Від початку року шестеро болгар підпалили себе на знак протесту проти зубожіння населення. Кореспондент BBC зустрівся з кількома постраждалими напередодні парламентських виборів, які відбудуться в ці вихідні.
53-річний Димитар Димитров не просто хотів померти. Він хотів пожертвувати собою заради інших людей.
13 березня цей безробітний мешканець Софії вийшов зі своєї квартири і поїхав у центр - до адміністрації президента.
Там він облився бензином і підпалив себе.
Президентська охорона кинулася збивати полум’я.
Далі були три тижні в лікарні і ряд операцій на обличчі, руках і ногах. Але чоловік уже повернувся додому і розповідає про свій вчинок BBC.
"Було пекельно боляче. Ті, хто коли-небудь обпікався, знають, що це біль, – каже він. – Але навіть вони не уявляють, як це – коли горить усе твоє тіло. Я тепер розумію, чому церковники спалювали єретиків".
У Димитрова і досі не загоїлись кілька великих пухирів, а руки посічені шрамами - звідти на обличчя пересаджували шкіру.
Він підпалив себе через кілька тижнів по тому, як тисячі болгар вийшли на вулиці, протестуючи проти падіння зарплат і подорожчання електрики.
Ці акції призвели до відставки прем'єр-міністра Бойка Борисова.
Димитар Димитров хотів показати світу, у якій скруті опинилась Болгарія, котра є найбіднішим членом ЄС.
Він каже, що його штовхнули на самопідпал не лише особисті проблеми – також він прагнув допомогти співвітчизникам.
"Думаю, я досяг того, чого хотів. Можливо, я дурень, але сподіваюся, що мій вчинок змінить чиєсь життя на краще", – каже він.
Димитров не самотній у своєму прагненні.
Масове безробіття
На схід від Софії, у двох з половиною годинах їзди, лежить місто Раднево. Серед його бетонних будинків почуваєшся як у радянському минулому.
За двадцять чотири роки демократії місто змінилося дуже мало. Його населення зайняте переважно на шахтах і в промисловості. Але багато хто не має роботи взагалі.
За офіційними даними, безробітних в Болгарії близько 12%. Однак деякі аналітики кажуть, що реальні цифри значно вищі.
Безробітному мешканцю Раднева Вечиславу Арсенову було 53, коли він здійснив самоспалення.
Допомога, яку він отримував з місцевого бюджету, постійно скорочувалася.
В день смерті чоловік подзвонив своїм дітям і вибачився перед ними за те, що хоче зробити.
Потім він пішов до мерії по гроші і вимагав зустрічі з міським головою, погрожуючи підпалити себе.
Герой
"Ми були в відчаї, - розповідає син Вечислава Тхумір. - Батько недавно втратив роботу. Ми не могли оплачувати рахунки і віддавати борги, нам навіть на їжу не вистачало".
Роль годувальника тепер перейшла до Тхуміра. Він також безробітний, і лише влітку працює на сільськогосподарських роботах.
Одинадцять членів його родини (шестеро дітей і п'ять дорослих) туляться в двокімнатній квартирі.
Спершу Тхумір злився на батька, але пізніше усвідомив героїзм його вчинку.
За Вечиславом Арсеновим і чотирма іншими болгарами, які здійснили самоспалення цього року, було оголошено національну жалобу.
Одному з них, Траяну Маречкову, було 26. Іншому, альпіністу й фотографу Пламену Горанову, – 36.
Що думають політики про цю тривожну тенденцію?
Кореспондент запитав про це правоцентриста Бойка Борисова, який зараз, через два місяці після відставки, балотується до парламенту і сподівається знову стати прем'єр-міністром.
Він пишається своїми досягненнями на цьому посту, зокрема тим, що в столиці побудували нові станції метро, а також шосе до Чорного моря.
Тема бідності і протестів викликає у Борисова менше ентузіазму.
"Ми оголосили день жалоби за жертвами самоспалення. Нам шкода цих людей, але масштабні зміни не відбуваються за декілька тижнів , – каже він. – Під моїм керівництвом було успішно здійснено кілька великих інфраструктурних проектів. На мою думку, це посприяє стабілізації економіки".
Глас народу?
Тим часом Димитар Димитров у своїй квартирі на околиці Софії дивиться вечірній випуск новин.
Елегантна жінка розповідає про вибори та економіку. Кілька тижнів тому на всіх каналах говорили про самоспалення Димитрова.
"Ніколи не думав, що приверну до себе стільки уваги ЗМІ, – каже він. – Тепер, пройшовши крізь вогонь в буквальному сенсі, я відчуваю, що можу говорити від імені таких як я. Сподіваюся, що завдяки моєму вчинку більше людей у світі дізнаються про скруту в Болгарії".
Димитров хоче вірити, що ще повернеться на роботу – він за фахом коваль.
Його співвітчизники втомилися мати найнижчі заробітки у ЄС і сподіваються, що хто б не виграв нинішні вибори, ці політики виведуть їх із бідності.
Джерело: ВВС Україна