Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

ВВС Україна: Знущання над дітьми. Про що мовчать батьки

BBC Україна, 31 травня 2013, 13:54
0
28
ВВС Україна: Знущання над дітьми. Про що мовчать батьки
Якщо дитина змінила свій стиль поведінки - можливо, у неї проблеми в школі чи дитсадку

Якщо ваша дитина відвідує школу чи дитсадок – не виключено, що одного дня вона може поскаржитися на те, що зазнає насильства – фізичного чи психологічного. Захищати права своєї дитини вам, можливо, доведеться самотужки: проти вас можуть об’єднатися не тільки працівники дитсадка чи школи, але і батьки інших дітей.

Якось трирічна Катруся (ім’я змінено), прийшовши в гості до своєї бабусі, почала бити ляльок. Бабуся запитала у мами Катрусі, 27-річної киянки Наталі (ім’я змінено), про умови в дитсадку, однак Наталя була впевнена, що там все добре. "Я не пов’язувала її перепади настрою чи випадки агресії з дитсадком. Вихователька мені в обличчя усміхалася", - розповіла Наталя ВВС Україна.

Катруся на прямі питання, чи б’ють дітей в садку, не відповідала, а потім сказала: "мене не б’ють, а "вдаряють" – по лицю, по сідницях", - цитує доньку Наталя. Коли вона зателефонувала батькам інших дітей, виявилося, що такі випадки не поодинокі, проте діти казали, що їм заборонили розповідати про це батькам.

Недитячі проблеми

Тільки за перші чотири місяці 2013 року на Національну дитячу гарячу лінію Міжнародного жіночого правозахисного центру Ла Страда Україна надійшло близько 1500 дзвінків, які стосувалися фізичного, морального, сексуального або економічного насильства в дитячих колективах, - розповіла ВВС Україна Альона Кривуляк, консультант гарячих ліній.

Однак, як повідомила нам юрист того самого центру Маріана Євсюкова, судові справи проти педагогів, що чинили насильство над дітьми, в Україні – явище дуже рідкісне. "Школа, на жаль, захищає не дітей, а педагогів. В нормальній правовій державі мають бути механізми оскарження поведінки вчителів. Кругова порука не відповідає демократичним ідеалам. Система побудована так, що захищає себе сама", - сказала ВВС Україна Євсюкова.

В таких випадках завжди треба ретельно вислуховувати обидві сторони конфлікту, тому що інколи заяви про насильство над дітьми можуть бути елементом гри дитини чи батьків проти педагога, - застерігає дитячий та сімейний психолог, член Асоціації психологів України Ольга Сташук. Саме це і хотіла зробити пані Наталя.

Мовчання мам і тат

З’ясувати, що ж насправді відбувалося в дитсадку, до директора дитсадка разом з нею ходили ще п’ятеро батьків. Але невдовзі виявилося, що майже всі вони відмовилися від своїх свідчень і не стали писати заяв ні до міліції, ні до прокуратури. Однак пані Наталя все-таки звернулася до Управління освіти з проханням перевірити, наскільки педагогічними є методи вихователя її доньки.

У висновку комісії Управління освіти про ситуацію в дитсадку, який отримала пані Наталя, сказано, що "Факт непедагогічного впливу на інших дітей зі сторони вихователя, їх побиття встановити неможливо за відсутності медичних висновків та скарг батьків". Зараз цю справу розслідує прокуратура.

Завідувачка дитсадка, де стався інцидент, запевнила ВВС Україна, що жоден факт нібито знущань над дітьми не підтвердився. "Батьки оформили протокол, написали звернення про те, що жоден з батьків нічого подібного не зафіксував. Дітей питали – ніхто не плаче, від вихователів не бігає, всі усміхнені", – запевнила вона ВВС Україна в телефонній розмові.

Зі слів завідувачки, батьки на зборах "не дуже добре говорили про цю маму". Як виявилося, така реакція є типовою для батьків дитячого колективу. ВВС Україна поспілкувалася ще з двома батьками, які вважають, що їхні діти зазнали фізичного насильства від вихователів чи вчителів, і яких батьки інших дітей так само просили "не давати справі ходу".

Чому батьки частіше підтримують систему, ніж власних дітей?

