Європейський парламент у четвер, 13 грудня, плануює схвалити резолюцію щодо ситуації в Україні. Узгоджений проект документа свідчить про те, що прихильники прискореного підписання угоди з Україною поки що залишаються в меншості.
Ухваленню резолюції передували дебати про майбутнє відносин України та Євросоюзу.
А на початку тижня Рада закордонних справ ЄС схвалила висновки щодо України, в яких, зокрема, висловилася за підписання угоди про асоціацію на саміті "Східного партнерства" у Вільнюсі, у листопаді 2013 року за умови прогресу Києва у виборчій, судовій, конституційній реформах та боротьбі з корупцією.
Компромісів щодо цінностей не буде
Основним лейтмотивом дебатів у Європарламенті стало питання часових рамок. Передусім часу підписання угоди про асоціацію, переговори про яку вже завершено, однак яка все ще не готова до підписання навіть технічно, оскільки і досі не перекладена на всі офіційні мови Євросоюзу, та й на українську також.
На завершення цієї технічної роботи, за оцінками дипломатів в Європейській службі зовнішніх дій, знадобиться не менше трьох-чотирьох місяців. Окрім того, ще слід додати час на схвалення рекомендацій Єврокомісією щодо підписання, ухвалення відповідного рішення Радою ЄС та Європарламентом. Враховуючи усі ці процедури, можна прогнозувати, що раніше листопада 2013 року європейській бюрократії з цим точно не впоратися.
Однак є ще й питання політичного характеру.
Так, комісар ЄС з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефан Фюле, відкриваючи дебати в Європарламенті, нагадав про три основні напрямки, в яких країни ЄС очікують на суттєвий прогрес з боку офіційного Києва вже найближчим часом.
Це – схвалення Виборчого кодексу із урахуванням проблем, виявлених в ході останніх парламентських виборів, вирішення проблеми вибіркового застосування правосуддя та створення умов, за яких такі проблеми не повторювалися у майбутньому. Єврочиновник також нагадав про необхідність здійснення вже раніше розпочатих в рамках Порядку денного асоціації реформ, в тому числі, конституційної, реформи управління державними фінансами, боротьби з корупцією, покращення бізнес-клімату.
Штефан Фюле наголосив на виконанні рішення Європейського суду з прав людини щодо справ українських лідерів опозиції Юлії Тимошенко та Юрія Луценка.
"Дозвольте мені підкреслити, що ми не встановлюємо нові бар’єри, однак, водночас, ми не ідемо на компроміси щодо наших цінностей", - наголосив пан Фюле.
Комісар підкреслив, що ЄС – щирий у своєму бажанні рухатися вперед у відносинах із Україною, однак угода про асоціацію навряд чи буде підписана, якщо офіційний Київ не зможе продемонструвати достатнього прогресу у виконанні критеріїв, встановлених Радою закордонних справ ЄС.
"У підсумку, м’яч чітко перебуває на полі України – якщо вона хоче відкрити рахунок до саміту "Східного партнерства", вона має грати добре, і постійно дивитися на годинник”, - сказав Штефан Фюле.
Спочатку - реальні кроки Києва
Депутати Європарламенту, які взяли участь в обговоренні, чітко розділилися на дві групи.
Одна з них, до якої увійшли представники групи народних партій, ліберальних партій та "зелених", наполягала на тому, що час не має значення, головне – конкретні кроки Києва у важливих питаннях демократії та верховенства права.
"Саміт "Східного партнерства" стане поворотною точкою, однак багато речей мають бути врегульовані до цієї дати. Це питання верховенства права, дільності прокуратури, змін виборчого законодавства в країні", - заявив представник "народників", голова Комітету з питань закордонних справ Ельмар Брок (Німеччина).
"Має бути політична воля з українського боку, щоб ми могли підписати угоду", - підтримав його колега по фракції Міхаель Галер.
Представник лібералів з Нідерландів Йоханнес Корнеліс Ван Баален зазначив, що Києву, передусім, потрібно навести лад у законодавстві, в тому числі, змінити виборчий закон, узгодити з Венеціанською комісією
закон про референдум, а також відмовитися від спроб схвалення так званого закону про заборону пропаганди гомосексуалізму.
"Багато що має бути зроблено, і Україна має сприймати ЄС серйозно", - сказав депутат.
А співголова групи "зелених", ще один представник Німеччини Ребекка Хармс нагадала про політичну несправедливість щодо Юлії Тимошенко та Юрія Луценка, наголосивши на необхідності змінити ситуацію.
Європа теж втрачає час
Інша група депутатів – представники соціалістів, європейських консерваторів і реформістів та лівих – кажуть про те, що відкладати підписання угоди про асоціацію "у довгу шухляду" не варто.
Зокрема, про це сказав голова делегації Європарламенту у зв’язках з Україною Павел Коваль (Польща).
