Два роки тому лідерка партії Батьківщина, колишня глава уряду України Юлія Тимошенко не вийшла, як зазвичай, з дворику Печерського районного суду: її вивезли звідти на автозаку, пише Святослав Хоменко у матеріалі для ВВС Україна.
5 серпня 2011 року суддя Родіон Кірєєв ухвалив рішення про взяття підсудної під варту.
Соратники екс-прем’єрки та експерти говорили: довготривале ув’язнення Юлії Тимошенко здатне маргіналізувати її вплив на політичні процеси у державі. Нелегкі дні передрікали вони й українській опозиції, на лідерство у середовищі якої Тимошенко претендувала.
Проте і за два роки після арешту Юлія Тимошенко залишається однією з головних дійових осіб української політики.
Соціологічне опитування, проведене у квітні Центром Разумкова, показало, що саме її продовжують вважати лідером опозиції найбільша кількість – майже третина – українців.
Травневе опитування цього самого центру засвідчило, що саме Юлія Тимошенко у разі участі у президентських виборах, мала б найбільші шанси вийти до другого туру разом з чинним главою держави.
У розмові з експертами ВВС Україна з’ясовувала, яку роль відіграє чинник Тимошенко в сучасній українській політиці і як їй протягом усього цього часу вдавалося впливати на ситуацію з-за стін Лук’янівського СІЗО, Качанівської колонії та клінічної лікарні Укрзалізниці.
Харизма понад усе
Визначальним чинником впливу Юлії Тимошенко на ситуацію в державі експерти називають її харизму, яскравий образ, який залишається у людській пам’яті та сприяє хай навіть і віртуальній присутності у політичному житті країни.
"Зараз на українському політичному небосхилі немає жодної людини, яка мала б бодай третину її харизми", – каже директор Київського центру політичних досліджень та конфліктології Михайло Погребінський.
Очевидною перепоною для Тимошенко є відсутність безпосереднього контакту з виборцями: по суті, її харизму протягом останнього часу транслюють у широкі маси партійна прес-служба, соратники ув’язненої екс-прем’єрки та донька.
Однак ця трансляція таки відбувається, – констатує керівник компанії Research and Branding Group Євген Копатько, – і персона Тимошенко залишається "символом ставлення до певної політичної сили, до певних моментів у житті нашої країни".
"Тимошенко є консолідованою фігурою, яку розуміють виборці, які не будуть голосувати за владу", – додає експерт.
Фактор Батьківщини
Ваги Юлії Тимошенко додає можливість впливати на ухвалення рішень партією Батьківщина – найбільшої опозиційної сили України, формальним лідером якої вона продовжує бути.
Але, як каже керівник Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко: "Головний виклик для Тимошенко – це те, що до неї не завжди і не у всьому прислухаються, навіть у її рідній партії".
Експерт каже, що і під час формування виборчого списку Батьківщини до минулорічних парламентських виборів, і в обговоренні тактики фракції у післявиборчий період позиція Тимошенко "або ігнорувалося, або замовчувалася".
Проте саме Юлія Тимошенко була головним ідеологом широкого передвиборчого об’єднання дрібніших політичних сил навколо партії Батьківщина і нещодавно формально оформленого злиття з її політсилою Фронту змін Арсенія Яценюка та кількох дрібніших гравців. Більше того, саме вона пролобіювала низку кадрових рішень після цього об’єднання, каже Фесенко.
Експерти розходяться у думках про те, якими насправді є стосунки між Юлією Тимошенко, формально висунутою Батьківщиною у президенти, та Арсенієм Яценюком, про президентські амбіції якого теж говорять не перший рік.
"Їй доводиться боротися за збереження бодай опосередкованого впливу на ситуацію у своїй партії, бо посилення, укріплення позицій Яценюка, який став місцеблюстителем опозиційного престолу є для неї потенційним викликом", – попереджує Фесенко.
З іншого боку, наразі Арсеній Яценюк принаймні формально жодного разу не підважив лідерство Юлії Тимошенко в опозиційному таборі і не заявив про свої претензії на формально зайняте нею місце символу і лідера української опозиції.
Тимошенко як привід
З-за ґратів Юлія Тимошенко продукує певні інформаційні приводи – заяви, листи та події, у центрі яких вона перебуває.
"Активність Юлії Тимошенко за ґратами має певний резонанс у суспільстві – хоча й не такий потужний, як це було раніше, – каже ВВС Україна заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий. – Однак на тлі загального зменшення конкурентності у політикумі її голос чують і досить активно на нього реагують".
