По тому, як із Києва поїхала місія Міжнародного валютного фонду, українські експерти обговорюють шанси Києва на відновлення співпраці з МВФ у 2013 році. При цьому більшість експертів наголошують на критичній важливості фінансової допомоги фонду Україні саме цього року, але передбачають, що вона не буде такою масштабною, як хотілося б Києву.
Останній Меморандум між Україною та МВФ було підписано влітку 2010 року. Тоді фонд відкрив для Києва нову програму фінансування на загальну суму 15,5 млрд доларів. Проте Україні вдалося отримати лише перші два транші кредитів за цією програмою на суму трохи більше 3 млрд доларів. Після цього кредитування було призупинено, оскільки Київ ніяк не погоджувався на втілення головної умови фонду - підняття тарифів на газ для населення та підприємств комунального сектора.
Проте нинішня економічна ситуація дуже відрізняється від ситуації літа 2010 року. Тоді темпи зростання української економіки перевищували 4%, а за підсумками 2012 року зростання склало лише 0,2%, при цьому у четвертому кварталі 2012 року ВВП країни зменшився на 2,7%.
При тому, що всі експерти погоджуються, що цього року Україні дуже важко буде впоратися без грошей МВФ, вони згадують різні чинники того, чи вдасться Києву отримати позику фонду.
Кредити МВФ: політика чи економіка?
Голова комітету економістів України Андрій Новак вважає, що ключовими для рішення МВФ щодо відновлення кредитування України будуть результати саміту Україна-ЄС, що відбудеться у Брюсселі 25 лютого, а також наступний саміт, що має відбутися у Вільнюсі у листопаді цього року.
"Ключове – як Європа зреагує на українську владу наприкінці лютого і у листопаді. Якщо сигнали будуть позитивні, або хоча б нейтральні, щодо європейської інтеграції України, то і МВФ працюватиме з Україною простіше й активніше. Якщо з боку ЄС сигнали будуть негативними, то співпраця з МВФ якщо і буде, то у дуже невеликих сумах, і тільки на підтримку відносної економічної стабільності", – вважає Андрій Новак, і на підтвердження своєї думки наводить приклад 2012 року, коли в Україні відбулися парламентські вибори, і коли Україні так і не вдалося відновити співпрацю з МВФ.
Водночас виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко наполягає, що кредити МВФ ніяк не пов’язані із політикою. Утім, експерт визнає, що "вікно можливостей", коли економічне життя країни меншим чином залежить від політики, і здійснення непопулярних реформ є можливим, є дуже невеликим – щонайбільше півтора роки до наступних президентських виборів.
При цьому, як вважає Олег Устенко, МВФ навряд чи погодиться на значні зміни в умовах відновлення кредитування. По-перше, каже експерт, ці вимоги напряму пов’язані із реальними проблемами української економіки.
Вимога МВФ про підвищення тарифів на газ для населення та комунального господарства витікає із величезного дефіциту бюджету, Нафтогазу та Пенсійного фонду, а вимога лібералізації валютного курсу пов’язана із проблемами у платіжному і торговельному балансах країни, які також мають мільярдні дефіцити.
До того ж, Києву варто враховувати, що за часів економічної скрути на кредити МВФ є багато інших претендентів.
"Конкуренція за ресурс МВФ є просто колосальною. Наявні нині ресурси фонду становлять близько 300 мільярдів доларів. А враховуючи те, що обсяги економік, які потребують кредитування, є набагато більшими, то навіть 300 мільярдів не вистачить, аби фінансування змогли отримати усі, хто бажає", - каже Олег Устенко.
Експерт звертає увагу на нещодавні невдалі переговори Угорщини із МВФ, у якого Будапешт просив 10 млрд доларів, поки що безрезультатні переговори із Кіпром, заявки від Аргентини, Бразилії, Мексики. Тобто, наголошує експерт, нині "запити" на кредити МВФ наближаються до 1 трильйона доларів, і цілком зрозуміло, що фонд не зможе задовольнити всіх охочих.
Позика "для виживання" чи "на проїдання"?
Водночас експерти вважають, що Києву таки вдасться відновити співпрацю із МВФ цього року. Утім, обсяги кредитування можуть бути не такими, на які розраховує Київ. Раніше перший віце-прем’єр Сергій Арбузов заявив, нова програма співпраці із фондом має бути не меншою за попередню, загальний обсяг якої становив понад 15,6 млрд доларів.
Таких обсягів фінансування Києву навряд чи вдасться домогтися – вважає експерт МПП Консалтинг Петро Мельник.
"Чи позичить МВФ Україні? Так. Чи дасть він ту суму, яку хоче Київ? Ні. Головне завдання МВФ – підтримка економічної стабільності у світі. Тому коли йдеться про окремо взяту країну, то головне завдання фонду – не дати їй сильно впасти, а не забезпечити її розвиток і зростання", – каже Петро Мельник.
Натомість Олег Устенко вважає, що якою б не була загальна сума нового кредиту МВФ, сам факт відновлення співпраці буде набагато важливішим. Водночас Андрій Новак взагалі вважає, що будь-який обсяг кредитів, отриманих від МВФ, нічого не змінить в українській економіці, оскільки кредити фонду знову будуть використані "на проїдання".
"Ну, уявіть собі: дали нам 15 мільярдів доларів. Що зміниться в ефективності їхнього використання? Що зміниться в українській економіці? Я думаю, що нічого не зміниться, тому що таких мільярдів ми отримували вже не один, а економічний віз України – такий допотопний дерев'яний – і досі стоїть на місці", – вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак.
За 19 років співробітництва МВФ виділив Україні 12,26 млрд спеціальних прав запозичення, що за нинішнім курсом становить близько 18,86 млрд доларів. Із цієї суми Україна вже повернула близько половини.
У 2012 році платежі України МВФ були рекордно великими від 1994 року – Київ повернув фонду 3,74 млрд доларів. Проте платежі 2013 року мають бути ще більшими – Україна має повернути МВФ близько 5,8 млрд доларів.
Джерело: ВВС Україна