Наступну велику акцію у Києві опозиціонери пообіцяли провести у річницю початку Помаранчевої революції, 22 листопада. До того часу вони мають відвідати південні та східні регіони України, де вони досі не були.
Щонайменше 15 тисяч людей взяли участь в опозиційному марші Вставай, Україно!, що відбувся 18 травня у Києві.
Лідери опозиції заявили, що проводитимуть протестні мітинги аж до дня інавгурації нового президента України та оприлюднили план своєї співпраці на президентських виборах 2015 року.
Наступну велику акцію у Києві опозиціонери пообіцяли провести у річницю початку Помаранчевої революції, 22 листопада. До того часу вони мають відвідати південні та східні регіони України, досі не охоплені протестною активністю.
Фінальна акція
Акція 18 травня, як планувалося раніше, мала завершити розпочату лідерами опозиції на початку березня серію мітингів в обласних центрах України. Під час кожного віча, які відбувалися протягом останніх двох з лишком місяців, опозиціонери наголошували, що чекають своїх прихильників з усієї країни у Києві в День Європи.
У підсумку опозиції вдалося зібрати масову як для зазвичай пасивної столиці акцію – міліція оцінила її чисельність у 6,5 тисяч учасників, а один із лідерів Батьківщини Олександр Турчинов зі сцени озвучив цифру у 50 тисяч мітингувальників.
Так чи інакше, хвіст колони, яка вирушила з Європейської площі з Арсенієм Яценюком, Віталієм Кличком та Олегом Тягнибоком на чолі, досяг Софійської площі, де відбувався опозиційний мітинг, аж майже за годину.
Втім, учасників акції могло б бути і ще більше: за повідомленнями ЗМІ, багато потенційних мітингувальників 18 травня не змогли потрапити до столиці через скасування та затримку низки поїздів, електричок та маршруток.
На сайті Міністерства інфраструктури 18 травня з’явилася новина про те, що зміни у графіку руху поїздів на Південно-Західній залізниці пов’язані із "проведенням колійних робіт та підготовкою до нового графіку".
Тим не менше, на суботній акції були помітні колони з більшості регіонів України – від чисденних делегацій Батьківщини з різних районів Києва до значно меншої групки активістів, які несли перед собою банер Свобода Донбас.
В очікуванні початку мітингу та аби відволіктися від палючого сонця, у натовпі подекуди починали співати повстанських пісень або ж Червону руту.
Час від часу окремі делегації починали скандувати політичні лозунги – від традиційних уже "Юлі волю!" та "Банду геть!" до радикальніших "Пам’ятай, чужинець, - тут господар українець!" та "Комуняку на гілляку!"
Затихла площа, лише коли мітинг розпочався виконанням гімну України.
Опозиціонери підтримають один одного
Виступи рядових депутатів-опозиціонерів мали різний ступінь радикальності та конструктиву.
Усі вони дякували учасникам мітингу за те, що вони прийшли та приїхали, незважаючи на всі перешкоди, які їм чинила влада. Усі запевняли, що сила опозиції у єдності та що опозиційні лідери знають, що потрібно робити для перемоги над режимом Віктора Януковича.
Оксана Продан з УДАРу хвалилася пакетом законопроектів, який її фракція внесла до парламенту, а Андрій Іллєнко зі Свободи називав опонентів "фашистами, які ненавидять все українське".
Однак усі ці меседжі ті, хто слідкує за активністю опозиції, вже чули. Тому справжніх новин очікували від лідерів опозиційних сил.
Головний інформпривід суботньої акції озвучив голова політради Батьківщини Олександр Турчинов.
Саме він зачитав текст Декларації про координацію дій у боротьбі з режимом Януковича, яку після цього підписали усі троє лідерів парламентських опозиційних фракцій.
У документі троє опозиційних лідерів взяли на себе "зобов’язання перемогти антиукраїнський кримінально-олігархічний режим так званої "Сім’ї" Януковича на чергових чи дострокових виборах глави держави".
Якщо ж відволіктися від революційного пафосу, то опозиційні партії пообіцяли узгоджено діяти під час підготовки ймовірного нового закону про президентські вибори, у боротьбі з "технічними кандидатами", під час виборчої кампанії та захисту результатів виборів.
"Лише узгоджені дії всіх опозиційних сил дають шанс перемогти таке зло як чинний режим", - констатує документ.
Декларація описує тактику опозиціонерів щодо висунення узгодженого кандидата на президентські вибори. Якщо вибори відбуватимуться за нинішньою системою, противники режиму зобов’язалися беззастережно підтримати того кандидата від опозиції, який вийде до другого туру.
Якщо ж "режим Януковича у властивий йому спосіб протисне перехід до обрання президента в один тур", - відреагувала опозиція на чутки, що вже не перший місяць ходять політичними кулуарами, – Батьківщина, УДАР та Свобода обіцяють виставити єдиного кандидата вже у першому турі.
Раніше опозиціонери наполягали на тому, що не допустять проведення владою референдуму – а саме за допомогою цього інструменту у нинішніх обставинах можна запровадити однотурову систему виборів президента.
