Чи йдеться про запрошення на чай від прем’єр-міністрів лейбористів Блера та Брауна, чи про той факт, що багато реформ консерваторів продовжували діяти в часи нових лейбористів – в будь-якому разі, вплив баронеси Тетчер на своїх опонентів є складовою її довгострокового економічного спадку.
Приватизація торгових марок, впровадження ринкової економіки і велика кількість проведених нею ринкових реформ залишились чинними після перемоги лейбористів 1997 року.
Переважна більшість аналітиків та економістів погоджуються, що Маргарет Тетчер мала величезний вплив на економіку Британії.
Старе висловлювання про Британію як "хворобу Європи" наприкінці 1970-х і досі схоже на правду. Величезна інфляція і надмірна влада профспілок були частиною життя нації. "Зима невдоволення" (1978–79 рр. – Ред.) та уряд лейбористської меншості, який ніяк не міг опанувати себе, підсилювали відчуття національного занепаду.
Професор Патрік Мінфорд з Університету Кардіффа був економічним радником пані Тетчер у часи її опозиційності і залишився довіреною особою в ранні роки її прем’єрства. Він порівнює силу особистих зацікавленостей і відмову проводити реформи в Британії наприкінці 1970-х з більш пізньою економічною історією Італії.
"Влада не хотіла змін, було дуже багато опору, але вона трансформувала економіку – без неї цього б не сталося", - каже він.
Приборкання інфляції
Вгамування інфляції було головним пріоритетом Тетчер. Жорстка бюджетна політика, яка мала на меті контроль державних витрат у поєднанні з жорсткою грошово-кредитною політикою, були спрямовані на зниження інфляційних очікувань. Головною метою було змусили людей повірити у падіння інфляції і таким чином зменшити їхні вимоги підвищити зарплату.
На деякий час це спрацювало. Переконання, що грошово-кредитна дисципліна має бути головною при ухваленні політичних рішень, визначило планування інфляції на кілька наступних десятиліть.
Зменшення впливу домінуючого державного сектору стало своєрідною мантрою тетчеризму. Державний сектор був змушений відступити з багатьох сфер промисловості. Приватизація, зокрема таких гігантів, як Rolls-Royce, BT, British Airways та British Gas, яку ще кілька років тому неможливо було й уявити, йшла наповну. І повторна націоналізація ніколи не відбулася і за часів нового лейбористського уряду.
Ще однією ключовою особливістю економічної політики Тетчер стала так звана реформа стимулювання пропозиції, що мала на меті збільшити виробництво. Зменшення впливу профспілок хоча і було непопулярним серед лейбористів, але наступні уряди так і не змінили цієї політики.
Центральною в економічній політиці Тетчер була думка про збагачення підприємців і їхню свободу розвивати свої компанії і створювати нові робочі місця. Її наступники також дотримувались цієї точки зору.
Критики звертають увагу на скорочення виробничих потужностей на початку прем'єрства Маргарет Тетчер. Жорстка кредитно-грошова політика, що зміцнила позиції фунта, подіяла як доза проносного на промислову Британію. Робочі місця і навички, втрачені в деяких громадах, так і не були відновлені. Для тих, хто вірить у важливість сфери виробництва в економіці XXI століття, роки тетчеризму прискорили занепад ключового експортного сектору.
У реформах "Великого вибуху" в лондонському Сіті дехто вбачав початок руйнівного розширення банківського сектору. Певним чином домінування віри у мінімальне регулювання і власні сили ринку в період до 2008 року також є спадком Маргарет Тетчер.
З нею можна погоджуватися чи ні, але вплив Тетчер на економічну філософію ілюструє той факт, що багато її ідей, які на той час були радикальними, тепер стали частиною мейнстріму. Зруйнувавши старий консенсус, вона створила новий.
Економічне дослідження Льюїса Гудолла, BBC Analysis and Research.
Джерело: ВВС Україна