"Час спливає, і ми кажемо сьогодні українському урядові, що настав час вирішувати проблеми, пов'язані із Юлією Тимошенко та Юрієм Луценком. Однак, час спливає і на нашому боці. Це – наші сусіди, і в наших європейських інтересах - також не втрачати час", - сказав Павел Коваль, нагадавши, що Україна та ЄС цього року не мали жодного саміту, у той час як з Росією, яка не прагне до членства, Брюссель проведе два саміти.
“Ми не маємо права казати Україні "ні", чи казати, що вони мають чекати багато років. Тому я й закликаю вас відобразити те, що ми можемо запропонувати. Давайте підпишемо угоду про асоціацію як тільки буде можливо, це допоможе несправедливо ув’язненим, це допоможе нашій політиці”, - додав пан Коваль.
Схожу позицію висловив і голова Парламентської асамблеї ЄвроНЕСТ (Європарламент – країни "Східного партнерства") Крістіан Вігенін (група Прогресивного Альянсу соціалістів та демократів, Болгарія).
"Ми не можемо не визнати, що чинна українська влада зробила багато, щоб привести країну ближче до ЄС. Однак, чого не вистачає, це розуміння, що рух до ЄС – це не лише технічний законодавчий процес, це також цінності. Попри це, я би порекомендував негайно вдатися до підписання угоди про асоціацію, тому що це – найефективніший шлях зобов’язати Україну зробити реальний та, сподіваюсь, незворотній чіткий європейський вибір, стати найпотужним засобом трансформування суспільства", - сказав депутат.
Представник "народників", поляк Павел Залевські, який вже тривалий час налагоджує контакти з громадськими організаціями в Україні, також долучився до прихильників якомога швидшого підписання угоди про асоціацію з Україною.
Він нагадав, що лідери українських громадських організацій направили політикам ЄС заяву, в який закликали до цього, тому що розглядають угоду не як подарунок чинній владі, але як засіб для реформування країни.
“Ще раз, це – не подарунок, це – засіб, і ми не повинні чекати до листопада. Давайте дамо можливість українцям реалізувати їхню мрію про європейську інтеграцію”, - закликав Павел Залевські.
Між Європейським і Євразійським союзами
Колишній міністр закордонних справ Румунії, а нині - позафракційний депутат Європарламенту Адріан Северін, звернув увагу на геополітичну складову питання.
"Українська дилема – це не вибір між цінностями та інтересами. Це - вибір між просуванням євроатлантичних цінностей та євроазійських інтересів. Україна – найбільш важливий геостратегічний актив на кордоні між Європейським Союзом та вигаданим Євразійським Союзом”, - сказав депутат. За його словами, здатність інтегрувати Україну, означатиме здатність забезпечити безпеку на кордонах ЄС.
"Україна чітко висловила свій вибір інтеграції до Європейського Союзу. Відкинути Україну, незалежно від причин, означає зрадити нашим цінностям та нашим інтересам", - висловив переконання Адріан Северін.
Про вплив геополітики на відносини між Брюсселем та Києвом заявив ВВС Україна і представник об’єднаних лівих, чех Яромір Колічек.
Коментуючи висновки, схвалені Радою закордонних справ ЄС щодо України, депутат назвав їх "типовим проявом постколоніальної поведінки".
"Лише кілька питань можуть сприйматися позитивно, зокрема, спрощення візового режиму та деякі заходи щодо покращення торгівлі, а також з підтримки студентських обмінів. І навпаки, теми прав людини та демократії є типовими більшою чи меншою мірою у багатьох країнах Європейського Союзу, а також у США. Незначна зміна в риториці ЄС є наслідком того факту, що Росія пропонує тісніші та вигідніші варіанти, і деякі реалістичні державні мужі знають про це", - висловив переконання депутат.
Колишній президент Литви Вітаутас Ландсбергіс у своєму виступі намагався порівняти Україну з Росією. Він нагадав, що в Україні останні вибори не відповідали окремим міжнародним стандартам, у той час як в Росії вибори взагалі були замінені "селекцією". Пан Ландсбергіс підкреслив, що в Україні нові політичні сили змогли взяти участь у виборах, і дві з них – пройти до парламенту, у той час як в сучасній Росії цього просто не могло статися; що в Україні є потреба в покращенні демократичних інституцій, а в Росії такі інститути – відсутні.
"Україна має бути підбадьорена, щоб не втратити свого прагнення до Європи", - вважає колишній литовський президент.
У четвер, 13 грудня, Європарламент плануює схвалити резолюцію щодо ситуації в Україні.
Узгоджений проект документа свідчить про те, що прихильники прискореного підписання угоди з Україною поки що залишаються в меншості.
Хоча можливо, насправді у більшості ті, хто хоче, аби час, необхідний для бюрократичного схвалення рішення в самому ЄС щодо угоди про асоціацію, не був змарнований Україною.
Джерело: BBC Україна