у міністерстві прогнозують, що зерновий експорт з України може скласти 20-22 мільйони тон.
Водночас, як вважає директор агенції ПроАгро Микола Верницький, обмеження на вивезення зерна можуть повернутися не стільки через спокусу зернотрейдерів до більшого експорту, скільки через страхи українського уряду перед зростанням цін на харчі:
"У трейдерів така спокуса завжди буде. А чому її не повинно бути? Це ж бізнес. Проте у них є меморандум з урядом про те, що вони вивозять певні обсяги, і на цьому зупиняються. Але при тому зростанні цін, що є і в Україні, і у світі, я би не сподівався, що цей меморандум буде довго працювати. Проте якщо говорити про спокуси, то першою вона з'явиться в уряду - заборонити експорт. І тут важливі не обсяги, бо їх дійно вистачить, тут важливі ціни. Якщо ціни зростатимуть так швидко, що вони почнуть впливати на внутрішні ціни, а так воно і буде, то це буде приводом для обмеження експорту, не дивлячись на те, що в Україні цілком достатньо зерна для внутрішнього споживання", - каже Микола Верницький.
Аналітик також наголошує, що спекотна погода, з одного боку, призвела до скорочення врожаю зерна у певних регіонах, але в ніших - сприяла покращенню якості і збільшенню частки продовольчого зерна, що традиційно було проблемою для України. При цьому і фуражного зерна, і інших кормових зернових - кукурудзи та ячміню - цілком вистачить і на потреби тваринництва.
Утім, проти обмежень на український зерновий експорт тепер, на відміну від 2010 року, може виступити світова спільнота.
Наприкінці серпня країни Великої двадцятки планують зібратися, аби обговорити поточну ситуацію на ринку зерна, ціни на яке стрімко зростають. Франція, один із членів G-20, уже закликала не допустити, аби Росія, Казахстан та Україна знову закрили свої ринки зерна для світу, як це було у 2010 році. Цього разу у Великої двадцятки є трохи більше важелів впливу - Росія, так само, як раніше Україна, набула членства у СОТ. Відтак, потребу у закритті ринку доведеться пояснювати згідно із міжнародними визначеннями "назвичайних обставин".
Хліб - категорія політична
Певного "тертя" між урядом та трейдерами, особливо на ґрунті продовольчої пшениці, яка визначає ціни на хліб, очікує й експерт аналітичного центру Агро Перспектива Лариса Гук.
"Будь-яка компанія, що торгує зерном, орієнтується на ситуацію, що складається на ринку. Вже є якісь контракти, є і певний рівень домовленостей між владою і трейдерами. Але ми ж не їмо фуражну кукурудзу, ми їмо продовольчу пшеницю. Поки що фахівці кажуть, що якість врожаю і частка продовольчої пшениці у ньому є достатньо високою саме через посуху. Але ми також знаємо, що на зернозаготовельні підприємства надійшло лише 5 мільйонів тонн зерна із 23 мільйонів тонн, уже зібраних на цю дату. Владі треба утримувати стабільність цін на харчі. А хліб взагалі є категорією політичною, до якої ще більше уваги восени цього року. Саме тут можуть бути нюанси", - каже Лариса Гук.
Експерт також вважає, що Україні не вдасться уникнути загальносвітової тенденції до зростання цін на харчі, попри досить сприятливу ситуацію всередині самої України.
"Такого ще не було, щоб у світі все дорожчало, а у нас щось дешевшало. Якщо брати по ланцюжку, то частина зерна іде на тваринництво - і велику рогату худобу, і свиней, і птицю. Один із найбільших виробників м'яса птиці вже заявив, що ціни будуть зростати. Звісно, що і дрібніші виробники будуть підтягувати свої ціни. Проте тут обмеження накладатиме споживач. Бо ціну можна поставити і у п'ять разів більшу, але чи будуть люди купувати? Але те, що подорожчення буде - щодо цього немає жодних сумнівів", - каже Лариса Гук.
Джерело: ВВС Україна