Схоже, тепер опозиціонери визнали, що методів для того, аби зупинити цей сценарій у неї обмаль, і наперед анонсують план, в умовах якого однотурові вибори можуть стати невигідними для влади.
Тим не менше, наразі чинний закон передбачає вибори у два тури, і Олег Тягнибок озвучив опозиційний план-максимум на президентські перегони. На думку лідера Свободи, противники влади повинні зробити все для того, аби Віктор Янукович не вийшов навіть до другого туру виборів.
"Якщо хочеш досягти максимуму – вимагай неможливого", - намагався запалити своїх прихильників Тягнибок.
Плани на літо
Втім, до президентських виборів ще майже два роки, а учасники акції очікували від опозиційних лідерів, що ті поділяться з ними планами на більш осяжне майбутнє.
"От прочитали вони цю декларацію, а Янукович злякався", – відреагувала на зачитаний Олександром Турчиновим документ учасниця мітингу, молода дівчина з наклейкою "Я тут не за гроші" на грудях.
"Наступне наше зібрання вижене цю банду геть з України!" – тим часом кричав зі сцени Турчинов. Супутники дівчини з такими самими наклейками на грудях голосно засміялися.
Скепсис людей можна було зрозуміти: на попередніх акціях лідери опозиції незмінно заявляли, що мають чіткий план дій на майбутнє, однак виявлялося, що цей план полягає у тому, щоб зібратися у Києві 18 травня.
Однак, здається, опозиція врахувала свої помилки, і Арсеній Яценюк озвучив якщо не чіткий план, то принаймні намітив напрямки майбутніх дій опозиції.
Насамперед, як виявилося, акція Вставай, Україно! не згортається, а продовжується, за словами Яценюка, "до дня інавгурації нового президента України", неважливо, на строкових чи позачергових виборах його буде обрано.
Влітку опозиційні лідери повинні проїхати ту половину України, де їхні віча ще не відбулися.
"Ми обов’язково поїдемо в Донецьк", - заочно відповів Яценюк скептикам, які звертають увагу на зосередженості опозиції виключно на лояльних до неї центрові та заході України.
24 серпня опозиціонери обіцяють провести хвилю мітингів по всій Україні, а 22 листопада, у річницю початку Помаранчевої революції, провести наступну велику акцію у Києві.
Втім, в опозиційних активістів є шанс зустрітися у столиці і раніше: за словами Олега Тягнибока, якщо наступного тижня парламент спробує ухвалити закон, який дозволятиме приватизацію української газотранспортної системи, опозиція знову виведе людей під стіни парламенту, аби не допустити ухвалення цього рішення.
Крім того, опозиція оголосила про наміри створити не прив’язаний до конкретних партій актив на місцях. Кінцева мета – аби на кожній виборчій дільниці противники влади могли розраховувати на десяток активістів, які могли б виконувати функції спостерігачів чи членів комісій, готових боронити результат опозиційного кандидата. Окрім того, йдеться про створення мережі агітаторів на місцях, які б доповнювали та, якщо потрібно, заміняли партійних активістів.
Іншими завданнями, на яких концентруватиметься опозиція, стануть – поглиблення співпраці у парламенті, звільнення Юлії Тимошенко та підписання угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
"У Радянський союз, який називається Митний союз імені Володимира Путіна, ми не підемо. Ми підемо в ЄС", – під оплески присутніх заявив наостанок Арсеній Яценюк.
Побиття журналістів
Попри те, що хода та мітинг опозиціонерів відбулися без ексцесів, після закінчення акції відбулося кілька інцидентів, які можуть поставити під сумнів безсторонність правоохоронних органів.
Так, на початку вулиці Велика Житомирська на учасників мітингу, які залишали Софійську площу, напали близько десяти невідомих у спортивній формі. Згодом вони побили журналістів, які намагалися зняти цей інцидент.
Правоохоронці на прохання журналістів захистити їх не реагували, а потім – відмовилися прийняти в одного з побитих працівників ЗМІ, фотографа Владислава Соделя, фотографії нападників.
Представники Батьківщини у своїх заявах звинуватили у побитті учасників "антифашистського маршу", який у цей самий час відбувався неподалік, на Європейській площі.
Арсеній Яценюк
вимагав негайної зустрічі із міністром внутрішніх справ Віталієм Захарченком, а голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко ініціював термінове засідання цього комітету.
Пізніше міліція повідомила, що Шевченківське райуправління МВС відкрило кримінальне провадження у зв'язку з побиттям журналістів.
Тим часом співробітники Беркуту
затримали лідера руху Спільна справа Олександра Данилюка та кількох активістів організації.
Перед початком мітингу прихильники Спільної справи роздавали його учасникам листівки, у яких закликали перетворити суботню акцію на безстрокову. Пізніше вони встановили кілька наметів на Софійській площі.
Прес-служба Спільної справи заявляє, що намети були знесені під час затримання активістів беркутівцями.
Джерело: ВВС Україна