У п’ятницю, 22 лютого, після сімнадцяти днів блокування трибуни та президії парламенту роботу Верховної Ради було відновлено.
У перший день другої сесії парламентарі ухвалили два документи – зміни до регламенту стосовно персонального голосування та заяву про євроінтеграційні устремління України.
І представники більшості, і опозиціонери називають розблокування роботи парламенту своєю перемогою.
Наступне засідання Верховної Ради відбудеться 5 березня.
Про розблокування роботи парламенту першим повідомив президент Віктор Янукович, який саме проводив телеміст Діалог з країною.
"Перед ефіром мені зателефонували і сказали, що роботу парламенту розблоковано", – сказав президент у ході телемосту.
Насправді на той момент блокування ще продовжувалося, проте, як пізніше розповість ВВС Україна лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов, апарат парламенту вже розмножував для депутатів примірники документів, ухвалити які парламент мав одразу після закінчення блокади.
"Перед початком телеефіру президент зателефонував Володимирові Рибаку. Питання було вирішено якраз у цей час", – розповів Єфремов.
Розблоковувався парламент так. Спочатку співробітники апарату Ради познімали плакати, два з половиною тижні тому розміщені опозиціонерами у стінах парламенту. Опозиціонери звільнили трибуну та президію, розсівшись на свої місця.
На розгляд сесійної зали було винесено всього два питання: про зміни до регламенту стосовно забезпечення персонального голосування депутатів та напрацьована під саміт ЄС-Україна заява, у якій фіксувалися євроінтеграційні устремління України.
Ці рішення набрали по понад 300 голосів, тож спікер Володимир Рибак міг з повним правом закрити Раду до 5 березня.
Два документи
Перше рішення, ухвалення якого й дозволило розблокувати роботу парламенту, стосувалося персонального голосування.
Знайдений депутатами вихід зі, здавалося б, глухої ситуації не передбачав включення встановленої за спікерства Арсенія Яценюка системи "сенсорної кнопки", проти якої завзято виступали представники Партії регіонів.
Ухвалені у парламенті зміни до регламенту надають право депутатові, який бачить, що хтось з його колег по сесійній залі голосує за іншого парламентаря, невідкладно вимагати зупинити пленарне засідання.
У такому разі, йдеться у проголосованому документі, головуючий встановлює, чи справді справа дійшла до порушення, і, якщо так, лічильна комісія вилучає картку відсутнього депутата, а засідання продовжується переголосуванням пропозиції, яку розглядали останньою.
Досягнений керівниками фракцій компроміс у кулуарах парламенту оцінювали по-різному.
"Реалізація цих змін цілковито залежить від волі головуючого на засіданні", – каже Сергій Сас з Батьківщини, який у парламенті минулого скликання був першим заступником голови регламентного комітету. І визнає: такою, очевидно, була межа компромісу, якої можна було досягти у нинішніх обставинах.
Натомість заступник керівника фракції УДАР Віталій Ковальчук виглядав сповненим оптимізму. Він розповів ВВС Україна, що його політична сила розробила систему контролю, яка дозволить її депутатам миттєво виявляти "кнопкодавів" та сигналізувати про це спікерові, аби той зупиняв засідання.
Якщо ж з якихось причин головуючий не зупинятиме засідання (а саме цього побоюються чимало опозиціонерів, які скептично ставляться до ухваленого в четвер документа), Ковальчук обіцяє: "(В такому разі – ред.) будемо повертатися до процедури блокування…"
А глава фракції Партії регіонів Олександр Єфремов був не схильним переоцінювати значення ухваленого депутатами документа.
"Фактично за цим питанням ми не ухвалили нічого", – казав він, і пояснював: жодних принципових змін до процедури голосування ухвалене парламентом рішення не вносить, відповідно, вважати його проривом немає жодних підстав.
