Тоді як американські та європейські політики вирішують, чи завдавати військового удару по Сирії, невизначеність щодо найближчого майбутнього цієї країни, а також загалом нестабільність у регіоні підштовхує ціни на нафту вгору, а також уже позначається на фінансових ринках, пише Едвін Лейн,
бізнес-кореспондент BBC News.
Впродовж останніх днів ціни на нафту у світі сягнули піврічного максимуму. Ціна бареля нафти марки Brent зросла до 117 доларів, тоді як ще у червні така нафта коштувала 100 доларів за барель.
Аналітики із Societe Generalе передбачають, що у разі, як західні країни таки вирішать завдати повітряних ударів по Сирії, ціни на нафту одразу зростуть до 125 доларів за барель, а якщо військове втручання завдасть школи нафтовидобувній промисловості регіону - то ціни підстрибнуть і до 150 доларів за барель.
У такому разі вони перевищать передкризовий рівень 2008 року, коли нафта коштувала 147 доларів за барель.
Merrill Lynch прогнозує зростання цін на нафту до 120-130 доларів за барель.
І все це незважаючи на те, що частка Сирії у світовому видобутку нафти є порівняно невеликою.
Навіть до початку конфлікту, що охопив країну, Сирія експортувала близько 150 тисяч барелів нафти на день, - переважно до країн Європейського Союзу.
Для порівняння - Саудівська Аравія щоденно експортує 10 мільйонів барелів нафти, а загалом світ щодня споживає близько 92 мільйонів барелів нафти.
Коли наприкінці 2011 набули чинності міжнародні санкції проти керівництва Сирії на чолі із президентом Башаром Асадом, експорт нафти взагалі зупинився. Зараз, за оцінками, Сирія видобуває не більше 50 тисяч барелів нафти на день, і вся її переробка відбувається всередині країни.
Побоювання експертів ґрунтуються на тому, що у разі, як у сирійський конфлікт втрутяться західні держави, це дестабілізує цілий регіон, а конфлікт перекинеться за межі самої Сирії.
А це вже зачепить Ірак, із яким у Сирії є спільний кордон і який виробляє набагато суттєвішу частку нафти для світового ринку - близько трьох мільйонів барелів на день, а це вже 3% від загальносвітового споживання.
Багдад уже висловлював стурбованість можливістю поширення сирійського конфлікту. Особливо якщо зважити на те, що на півночі Сирії вже перебувають екстремістські групи із Іраку, пов'язані з Аль-Каїдою.
Водночас у самому Іраку дедалі більше загострюється конфлікт між сунітами та шиїтами, і багато хто побоюється, що він може вилитися у нову громадянську війну.
Зрештою, є ще у курди, які контролюють північ Іраку, де видобувається до 250 тисяч барелів нафти на день. Курди мають особливу зацікавленість у тому, що відбувається у Сирії, адже на півночі цієї країни також живе багато курдів.
Протока в небезпеці
Ще одне велике питання полягає у тому, як у разі військового втручання поведе себе Іран. Впродовж двох останніх років Іран не приховував, що підтримує президента Асада, і не зважав на міжнародний тиск на Сирію. Іран також надавав військову та фінансову підтримку Сирії.
Іран також застерігав проти застосування сили проти Сирії, а іранський духовний лідер аятола Алі Хаменеї заявляв, що у разі, як Захід нападе на Сирію, це стане "катастрофою для регіону".
Проте нині не ясно, чи піде Іран далі заяв, особливо, якщо враховувати прихід до влади нещодавно обраного президента Хасана Рухані, який багатьом здавався поміркованішим політиком, ніж його попередник Махмуд Ахмадінеджад, і здатним до налагодження кращих відносин із Заходом.
Але якщо відповідь Ірану піде далі гучних заяв, то це поставить під загрозу постачання ще 2,7 мільйонів барелів нафти на день. Це також означатиме, що буде перекрито Ормузьку протоку.
Ця вузька протока відділяє Іран від Об'єднаних Арабських Еміратів і є єдиним морським шляхом до Перської затоки. Це найбільш завантажений нафтовий шлях у світі, через яких танкери перевозять до 17 мільйонів барелів нафти на день.
Раніше Іран вже погрожував перекрити протоку у разі нападу з боку США чи Ізраїлю.
"Хитка рівновага"
Неясною залишається і можлива поведінка інших гравців у регіоні.
Саудівська Аравія вже заявила про підтримку повстанців у Сирії і повалення режиму Асада.
З іншого боку, аналітики нафтового ринку звертають увагу і на те, що на світових ринках уже певний час відбувається зростання цін на нафту, і почалося воно задовго до того, як Захід почав серйозно говорити про можливість військового втручання.
Причинами зростання ціни були і порушення постачання нафти із Лівії, де досі озброєні угруповання зберігають контроль над більшою частиною території країни.
Одночасно із цим США та ЄС почали виходити з економічної кризи і попит на нафту зріс. Так само більше нафти потребує і Китай.
Експерт провідної американської енергетичної консалтингової фірми PIRA Гарі Росс каже, що "нинішня рівновага на світовому нафтовому ринку є найбільш хиткою за останні роки".
Інші аналітики є більшими оптимістами. Вони припускають, що стрибок цін на нафту, якщо і станеться, то буде дуже нетривалим.
"Ринок вже робить переоцінку можливих наслідків конфлікту у Сирії, - каже Юджин Вайнберг із німецького Commerzbank. - Ми вважаємо, що військове втручання у Сирії не призведе до дестабілізації всього Близького Сходу. Це означає, що надприбутки за ризики є перебільшеними. Якщо ж конфлікт у Сирії триватиме, ціни залишатимуться високими".
Джерело: ВВС Україна