Хибна економічна політика української влади та несприятливі зовнішні фактори, особливо економічна криза у ЄС, вже призвели до того, що ВВП країни почав падати. Партії влади доведеться терміново переглядати свою економічну політику, але зробити це буде важче із новим складом парламенту.
Останні дані офіційної статистики про
скорочення української економіки у третьому кварталі цього року свідчать про те, що рацію мали незалежні експерти, які ще від зими-весни попереджали про високу вірогідність такого розвитку подій, а не представники влади, які йшли на парламентські вибори під гаслом подолання руїни та досягнення стабільності, заявив екс-міністр економіки Віктор Суслов.
"Україна ввійшла у складну фазу - кризи, що розвивається, - і про стабільність після виборів говорити буде дуже важко", - каже експерт, і пояснює, що саме прагнення "стабільності" - цін, валютного курсу - навіть додало до тих проблем, із якими нині зіштовхнулася українська економіка.
Прагнення підтримати "нульову" інфляцію призвело до грошового "голоду". Звідси і вартість кредитів, вища за 20% річних та до 48% overnight, абсолютно непідйомні для реальної економіки, каже Віктор Суслов. Прагнення за будь-яку ціну не допустити зниження курсу гривні загострило і без того серйозні проблеми із торговельним балансом, коли експорт почав стрімко скорочуватися. Все це, каже екс-урядовець, створює всі передумови для серйозних змін в економічній політиці влади.
"Оздоровлення" з інфляцією чи "стабілізація" рецесії?
Із цим погоджується і керуючий партнер компанії Капітал Таймс Ерік Найман. Він каже, що після кризи 2008 року економічна політика української влади зводилася до "постільного режиму", який передбачав максимум стабілізаційних заходів та мінімум кроків, які б могли розхитати економіку у той чи інший бік. Проте потім, коли "пацієнт" почав одужувати, замість "оздоровчої гімнастики", які могли б додатково простимулювати економіку - поміркованої інфляції, поступової девальвації - уряд, для якого стабільність стала фетишем, все одно продовжував "прописувати" економіці "постільний режим". Як результат - ВВП скорочується, і "рецесія є неминучою" - вважає експерт.
Тепер, як каже Ерік Найман, Україна перебуває "у ключовій точці ухвалення рішень", від яких залежатиме, як розвиватиметься економіка не тільки у 2013 році, але й у 2014-15 роках. А це, у свою чергу, може кардинально вплинути на хід наступний президентських виборів в Україні.
У влади є два варіанти: або продовжувати політику "постільного режиму", хоча зі скороченням ВВП для цього є все менше коштів, які будуть "вибиватися" з економіки відомими методом посилення податкового тиску, або таки порушити передвиборчі обіцянки подальшої стабільності й піти на лібералізацію політики, яка, водночас, означатиме інфляцію не менше 10% та девальвацію не менше, ніж до 8,8 гривень за долар.
Експерт вважає, що вже із того, який проект бюджету буде подано на розгляд парламенту, стане зрозуміло, який із варіантів економічної політики обрала влада.
Криза налаштовує на співпрацю не тільки із КПУ?
Те, що українська економіка на кінець поточного року не досягне показників, прописаних у бюджеті, представники влади вже визнають.
Перший заступник голова президентської адміністрації Ірина Акімова, яка відповідає за економічну політику, заявила, що на кінець року зростання українського ВВП не перевищить 2%, при тому, що бюджет розрахований на зростанні у 3,9%.
Експерти вважають, що скорочення ВВП "коштуватиме" бюджету близько 18 мільярдів гривень (для порівняння, на виплати компенсацій втрачених в Ощадбанку СРСР вкладів у бюджеті цього року було виділено 6 мільярдів гривень).
"Кризу" визнав і прем'єр-міністр Микола Азаров, назвавши її "головним ворогом демократії в Україні". Саме негативними явищами в економіці, які прийшли в Україну через світову кризу, голова уряду пояснює "радикалізацію суспільства". Засуджуючи цю радикалізацію, Азаров, водночас вже закликав політичних опонентів до співпраці заради подолання кризи.
"Існують інтереси країни. Тому Партія регіонів готова до співпраці з усіма конструктивними силами, для яких понад усе - інтереси народу України. Ми простягаємо руку вчорашнім опонентам. Але якщо у відповідь зустрінемо деструктивний популізм та демагогію, ми готові самостійно вирішувати проблеми розвитку нашої держави", - заявив прем'єр.
"Вирішувати проблеми самостійно" після того, як до Верховної Ради прийде новий депутатський корпус, Партія регіонів дійсно зможе, вважає Віктор Суслов. Проте це вже буде важче, ніж раніше, і швидкісних голосувань, коли ухвалення бюджету чи ратифікація угоди про приєднання до зони вільної торгівлі з СНД відбувалося за лічені хвилини, вже не буде, зауважив економіст.
Ерік Найман також вважає, що швидкість ухвалення рішень у парламенті значно уповільниться. Крім того, під час голосувань із таких ключових питань, як, наприклад, бюджет, запуск ринку землі чи внесення змін до списку підприємств, недозволених для приватизації, Партії регіонів доведеться шукати тимчасових союзників, і кожного разу, судячи із передвиборчих програм партій, це мають бути різні союзники, вважає експерт.
"Все буде дуже непросто. Але, у якомусь сенсі, це є "плюс", оскільки це означатиме появу певної демократії під час ухвалення законодавчих ініціатив у порівнянні із попереднім скликанням, яке більшою мірою контролювалося Партією регіонів", - каже Ерік Найман.
Джерело: ВВС Україна