У будь-якому разі спікер Володимир Рибак повідомив, що фахівці Національної академії наук отримали від парламенту прохання запропонувати Раді нову систему для голосування, яка б принципово не дозволяла депутатам Ради голосувати один за одного. Він не виключив, що запрацювати у сесійній залі така система може вже на третій сесії чинного парламенту – тобто у вересні цього року.
А поки що лідер Батьківщини Арсеній Яценюк оголосив, що опозиція вимагає від президента негайного підписання та оприлюднення ухвалених у п’ятницю регламентних змін.
Другий документ, ухвалений парламентом у день його розблокування, – заява про реалізацію євроінтеграційних прагнень України, став наслідком тривалих дебатів у профільному комітеті Верховної Ради.
Наприклад, у фінальному тексті заяви не знайшлося місця для згадок прізвищ ув’язнених Юрія Луценка та Юлії Тимошенко, на чому нібито наполягали опозиціонери. Однак, каже ВВС Україна захисник екс-глави уряду Сергій Власенко, у компромісному тексті міститься посилання на конкретні рішення Європарламенту та рекомендації ЄС, у яких, в свою чергу, ці прізвища називаються.
"Звичайно, можна було б наполягати на тому, щоб у заяві були прізвища Тимошенко, Луценка та інших. Але виникає питання: чи могла б ця заява у такому разі бути ухваленою у сесійній залі?" – говорить він.
Що це було?
Чому відновлення роботи парламенту, яке напередодні здавалося настільки безперспективним, що депутатів від Партії регіонів їхнє керівництво просто розпустило по округах, сталося саме у п’ятницю?
Лідер Свободи Олег Тягнибок каже, що на переговорах у цей день зранку представники Партії регіонів пом’якшили свою попередню позицію і пішли назустріч вимогам опозиціонерів.
"Очевидно, перспектива дострокових виборів так налякала Партію регіонів, що вони (її члени – ред.) стали поблажливішими", – повідомив журналістам політик, який напередодні дав регіональним відділенням своєї партії вказівку розгорнути виборчі штаби у регіонах України.
Інший опозиційний лідер, Віталій Кличко, у розмові з ВВС Україна припустив, що у розблокуванні парламенту не обійшлося без впливу президента.
Першим оголосивши про розблокування парламенту в ефірі телемосту до річниці своєї інавгурації, Віктор Янукович справді міг отримати певні іміджеві бонуси, погоджуються депутати у кулуарах парламенту.
"Можливо, вони (представники Партії регіонів – ред.) вирішили зробити йому подарунок. Я цього не виключаю", – каже Кличко.
Внесені до регламенту зміни в частині персонального голосування він вважає перемогою опозиційних фракцій.
Натомість члени Партії регіонів кажуть, що розблокування парламенту стало можливим через те, що від своїх попередніх жорстких вимог, погодившись на конструктивні пропозиції провладної фракції, відійшла опозиція.
За словами Олександра Єфремова, в певний момент учасники переговорів просто зійшлися на думці про те, що Верховна Рада повинна працювати. Проголосовані ж у п’ятницю документи мають радше формальний характер, їхнє ухвалення дозволило всім сторонам зберегти обличчя при виході з затяжної кризи.
Формальними є зміни до регламенту, як кажуть представники більшості, чи принциповими, як стверджують опозиціонери, – стане зрозуміло уже на початку березня.
Тим не менше, простий підрахунок показує, що якби за ухвалені у п’ятницю рішення голосували виключно фракції більшості – комуністи та Партія регіонів – і позафракційні, то жодне з них не набрало б необхідного мінімуму у 226 голосів.
Олександр Єфремов вже заявив, що збирається внести до парламенту проект змін до Конституції, які б передбачали, що для того, аби ухвалити рішення, за нього повинні проголосувати не 226 депутатів, а більшість від присутніх у сесійному залі парламентарів. Однак зовсім не факт, що таке нововведення буде гаряче підтримане двома третинами чинного парламенту.
Джерело: ВВС Україна