Родом з минулого

На думку психолога Ольги Сташук, ця проблема має глибоке коріння, тому що покарання як виховний метод застосовувалося дуже давно і довго, і тому батьки виправдовують фізичне насильство. Саме таку реакцію інших батьків зустріла і пані Наталя, в дитсадку. "Одна мама сказала "Ну то й що, я свою доньку теж можу вдарити, якщо вона по-іншому не розуміє", - каже вона.

Сучасні батьки воліють не втручатися в "дитячі проблеми", тому що коли вони самі ще ходили до шкіл та дитсадків, проблеми дітей взагалі не обговорювалися, нагадує психолог гарячих ліній Ла Страда Україна Юлія Жаворонкова. "Батьки не хочуть зайвих клопотів. Вони думають приблизно так: "у мене - робота, я працюю зранку до вечора, я і так зайнятий. Нехай дитина випливає сама, треба вчитися життю". В радянські часи, якщо з дитиною щось траплялося - вважалося, що винувата сама дитина", - каже вона.

Чужа хата скраю

Коли ж конфліктна ситуація стосується чужої дитини, батьки воліють або зберігати нейтралітет, або беруть сторону педагога. "Вони вважають, що якщо їхній дитині добре, то захищати іншу дитину немає сенсу. Вислів "Моя хата скраю" досі залишається актуальним", - вказує на менталітет українського суспільства Жаворонкова.

"Хата скраю" - це і захисний механізм, вважає Кривуляк. "Будь-яка мама зробить все, щоб захистити власну дитину, щоб вчитель не почав злитися і на неї теж. Батькам набагато легше підтримувати цю систему такою, як вона є, ніж піти проти одного такого вчителя" - каже вона.

Інша причина, чому батьки не критикують випадки насильства стосовно дітей – збереження місця в престижній секції або гуртку, а також налагодження добрих стосунків з педагогом або керівником спортивної чи музичної секції, каже психолог Ольга Сташук.

Пані Наталя розповідає про те саме: "Одна з мам знала про такі порушення, через які дитсадок могли б закрити, але вона сказала, що від цього у нас буде ще більше проблем. Деякі батьки ще з лютого знали, що інших дітей б’ють, ображають, проте нічого не робили, бо їхню дитину не ображали. Я думаю, що їхня дитина теж є жертвою, бо вона це спостерігає".

З цим згодна і пані Сташук. "Якщо насильство є нормою і за це немає ніякої відповідальності – стає страшно жити в світі, де за тебе ніхто не постоїть, ніхто не захистить твої права. Дорослою така людина буде закриватися, не буде шукати справедливості", – каже вона.

Так вважає і тато Катрусі, розповіла нам пані Наталя: "Мій чоловік впевнений, що я нічого не доб’юся, особливо якщо батьки протидіють чесному розслідуванню цієї справи. Ми - сім’я, я не можу іти з ним у конфлікт, я не можу витрачати час і ходити по судах, бо один у полі не воїн", - констатує вона. Такий підхід до життя психолог Ольга Сташук вважає депресивним. "В такому суспільстві страшно жити", – каже вона.

"Страшно жити"

Саме такий страх відчуває і героїня нашої розповіді пані Наталя: "Я побачила розтин нашого суспільства, і він мене нажахав. Адже серед батьків були і педагоги з університетів, і молодші наукові співробітники, і головний бухгалтер, і психологи, і архітектори, і ще багато кого! Деякі упереджені, але все це дає відчуття безсилля та нікчемності через неможливість щось змінити на краще".

Часто єдине, що можна змінити в такому випадку – це навчальний заклад, особливо коли ситуація вже дійшла до втручання контролювальних органів, вважає юрист Ла Страда Маріана Євсюкова. В будь-якому разі, батькам варто замислитися, чи така школа відповідає інтересам дитини", – каже вона.

Саме цим зараз і займається пані Наталя: вона забрала документи Катрусі з дитсадка і намагається тепер знайти для доньки краще місце. Однак в центрі Києва це не так і просто: "Куди влаштувати дитину – це мій головний біль: в нашому районі з садками – дуже велика проблема. На цьому і закінчилися наші розслідування", – зітхає вона.

А психолог Ольга Сташук нагадує, що відстоювати свої права чи ні – це внутрішній вибір кожної людини. "Чи дати дітям віру в те, що їхні права будуть захищені, залежить від кожного з нас", – каже вона.

Джерело: ВВС Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах