У той час як країни ЄС отримують чергову знижку від російського Газпрому і все одно не полишають плани оскарження газових контрактів із Росією у суді, Україна, для якої цього року кожна тисяча кубів російського газу коштуватиме на понад 50 доларів більше, ніж в середньому для держав ЄС, до суду іти не збирається, пишуть журналісти Анастасія Зануда і Дмитро Каневський у матеріалі для ВВС Україна.
Про те, що середня ціна російського газу для європейських країн у 2013 році буде знижена до 370-380 доларів за тисячу кубометрів (проти 402 доларів за тисячу кубів у 2012-му) заявив заступник голови Газпрому, керівник Газпром-експорту Олександр Медведєв. За його словами, піти на зниження ціни російського постачальника газу змусило падіння цін на нафту, яка міститься у формулі ціни, а також "низка переговорів з перегляду цін, правом на які скористувалися іноземні партнери".
...за контрактами і без
Олександр Медведєв також визнав, що зниження ціни на російський газ призведе до того, що Газпром буде змушений здійснити так звані ретроактивні платежі, - фактично, повернути європейським компаніям близько 800-900 млн доларів. І це - не враховуючи можливості додаткових виплат німецькій компанії RWE, із якою у Газпрому триває арбітражна суперечка. Німецька компанія вимагає скасувати зафіксовану в контрактах умову "бери або плати", яка передбачає штрафи за недобір законтрактованого газу.
Саме невиконанням цієї умови Україною Газпром пояснив штраф на 7 млрд доларів, які він виставив Києву на початку цього року. Відповідаючи на запитання, чи наполягатиме Газпром на сплаті цієї суми Україною, а також коментуючи подальше скорочення імпорту російського газу Україною, Медведєв заявив, що "згідно з контрактом фіксуються обсяги недобору, і ми маємо право згідно з контрактом вимагати оплати цих невідібраних обсягів".
Відповідь Олександра Медведєва на запитання про можливість перенесення суперечки щодо виконання Україною газових контрактів у міжнародний комерційний арбітраж була загадковою.
"Пам'ятаєте фільм: або я веду її до ЗАГСу, або вона мене веде до прокурора. Краще до ЗАГСу, ніж до прокурора", - заявив керівник Газпром-експорту. Він також додав, що у контракті не передбачено можливості зниження ціни, і тому це зниження може відбутися лише поза межами контракту.
Проте європейські компанії і надалі успішно домагаються перегляду ціни на російський газ саме у межах контрактів. Серед європейських компаній, які нині домагаються перегляду газових контрактів із Газпромом у суді - італійська Eni, французька GDF Suez SA та німецька Ruhrgas. Всі вони є старими і великими партнерами Газпрому ще з радянських часів. Незабаром до них може приєднатися ще один німецький енергетичний велетень - концерн E.On.
Німеччина може
Найбільший енергетичний концерн Німеччини E.On послідовно зменшує свою залежність від російського газу з метою максимальної диверсифікації джерел отримання енергоносіїв.
Впливовий журнал бізнесових кіл Німеччини Wirschaftswoche днями повідомив про те, що E.On не виключає денонсації угод з російським газовим монополістом та здійснення закупівель газу на спотовому ринку. На цьому ринку ціну визначає негайна наявність і пропозиція газу,а не довгострокові угоди з обумовленою заздалегідь формулою ціноутворення.
Серед причин таких намірів одного із найбільших та найдавніших партнерів Газропму у Європі часопис називає зависоку ціну російського газу і непоступливість російського монополіста як партнера.
Водночас речник E.On на запит інформагенції DPA поспішив "пом'якшити" тон цього повідомлення. За його словами, компанія у межах політики диверсифікації постачань збирається і надалі використовувати газ, отриманий з Росії "на конкурентних умовах".
Втім, навіть якщо про денонсацію угод не йдеться, компанія зі штаб-квартирою у Дюссельдорфі залишається вірною своїй політиці максимального зменшення частки російського газу у забезпеченні енергетичних потреб. Про це може свідчити і укладання E.On мега-контракту з канадською компанією Pieridae Energy, підписання якого сторони офіційно підтвердили у понеділок, 3 червня.
Згідно з угодою, компанія Pieridae Energy постачатиме до Західної Європи п’ять мільйонів тонн зрідженого природного газу на рік. Хоча про фінансові аспекти угоди не повідомляється, відомо, що контракт довгостроковий, розрахований на 20 років, уточнює інформагенція AFP.
Неприхований ентузіазм
"Ми радіємо укладанню довгостроково контракту з E.On, який забезпечить європейський газовий ринок і зокрема Німеччину новим і надійним джерелом природного газу", - йдеться у заяві голови Pieridae Energy Альфреда Соренсена.
Німецькі ділові кола вже з неприхованою цікавістю вивчають відкриті для преси подробиці угоди з канадською компанією, прогнозуючи те, як укладання цього контракту відіб'ється на угодах з російською стороною.
"Буде дуже цікаво, як Газпром відреагує на цей багатомільярдний контракт з канадцями", - коментує угоду спеціалізований німецький біржовий онлайн-портал Wallstreet-online.
Аналітик біржового видання Der Aktionär Міхаель Геррманн вважає, що підписання угоди з канадською стороною матиме позитивні наслідки для Е.Оn.
"Диверсифікація джерел постачання енергоносіїв - позитивна новина для E.On, навіть, якщо ефект можна буде відчути не раніше 2020 року. Зрештою, висока залежність від однієї країни чи фірми лише зрідка буває чимось добрим", - наголошує аналітик.
Експерт нагадує, що німецький енергетичний концерн вже тривалий час домагається від Росії знижок у межах довгострокових газових контрактів. Частково йому це вдалося. У липні 2012 року E.On ретроактивно, тобто "заднім числом", отримав знижку на імпорт газу, починаючи з четвертого кварталу 2010 року, і завдяки цьому подвоїв прибутки.
Україна - ні
Українські юристи, які намагалися через суд змусити уряд України розірвати контракти із Газпромом через арбітраж у Стокгольмі, зазнали поразки.
6 червня Окружний адміністративний суд Києва відмовився визнати протиправною бездіяльність органів державної влади щодо розірвання газових контрактів, які представники української влади на чолі із президентом неодноразово називали загрозою національній безпеці.
Суд також відмовився зобов'язати уряд звернутися до Стокгольмського комерційного арбітражу у справі розірвання газових контрактів із Росією.
Головне - не перемога, а участь?
Автори позову кажуть, що очікували такого рішення суду, адже позитивне рішення суду означало б, що дії представників влади, а точніше, їхню бездіяльність, можна кваліфікувати як злочин. Але, на їхню думку, робити це було варто, адже шанси України виграти у "Газпрому" у Стокгольмському арбітражі були і залишаються надзвичайно високими.
"99% переможного результату у Стокгольмі, і 1% залишимо на політичний вплив Російської Федерації на процес", - каже один із позивачів, Станіслав Батрін.
Він також твердить, що звернутися до суду його змусив юридичний парадокс, коли з одного боку, влада визнає укладені у 2009 році газові угоди із Газпромом загрозою національній безпеці, що зафіксовано у відповідному рішенні РНБО, і за укладення цих угод засуджено екс-прем'єра Юлію Тимошенко, а з іншого - уряд нічого не робить, аби розірвати ці угоди.
Юрист також каже, що додатковою користю від його позову стало отримання у судовому порядку інформації про те, що після укладення угод 2009 року, у них були внесені зміни, - і не тільки ті, що відомі громадськості як "харківські угоди", але й 39 секретних додатків, що можуть бути оприлюднені.
Ще один позивач до уряду, Олег Березюк, каже, що апелювати до Стокгольмського арбітражу варто було б хоча б на тій підставі, що у січні 2009 року газові угоди між Україною та Росією укладалися під тиском, свідком якого була вся Європа. А зиск від їх розірвання, каже юрист, був би неспівмірним із витратами на суд:
"Якби контракт було визнано недійсним, то наш рахунок за російський газ має бути перераховано на цінах, що існували на кінець 2008 року, до його укладення. Між 170 доларами за тисячу кубів, що ми платили тоді, і нинішніми 425 доларами є різниця. І тоді ми б ще подивилися, хто кому винен - чи Україна винна Росії 7 млрд. за газ, який не споживала, чи Росія - Україні", - каже Олег Березюк.
Джерело: ВВС Україна