Обираючи спосіб лікування, лікарі часто не дослухаються до думки пацієнтів, пише Британський медичний журнал.
Дослідження, проведене в Дартмутському коледжі, показало: дізнатися, якому способу лікування пацієнт віддає перевагу, не менш важливо, ніж поставити точний діагноз.
Обговорення медичних призначень із пацієнтами може зекономити системі охорони здоров’я чималі кошти.
Про це йдеться в статті трьох експертів з Дартмутського центру досліджень системи надання медичних послуг (Нью-Гемпшир, США). Статтю було написано на основі звіту для британського Королівського фонду – аналітичної організації, що займається проблемами охорони здоров’я.
Експерти стверджують, що "нез’ясовані побажання" – неправильна інтерпретація чи ігнорування думки пацієнта щодо лікування – це серйозна проблема, від якої страждають і хворі, і лікарі.
Вона може призвести до так званих "прихованих" хибних діагнозів – коли лікарі обирають неправильне лікування, бо не змогли адекватно оцінити побажання пацієнтів.
"Прихованими" ці хибні діагнози називають тому, що про них переважно не повідомляють.
Пріоритети
Лікарів учать зосереджуватися на діагностиці медичних проблем, при цьому на другий план відходить завдання розповісти пацієнту про різні варіанти лікування і з’ясувати його ставлення до них. Автори статті наводять різні свідчення на доказ цієї тези.
Ось дані одного з досліджень: опитані лікарі вважали, що 71% їхніх пацієнток, хворих на рак грудей, хочуть обов’язково зберегти груди, у той час як насправді цього хотіли лише 7% жінок.
У ході іншого дослідження, присвяченого слабоумству, з’ясувалося, що пацієнти не так уже й прагнуть, щоб їм продовжували життя, якщо у них серйозно деградує мозок. Лікарі натомість вважали інакше.
Є докази й того, що пацієнти часто обирають інше лікування після того, як отримують більше інформації про ризики та переваги різних методів.
За одним із досліджень, якби пацієнти із доброякісним захворюванням простати знали заздалегідь, що операція несе ризик сексуальної дисфункції, на оперативне втручання погодилися би на 40% менше пацієнтів.
Але, щоб правильно з’ясувати побажання пацієнтів, не досить просто спитати, чого вони хочуть, пояснюють автори дослідження.
Розмовляючи з пацієнтом, лікарі повинні дотримуватися триступеневої процедури.
Вони повинні зайняти позицію наукової неупередженості; скласти уявлення про вірогідні побажання пацієнта і залучити пацієнта до процесу прийняття рішення щодо лікування.
"Компроміси"
Таким чином пацієнти будуть краще поінформовані про різні варіанти лікування, а лікарі краще уявлятимуть собі побажання хворих.
За даними Ела Маллі, професора медицини у Гейзельській школі медицини в Дартмуті, Нью-Гемпшир, Національна служба охорони здоров’я Великобританії може зекономити до 30 мільярдів фунтів на рік, якщо люди нестимуть більшу відповідальність за своє здоров’я.
Те саме стосується й інших країн.
"Більшість медичних рішень передбачають можливість вибору і компромісу. Наприклад, у скринінгових програм є як плюси, так і серйозні мінуси, наприклад ризик гіпердіагностики", - каже Ел Маллі.
"Сто років тому студентам-медикам радили: слухай пацієнта, він сам скаже тобі діагноз. Нині це ще більш актуальна порада, оскільки з’явилося безліч варіантів лікування. І дуже важливо не просто поставити правильний діагноз, а й довідатися, якому варіанту віддає перевагу пацієнт. Це дасть змогу зекономити час і кошти, які витрачаються на надання небажаних або не потрібних пацієнту послуг", - додає професор.
За словами Анни Діксон, директора політики Королівського фонду, дартмутське дослідження показало: пацієнтам треба допомагати обирати лікування.
"Дослідники з’ясували, що не тільки це допоможе лікарям призначати адекватніше лікування, але й кількість медичних втручань значно скоротиться", – каже вона.
Доктор Вів’єн Нейтансон, голова відділу науки та етики Британської медичної асоціації, вважає, що якісна медицина – це коли лікарі використовують свої знання і досвід, щоб допомогти пацієнту зробити свідомий вибір.
"Під час призначення лікування повинні враховуватись і побажання пацієнта, і медичні дані. Лікарі повинні стимулювати пацієнтів висловлювати свої побажання і усвідомлювати, що ці побажання можуть відрізнятися від побажань "середньостатистичного" пацієнта, – каже Нейтансон. – Між пацієнтом і лікарем має бути довіра".
Джерело: ВВС Україна