Фото: Reuters
Гепард схожий на машину з заднім приводом, кажуть учені
Японські дослідники склали карту м’язових волокон тварини родини котячих, відомої своїм умінням розвивати рекордні швидкості.
Японські дослідники склали карту м’язових волокон тварини родини котячих, відомої своїм умінням розвивати рекордні швидкості.
Порівнявши м'язи гепарда з м'язами домашнього кота та собаки, вчені виявили, що його задні кінцівки відіграють роль своєрідних силових установок.
Це перше дослідження, яке вивчало розподіл м'язових волокон по всьому тілу гепарда.
Результати опубліковано в журналіMammalian Biology(Білогія ссавців).
"Зрозуміти, як бігає гепард, неможливо без вивчення м'язів", - каже доктор Наомі Вада, співавтор дослідження та професор системної психології в японському Університеті Ямаґучі.
Різні типи м’язових волокон підходять для різних видів діяльності, пояснює доктор Вада.
Так звані волокна типу І в усіх досліджених тваринах продукують невелику потужність на виході, однак добре переносять втому, через що найкраще підходять для утримування статичної пози або повільної ходьби.
Волокна типу ІІа найефективніші при швидкій ходьбі та бігові клусом, а тип ІІх, або "швидкі" волокна, продукують високу потужність, однак швидко втомлюються і відповідають за стрімкий біг та біг галопом.
Створивши схему розподілу волокон по м'язах на тілі гепарда, вчені змогли глибше зрозуміти природу приголомшливих спринтерських умінь цих тварин.
"Серед усіх трьох тварин у гепарда м'язи передніх кінцівок містять найбільше волокон типу І… а м'язи задніх кінцівок мають багато волокон типу ІІх, - каже доктор Вада. – Функціональна різниця між передніми і задніми кінцівками найяскравіше проявляється у гепардів".
За словами доктора Вади, результати досліджень наводять на думку, що рушійною силою є саме задні лапи, тому цих тварин можна порівняти з автомобілем із заднім приводом.
Розповідаючи про те, як гепарди поводяться на високих швидкостях, дослідниця не втрималася від ще однієї паралелі з автотранспортом.
Пальці на задніх кінцівках гепарда не мають "швидкісних" волокон, тоді як на пальцях передніх лап їх багато. Доктор Вада пояснила, що таким чином гепард утримує рівновагу, використовуючи передні лапи для поворотів та гальмування.
Однак більшість машин із заднім приводом усе ж не можуть змагатися із завидним умінням гепарда розвивати швидкість: від нуля до 100 км/год. тварина розганяється менше, ніж за три секунди.
Попередні дослідження показали, що таке прискорення досягається завдяки семиметровим стрибкам. Коли довголапий і гнучкий гепард швидко біжить, його тіло проводить у повітрі більше половини часу.
Щоб збільшити до максимуму ефективність своїх зусиль, тварина вигинає дугою і скорочує спину.
Доктор Вада та її колеги виявили м'язові волокна, що відповідають за цей прийом. На спині та корпусі кішки міститься високий відсоток "швидких" волокон, які дозволяють їй швидко й сильно витягуватися вздовж хребта.
Джерело: BBC Україна