У четвер у Росії набув чинності закон з боротьби з інтернет-піратством, який викликав невдоволення найбільших інтернет-компаній. На знак протесту понад півтори тисячі сайтів російськомовного сегменту інтернету вирішили в цей день провести страйк.
Закон запроваджує механізми досудового блокування інтернет-сайтів, які незаконно розміщують фільми, а також посилання на подібні ресурси.
Інтернет-ресурси, що підтримують страйк, розміщають на своїх головних сторінках текст на чорному фоні: "Сайт заблокований за рішенням органів державної влади. Подібне повідомлення ви скоро зможете спостерігати замість своїх улюблених сайтів".
Як повідомив кореспондент Російської служби Бі-бі-сі Віктор Нехезін, програмний код для установки страйкової сторінки на сайти всіх, хто готовий приєднатися до акції, розробило професійне об'єднання програмістів та IT-фахівців Хабрахабр, яке в четвер здійснює моніторинг перебігу страйку.
Чи на цей страйк звернуть увагу рядові користувачі інтернету, залежить від того, чи до акції приєднаються великі портали, вважає співголова Асоціації користувачів інтернету Станіслав Козловський.
"А ось що вони точно помітять, то це коли з 1 числа компанії-правовласники подадуть до суду на "Вконтакте", на Яндекс і YouTube, і десь днів через п'ять-шість виявиться, що відео в рунеті немає, або якісь сайти заблоковані. Я розмовляв з багатьма правовласниками - у них уже готові всі ці папери, вони тільки чекають настання 1 серпня ", - пояснив Козловський в інтерв'ю Російській службі Бі-бі-сі.
Інтернет-активізм
У кількох містах Росії минулими вихідними пройшли нечисленні мітинги під гаслом "За вільний інтернет": у Москві у ньому взяли участь кілька сотень людей, в Петербурзі - близько 150.
"Доступ до онлайн-контенту повинен бути безкоштовним і глобальним, бо це право людей - вільно отримувати і поширювати інформацію, а також - мати доступ до творів мистецтва", - каже представниця Російської піратської партії Наталія Малишева. Саме ця партія під чорними знаменами вийшла на захист вільного інтернету в Росії.
На державному сайті Російська громадська ініціатива триває
збір підписів за скасування цього закону. Свої підписи під петицією поставили понад 143 тис. людей, а для того, щоб уряд її розглянув, потрібно було зібрати 100 тис. підписів.
У тексті звернення до органів влади йдеться, що закон був прийнятий похапцем, без обговорення з інтернет-спільнотою і без урахування думки професіоналів галузі. Серед тих, хто виступив проти закону, згадуються Яндекс, Google, Mail.ru Group і представники багатьох громадських організацій.
Потенційні правопорушники - всі?
Експерти прогнозують, що закон спричинить масовий відтік російських власників сайтів під іноземну юрисдикцію, фінансові втрати і широкомасштабні порушення прав законослухняних російських громадян і компаній.
"Але найжахливіше, що восени цей закон буде розширений, - попереджає Станіслав Козловський. - Додадуться тексти та музичні твори, а також, мабуть, посилання на них. Література, музика, фотографії. А література - це означає будь-які тексти. Тобто будь-яка сторінка в інтернеті, будь-який коментар - це текст, і гіперпосилання на них стає, за цим законом, підставою для закриття сайту".
"Це страшна річ для інтернету: ти ж не знаєш - сьогодні гіперпосилання може вести на одне, а завтра на інше, бо це інший сайт, ти не контролюєш, що там робиться, - продовжує експерт. - І потім, коли ставиш посилання, ти не можеш же дізнатися, ліцензійний, легальний там контент чи ні. Не можна ж сказати: "Я хочу поставити посилання - покажіть ліцензійний договір з автором цього твору". Безглуздо це".
Так звані "торенти" - популярний спосіб скачування з інтернету різних (у тому числі і піратських) матеріалів - також із 1 серпня опиняються в Росії поза законом.
За законом, у разі виявлення "піратського" вмісту на будь-якій інтернет-сторінці, блокуванню підлягатиме тільки адреса цієї сторінки, а не весь сайт, до якого вона належить, якщо не йдеться про масштабні правопорушення.
У документі прописується механізм, який зобов'яже провайдерів хостингу і власників сайтів видаляти піратський контент протягом двох діб після отримання заяви правовласника.
Якщо власники сайту не видалять контент, то хостинг-провайдер буде зобов'язаний видалити його сам або заблокувати доступ.
Вирішення питання про застосування забезпечувальних заходів і розгляд справ по суті буде перебувати у винятковій компетенції Мосміськсуду, який прийматиме заяви цілодобово: поскаржитися на сайт-порушник можна буде в електронному вигляді.
Організатори акцій онлай-протесту розраховують на те, щоб повторити успіх протестувальників у США, які зуміли зупинити прийняття закону про боротьбу з інтернет-піратством - Stop Online Piracy Act (Sopa) - у 2012 році.
"Закон потребує доопрацювання, - каже Малишева. - Він захищає права терміном до 70 років після смерті правовласника. 5, 10, навіть 15 років після смерті було б досить, і ми б цей закон підтримали, але не 70".
"Ми вважаємо цей закон інструментом політичного контролю. Він перетворює мільйони росіян на потенційних злочинців", - каже речниця Піратської партії.
Джерело: ВВС Україна