Яка у вас група крові – перша, друга, третя чи четверта? У Японії розповсюджене переконання, що характер пов’язаний з групою крові. Що стоїть за цією побутовою мудрістю?
Кров – єдина річ, що об'єднує все населення Землі, але більшість з нас особливо не замислюється про свою групу крові, за винятком, коли ми потребуємо переливання. Однак у Японії група крові суттєво впливає на життя, роботу і кохання.
Тут поширена впевненість, що група крові визначає темперамент і особистість. "Яка у вас група крові?" – дуже популярне ключове запитання скрізь, від сватання до пошуку роботи.
Згідно з популярною в Японії думкою, власникиі першої групи (О) – допитливі і щедрі, але уперті. Люди з другою групою (А) крові – чуттєві перфекціоністи і гарні командні гравці, але занадто тривожні. Люди з четвертою групою (АВ) – загадкові і непередбачувані, а з третьою (В) – життєрадісні, проте ексцентричні, індивідуалістичні і егоїстичні.
Презервативи – за групою крові
Близько 40% населення Японії мають другу групу крові, 30% – першу, 20% – третю і 10% – четверту.
Чотири книги з описом характеристик різних груп крові стали величезною сенсацією, їх було продано понад 5 мільйонів примірників.
Ранкові телевізійні шоу, газети і журнали часто публікують гороскопи за групами крові і обговорюються їхню сумісність у стосунках. Багато шлюбних агенцій враховують групу крові під час підбору пари, а популярні аніме, манга і комп’ютерні ігри вказують групу крові своїх героїв.
Розвинулась ціла індустрія продуктів, розроблених для різних груп крові, включно з напоями, жувальною гумкою, сіллю для ванн і навіть презервативами.
Групи крові визначаються протеїнами у крові. І хоча науковці постійно намагаються розвінчувати подібні переконання, вони все одно залишаються популярними у Японії. Однією з причин цього називають те, що у відносно цілісному і гомогенному суспільстві така впевненість дозволяє поділити людей на легко впізнавані групи.
"У японському суспільстві вважається правильним бути таким, як усі, – каже перекладач Чі Кобаяші, – але нам подобається знаходити невеличкі відмінності, які розрізняють людей. З іншого боку, це може стати причиною неприємних висловлювань про володарів третьої і четвертої груп, які становлять меншість".
Євгеніка, спорт і кар'єра
Система груп крові ABO була відкрита лише у 1901 році австрійським вченим Карлом Ландштейнером. Його робота, за яку він отримав Нобелівську премію, дозволила виокремлювати різні групи крові, що проклало шлях до безпечного переливання крові.
У міжвоєнні роки його дослідження були використані теоретиками євгеніки, в той час як нацисти використовували їх для просування своїх ідей расової вищості. Також його роботу використовував військовий уряд Японії у 1930-х роках для тренування найкращих солдат, а під час Другої Світової війни Імперська Армія формувала бойові групи за групою крові.
Вивчення груп крові у Японії набуло популярності після публікації 1970 року книги Масахіко Номі, в якого не було медичної освіти. Пізніше його син Тошітака продовжив справу батька, видавши серію популярних книжок і створивши Інститут типів крові. За його словами, він має на меті не судити людей, а просто якнайкраще використовувати чиїсь таланти і покращувати стосунки між людьми.
Разом батько і син видали десятки книжок на цю тему, серед яких були й бестселери.
Віра у залежність темпераменту від групи крові була також використана дещо незвичними способами.
Жіноча збірна Японії з софтболу, яка виборола золото на Олімпійських іграх в Пекіні, за повідомленнями, використовувала теорії про групи крові для вдосконалення тренувань для кожного гравця. В деяких дитсадках для виховання дітей застосовуються різні методи залежно від групи крові, і навіть у великих компаніях рішення щодо призначення на певні посади ухвалюється з урахуванням групи крові робітника.
У 1990 газета Asahi Daily повідомила, що компанія Mitsubishi Electronics оголосила про створення команди, що складається виключно з робітників з четвертою групою крові, завдяки їхній "здатності до планування".
Такі переконання вплинули навіть на політику. Один з колишніх прем’єр-міністрів вирішив за необхідне зазначити у своєму офіційному профілі свою групу крові – другу, на відміну від його опонента, який мав третю. Міністр Рю Мацумото був змушений піти у відставку всього лише через тиждень після призначення через образливі коментарі, які пізніше у своїй промові він виправдовував третьою групою крові.
"Кровна" дискримінація
Шалену популярність теорії про групи крові не всі вважають безпечною забавкою.
Іноді вона проявляє себе у вигляді забобонів і дискримінації, що стають такими поширеними, що у японців є навіть спеціальний термін для їх визначення – бура-хара, тобто образа, пов’язана з групою крові. За повідомленнями, дискримінують людей з третьою і четвертою групами крові, що призводить до знущань у школі, розриву щасливих стосунків і втрати кар’єрних можливостей.
Попри постійні попередження, багато роботодавців продовжують запитувати про групу крові на співбесідах, каже Теруміцу Маекава, професор порівняльного релігієзнавства в університеті Токіо, який є автором кількох книжок про групи крові. Він критично ставиться до популярних ідей щодо груп крові.
"Можна визначити певні загальні тенденції у групі, але не можна казати, що людина погана чи хороша залежно від її групи крові".
Його власне дослідження, за його словами, базується більше на емпіричних дослідженнях, аніж на популярних забобонах. В своїй книзі від досліджує теорію про те, що групи крові можуть визначати релігійні вірування і соціальні норми.
У Західному суспільстві 85% населення мають першу і другу групу крові, але в Індії і Азії домінує третя група. Японія, за його словами, є винятком серед азіатських країн, бо має більш різноманітні групи крові.
"Суспільства, де домінує друга група крові, зазвичай характеризуються монотеїзмом, як-то християнство чи юдаїзм… Однак суспільства, де домінує третя група, схильні до політеїзму – буддизму чи індуїзму", - каже дослідник.
Професор Маекава, який сам має третю групу крові, каже, що в Японії людей з його групою крові часто критикують за надмірний індивідуалізм і егоїзм.
"Це не дуже ввічливо. Але це мене не дратує і не ображає, бо не має жодного наукового підґрунтя".
Директор лікарні, в якій багато людей здають кров, Акішіко Акано каже, що не знає випадків, коли б негативні стереотипи щодо певних груп крові впливали б на їхню роботу. Значно більшою проблемою у Японії, де нація швидко старішає, є переконати молодих людей ставати донорами.
У сусідній кімнаті на ліжку лежить Масако, під’єднана до апарату для переливання крові. Вона здає кров вже восьмий раз. У неї четверта група – дуже рідкісна, адже її мають лише 10% населення Японії.
"Людям я іноді не подобаюсь, – каже вона. – Вони думають, що я якась дивна. Багато людей кажуть мені, що не розуміють, про що я думаю".
І хоча Масако каже це з усмішкою, видається, що у Японії жодне наукове спростування не здатне знищити поширене переконання, що кров може розказати про все.
Джерело: ВВС Україна