У Росії розширили тлумачення державної зради

У Росії набувають чинності поправки до статей про державну зраду в Кримінальному та Кримінально-процесуальному кодексах.

Згідно з ними, звинувачення у шпіонажі можуть бути висунуті дуже широкому колу росіян, які контактують з іноземними організаціями.

Під поняття "державна зрада" відтепер підпадають не лише розголошення державної таємниці, але й надання "фінансової, матеріально-технічної, консультативної чи іншої допомоги" міжнародним організаціям.

Деякі правозахисники стурбовані змінами і кажуть, що поправки потрібно доопрацювати.

За новими правилами звинувачення у державній зраді можуть висунути не лише тому, хто прямо працює на іноземну розвідку, йдеться в прес-релізі, опублікованому в урядовій Російській газеті.

"До числа зрадників потрапляє громадянин, наприклад, завербований міжнародними організаціями, якщо їхня діяльність спрямована проти безпеки держави. Підсудними стають консультації, фінансова та матеріально-технічна, а також інша допомога таким організаціям", – сказано в повідомленні для преси.

Таким чином, на порушення законодавства перетворюється допомога не лише іноземним, а й міжнародним організаціям, юрисдикція яких не обмежується територією однієї держави.

Крім поправок до наявних статей, до Кримінального кодексу Росії ввели і нову статтю – незаконне отримання даних, які є державною таємницею. Вона передбачає відповідальність навіть у тому випадку, якщо отримання засекречених даних не буде визнане шпіонажем або державною зрадою.

Крім того, згідно з новими поправками, використання спеціальної апаратури спостереження може каратися позбавленням волі від трьох до восьми років.

Депутати Державної думи ухвалили поправки без заперечень – "за" проголосували 449 з 450 парламентарів. Єдиний неврахований голос належав вигнаному із законодавчого органу члену Справедливой России Геннадію Гудкову.

"Репресивні поправки"

Раніше виконавчий директор асоціації з захисту прав виборців Голос Григорій Мельконьянц заявив, що формулювання закону настільки розпливчасті, що дозволяють використовувати закон "репресивно".

Правозахисник Олександр Брод, який раніше був членом президентської Ради з прав людини, заявив Російській службі ВВС, що нові поправки сповнені протиріч та потребують доопрацювання.

Водночас у понеділок, 12 листопада, президент Росії Володимир Путін на зустрічі з новим складом Ради з прав людини погодився повернутися до обговорення деяких резонансних законів, у тому числі про "іноземних агентів" та про державну зраду.

Джерело: ВВС Україна