Ефект від інформаційних приводів, продукованих Тимошенко, часто не вдається передбачити навіть їй самій та її команді, каже Володимир Фесенко.
З одного боку, на інцидент, коли, за словами Юлії Тимошенко, її побили охоронці в Качанівській колонії, українська публіка відреагувала досить мляво, однак Захід сприйняв його дуже болісно, і Київ стикнувся із серйозною зовнішньополітичною кризою.
З іншого боку, пізніша спроба Юлії Тимошенко оголосити голодування, за словами експерта, не принесла практично жодного інформаційного ефекту.
"Тимошенко розуміє, що їй треба не просто інформаційно нагадувати про себе, а діяти креативно. Її інструментарій в ув'язненні є дуже обмеженим, але шукати способи діяти ефективніше потрібно. І цим вона займається", – підсумовує Володимир Фесенко.
Зовнішній вплив
Нарешті доля Юлії Тимошенко зараз перетворилося на вагомий фактор зовнішньополітичної ситуації України, каже Валерій Чалий.
І йдеться тут не лише про те, що вирішення "питання Тимошенко" є ключовим елементом для того, аби поставити галочку навпроти пункту "викорінення вибіркового правосуддя" у списку вимог, що їх виставив Києву Євросоюз для підписання з ним угоди про асоціацію.
"Президентові, який, згідно з Конституцією, визначає зовнішню політику України, дуже складно балансувати між ЄС та ініціативами Росії щодо євразійських євроінтеграційних утворень. Тиск з боку Росії посилюється, цей вектор потрібно збалансувати європейським. Як це можна зробити без вирішення питання Тимошенко – мені важко уявити", – каже Чалий.
Все змінюється
Експерти помічають: образ ув’язненої Тимошенко не є статичним протягом останніх двох років.
Одразу після її арешту екс-глава уряду та її команда болісно переживали, що на захист опозиційного лідера, другого за популярністю політика в країні не вийшли тисячі й десятки тисяч представників небайдужої громадськості, кажуть експерти.
Згодом Тимошенко почала транслювати з ув’язнення образ безкомпромісної противниці режиму, яка продовжує не визнавати легітимності президента Януковича.
Однак протягом останніх місяців така жорстка позиція Тимошенко зазнала змін, констатують експерти.
Ознакою цього стало, наприклад, її звернення до Президента Януковича з пропозицією організації загальнонаціонального круглого столу, метою якого мало стати пришвидшення європейської інтеграції України.
Влада на пропозицію Тимошенко прогнозовано не відреагувала, однак зміна в її образі не залишилася непоміченою ані політиками, ані громадськістю.
Михайло Погребінський не виключає, що така зміна у лінії поведінки Тимошенко – це частина плану з її звільнення, який реалізує місія Кокса-Квасьневського.
"Їм (Коксу та Квасьневському – Ред.) легше працювати з Януковичем для полегшення її долі, якщо вона демонструє готовність (до діалогу – Ред.), визнає реальність", – каже експерт.
Натомість Володимир Фесенко не схильний ускладнювати тактичні побудови Тимошенко.
"Різка зміна тактики, а часом й ідеологічних установок – це в стилі Тимошенко… Вона відчула, що тема євроінтеграції – це привід, на тлі якого можна про себе нагадати, тож спробувала привернути до себе увагу парадоксальними, напівутопічними ідеями. У цьому сенсі завдання-мінімум Тимошенко реалізувала", – говорить політолог.
Що далі?
Експерти утримуються від прогнозів подальшого розвитку образу Тимошенко.
Однак у будь-якому разі, кажуть вони, екс-глава уряду робитиме все для того, аби про неї не забули, позначатиме присутність в інформаційному полі країни, заявлятиме про свою позицію з актуальних питань політичного порядку денного та поводитиметься так, як належить справжньому опозиційному важковаговику, як називає її Валерій Чалий.
Вона продовжуватиме провокувати суспільну дискусію і вдаватися до нестандартних дій – передбачає Володимир Фесенко.
"І, можливо, вона нас ще сильно здивує – не зараз, а за рік чи трохи раніше, – своїми заявами з приводу того, хто може і хто повинен стати спільним кандидатом від опозиції на президентських виборах і як цього кандидата потрібно визначати", – каже експерт.
Джерело: ВВС Україна