23 вересня у Білорусі пройдуть вибори в нижню палату парламенту. Цю передвиборчу кампанію аналітики називають наунуднішою за всю історію незалежності країни, оскільки суспільство, кажуть вони, не має жодних ілюзій щодо конкурентності виборів.
Після заміни опозиційної однопалатної Верховної Ради лояльними президентові Лукашенку двопалатними Національним зборами 1996 року, Лукашенко перетворив парламент на орган, що слухняно "штампує" закони за вказівкою виконавчої влади. З 2004 року в ньому немає жодного опозиціонера, а в попередньому скликанні 2000 року їх були одиниці.
За білоруською конституцією, Палата представників має право відхиляти закони, запропоновані урядом, відкидати кандидатури на посаду прем'єр-міністра, висунуті президентом, й ініціювати відсторонення президента від посади.
Втім, за твердженням експерта Андрія Єгорова, про ймовірність використання цих повноважень можна судити з того факту, що з понад 650 законопроектів, розглянутих нижньою палатою за останні чотири роки, всього один був запропонований самими депутатами - закон про поводження з тваринами.
Низький інтерес до виборів
Інтерес до них рекордно низький як вдома, так і за кордоном. Судячи з усього, білоруські виборці звикли, що парламенту в житті країни відводиться незначна роль. За твердженням політологів, зокрема, Валерія Карбалевича, парламентські вибори перетворилися на своєрідний політичний ритуал, позбавлений сенсу. Тому необхідна явка буде забезпечена, але особливого ентузіазму громадян не очікується.
Виборці розуміють, що після безпрецедентно вільної президентської кампанії 2010 року, яка закінчилася жорстоким розгоном демонстрантів у грудні, влада вже не допустить реальної конкуренції.
Мотивація опозиції також невисока, тому що вона чудово усвідомлює, що за нинішнього стану суспільства її не допустять до парламенту.
Влада ж зацікавлена у виборах лише як у засобі для підтримки видимості виборної демократії, який би періодично підтверджував її легітимність.
Попри те, що Євросоюз направила спостерігачів, ЄС, на думку експертів, більше турбують власні економічні проблеми. До того ж, Євросоюз, схоже, більше не має ілюзій щодо можливості домовитися з президентом Лукашенком після численних попередніх невдач.
Росія теж не виявила великого інтересу до білоруських виборів, обмежившись направленням стандартної місії спостерігачів СНД.
Історія виборів
Попередні парламентські вибори в Білорусі викликали більший резонанс з таких причин:
- У 2000 році опозиція ще мала істотну політичну вагу, але в основному бойкотувала вибори;
- У 2004 році вибори проводилися одночасно з ключовим референдумом, який зняв обмеження на кількість президентських термінів, тим самим фактично давши президенту Лукашенкові можливість залишатися при владі довічно;
- У 2008 році парламентська кампанія збіглася з початком періоду лібералізації та зближення із Заходом, який, тим не менше, закінчився розгоном демонстрантів у ніч після грудневих виборів 2010 року і ще більшою міжнародною ізоляцією;
- У 2012 році загальна апатія, на думку експертів, досягла піку, і реальних змін за чинної системи влади не передбачається.
Плани опозиції
Опозиція не змогла домовитися щодо спільної стратегії. Її розділила тема бойкоту.
Частина опозиційних об'єднань, наприклад, кампанія Говори правду! Володимира Некляєва та рух За свободу Олександра Мілінкевича, висловилися за участь у виборах до кінця за будь-яких умов.
Більшість традиційних опозиційних партій, наприклад, Об'єднана громадянська партія Анатолія Лебедька, Білоруський народний фронт Олексія Янукевича і коаліція За справедливі вибори, виступають за "керований бойкот", тобто участь у передвиборчій агітації для пропаганди бойкоту і потім зняття кандидатів до голосування.
Третя категорія опозиціонерів включає переконаних противників участі в "виборчому фарсі" в будь-якому вигляді. Серед них керівник християнських демократів Віталій Римашевський і профспілковий лідер Олександр Ярошук.
Виборча система Білорусі
Палата представників складається з 110 депутатів, що обираються на чотири роки по одномандатних мажоритарних округах.
У країні трохи більше за 7 млн виборців і 6344 виборчі дільниці.
Для перемоги кандидату потрібно набрати понад 50% голосів виборців, що взяли участь у виборах. Для того, аби вибори відбулися, необхідна явка понад 50% виборців.
Якщо ніхто не набрав більше половини голосів, через два тижні проводиться другий раунд між двома найсильнішими кандидатами.
Учасники виборів
На 12 вересня Центральна виборча комісія зареєструвала 364 кандидата в депутати. Це на 91 більше, ніж на попередніх виборах. Понад половина з них представляють політичні партії.
Опозиційні партії офіційно представлені приблизно сотнею кандидатів. Решту висунули партії, що вважаються лояльними до влади: ліберал-демократи і комуністи.
Представники незареєстрованих опозиційних рухів і кандидати, висунуті владою та трудовими колективами, проходять як "безпартійні".
Після деякої лібералізації законодавства партіям вдалося зареєструвати більше кандидатів, ніж зазвичай, але ЦВК і суди не допустили до виборів кількох відомих особистостей, наприклад, Олександра Мілінкевича, Михайла Пашкевича і Артура Фінькевича.
Водночас багатьом партійним лідерам вдалося зареєструватися - Анатолію Лебедьку, Олексію Янукевичу, Станіславу Богданкевичу і деяким іншим.
Передвиборча кампанія
Передвиборча кампанія проходить більш мляво, ніж усі попередні. За твердженням спостерігачів, навіть державні ЗМІ приділяють виборам менше уваги, ніж спорту або погоді.
Керівники ЦВК неодноразово скаржилися в інтерв'ю, що кампанія проходить дуже мляво і нецікаво, що учасники недостатньо активні і що "якість" кандидатів залишає бажати кращого.
Владі, схоже, вдалося нейтралізувати опозиційну кампанію за бойкот виборів. ЦВК запровадив фактичну цензуру передвиборчих виступів на радіо і телебаченні, вирізаючи з записів заклики до бойкоту. Державні газети відмовляються друкувати передвиборчі програми, що містять заклики до бойкоту, а кандидати, які агітують за бойкот, отримують попередження.
Опозиціонери не мають можливості контролювати вибори, тому що лише одиниці допущені до складу виборчих комісій, на відміну від пропрезидентської організації Біла Русь.
Опитування громадської думки
Інформаційно-аналітичний центр при президентській адміністрації очікує явку в 82,5%. Ці дані відмінні від результатів опитування, проведеного Незалежним інститутом соціально-економічних і політичних досліджень у червні.
Інститут прогнозує, що явка буде трохи вищою за 50%.
Це опитування також показало, що лише 44,5% білорусів вважають, що діяльність парламенту впливає на їхнє життя. Відсоток тих, хто вважає, що їх голос може вплинути на результат, ще нижче - 36,7%.
Спостерігачі
Очікується, що на вибори приїдуть близько 600 міжнародних спостерігачів - приблизно половина від ОБСЄ і половина від СНД.
ЦВК пообіцяла спостерігачам від ОБСЄ дати можливість реально спостерігати за підрахунком голосів. На ділянках будуть також перебувати близько 8000 місцевих спостерігачів, багато з яких представляють проурядові організації.
Опозиція планує фіксувати всі порушення і спроби фальсифікації.
Джерело: ВВС Україна