Час від часу сотні мільйонів користувачів сайту Google бачать артистично зроблені логотипи ("дудли") замість звичного і усталеного. Але хто творчо працює над ними?
То замість традиційного логотипу з’явиться гітара Леса Пола, на якій можна "пограти", то можна бачити логотип, стилізований під кишенькову гру, то на екрані клавішні на честь піонера американської електронної музики Роберта Муга. Це лише деякі з багатьох "дудлів" на титульній сторінці веб-сайту Google.
Те, що починалося в 1998 році з простої людської постаті за літеркою "О", яка мала символізувати, що команда Google зараз не на робочому місці, з роками вилилось у складний дизайн, ігри та творчі інтерпретації на тему відомих постатей чи подій.
Команда сайту створила вже понад тисячу "дудлів", в основі яких більш або менш відомі постаті, річниці історичних подій або якісь дивні речі. Ці творчі лого стають все більш інтерактивними і легкими для поширення в колах інтернетних знайомих.
У який би ще спосіб сотні мільйонів користувачів сайту дізналися про 115-річницю з дня народження авіатора та письменниці Амелії Ерхард? Або про те, що винахідником замочка-блискавки був Гідеон Сандбек, на 132-річницю з дня народження якого Google вмістив величезний зип на всю титульну сторінку свого сайту?
Кожного дня під час Олімпіади-2012 з’являлися нові логотипи на спортивну тематику. В один з днів темою було синхронне плавання, іншим разом можна було позмагатися з годинником у спортивній стрільбі.
Кожен новий "дудл" в інтернеті викликає низку статей та обговорень. Вибір нового логотипу Google - завжди помітна подія, не в останню чергу для офісних працівників, яким новий логотип урізноманітнює нудні будні на робочому місці.
Чи є логотипи витвором мистецтва або дизайну – це ще запитання, але за кількістю людей, які їх бачать, вони мають одні з найбільших показників у світі.
Попри увагу до їхньох витворів, автори цих логотипів залишаються за лаштунками.
Якщо поглянути на відео-логотип з Чарлі Чапліном, то можна побачити команду (в стилізованих театральних костюмах), яка стоїть за цим і члени якої самі називають себе "дудлерами".
Отже, логотип бачать сотні мільйонів людей. Деякі з "дудлів" створюються кілька годин. Інші – як, скажімо, в пам'ять про Фредді Меркурі – створювались кілька місяців. Всі ці логотипи створюються невеликою командою людей, які сидять у маленькому офісі у Каліфорнії.
Творчим керівником групи є Раян Гермік, і він не наголошує на кількості людей, які бачать плоди його творчої праці.
"Людський мозок не може усвідомити того, скільки сотень мільйонів людей інтерпретують щось у свій спосіб. Для мене найголовніше - розсмішити своїх колег, навчитись чомусь новому. Тоді вважатиму, що виконав свою роботу. Ми хочемо впевнитись, що на повну і якнайкраще представляємо творчі можливості та технології".
Райян Гермік каже, що він і його команда не дивляться на себе як на митців або дизайнерів.
"Ми працюємо на стику розваг, мистецтва, технологій та графічного дизайну. Межі між ними дуже розмиті", – каже Гермік.
Команда, додає він, намагається задовольнити очікування користувавчів сайту, незважаючи на обмежені ресурси. Колись веб-дизайнер Денніс Ванг відовідав за більшість "дудлів", але вже певний час він у компанії відповідає за інші напрямки. Члени команди не очікують на лаври для себе.
"Не про особистості тут ідеться, а про цілий Google як культурне явище", – каже Гермік.
Більшіст людей, які працюють над "дудлами", роблять це за принципом 20-ти відсотків, який існує в Google – тобто у них є якась інша робота в компанії і лише 20% свого робочого часу вони приділяють дизайну різних логотипів.
Інженер-технік Крис Гом, який раніше працював за 20-відсотковим принципом і лише нещодавно повністю переключився на "дудли", каже, що нагородою для нього була та мить, коли його мати надіслала йому свій результат у грі на одному з інтерактивних логотипів під час Олімпійських Ігор.
Дудли є способом "олюднити титульну веб-сторінку", – каже Гом.
Рішення щодо того, що вмістити на титульну сторінку сайту приймають, за словами Герміка, у "досить демократичний спосіб" і тут радше йдеться про несподіванку або пошук чогось історичного чи якоїсь постаті, які гарно впишуться в цю концепцію, аніж просто про відзначення певних загальновідомих річниць.
Якби команда Google чекала на 150-річницю авіатора та письменниці Ергард це було б занадто довго.
Команда вітає ідеї пересічних користувачів інтернету, а також залюбки дослухається до пропозицій своїх колег з інших офісів компанії по цілому світу.
Великий шмат роботи виконується за допомогою цифрових технологій, але часом проект логотипу малюється руками. Творець логотипів Дженіфер Гом власноруч намалювала "дудл" на день народження всесвітньовідомого австрійського маляра Густава Клімта.
"Я хотіла віддати належне Клімтові з його найвідомішою картиною Поцілунок. Я маю надію, що наш скромний "дудл" прислужився популяризації його прекрасного творчого спадку," – написала Дженіфер Гом.
Чи є логотипи видом мистецтва?
"Мистецство не виконує якусь певну функцію", – каже Деян Суджич, директор лондонського Музею Дизайну. "Дизайн – який раніше називали комерційним мистецтвом – зв’язаний по руках певними функціональними зобов’язаннями".
"Енді Воргол починав як ілюстратор і потім самотужки став митцем. Його ілюстрації коштують дорого, але не стільки, скільки коштують його мистецькі роботи".
Але дизайнер та графік Сі Скотт – вона має і коропоративних клієнтів, і виставляється в салонах – вважає, що за нинішніх часів дизайн – включно з "дудлами" – є частиною сучасного мистецтва.
Жасмін Монтгомері, глава правління маркетингової компанії Seven Brands, не погоджується з цим.
"Коли Вам платять, щоб запрягти Ваш творчий потенціал на службу брендінгу чи рекламі, це перестає бути чистим мистецтвом, бо Ви служите тоді комерційному господареві, а не творчій музі".
"Дудли" є частиною гарно здизайнованої комерційної практики. Вони є відповідником гарного дизайну залу в готелі або чудової упаковки якось продукту", – доводить вона.
Важко відійти від думки, що "дудли" все ж таки служать корпоративним цілям. Вони допомагають Google популяризувати свій образ, – а імідж компанії часом зазнає критики через, скажімо, сумніви у дотриманні приватності клієнтів чи звинувачення в униканні від сплати податків.
Дивакуваті факти, які стоять за "дудлами", створюють щось на зразок розмов, які можна почути, коли в офісі люди підходять до автомата напитися води з пластикових стаканчиків, каже консультант з брендінгу Ліза Давні Мерріам з компанії Merriam Associates.
"Дудли" виконують функцію забави, вони грайливі та заохочувальні, а найголовніше те, що вони корисні і часом навіть несподівані – все це розкриває "я" самої компанії Google", – каже вона.
І допоки компанія зберігає лидерські позиції у веб-просторі, ці малюнки і графіка – не має значення чи Ви дивитесь на них як на мистецтво, дизайн, розвагу чи неприхований брендінг – залишатиметься всим цим разом узятим як невід’ємна частина світової павутини.
Джерело: ВВС Україна