Ялтинська зустріч: Київ майже сказав "yes" - BBC Україна

Теми Тимошенко, енергетики та зовнішньополітичного вектора України були ключовими на цьогорічній ялтинській зустрічі YES.

Якщо минулого року головну тему ялтинської зустрічі YES можна було сформулювати як "між "yes" та "да", то цього року було очевидно, що Україна зробила свій вибір. Проте чи вдасться їй здійснити його – залишилося відкритим питанням.

"Мені якось ніяково представляти тут президента Сполучених Штатів та прем'єр-міністра Великої Британії у Лівадійському палаці, - казав господар форуму Віктор Пінчук, відкриваючи дискусію із Білом Клінтоном та Тоні Блером. – Утім, тоді у них був інший модератор", - додав він.

На 10-й зустрічі "Ялтинської європейської стратегії" (YES), провідною темою якого і під час офіційних дискусій, і в кулуарах стала можливість підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС, дійсно час від часу виникало відчуття важливості моменту - точки вибору напрямку подальшого руху.

"Важливість підписання угоди з ЄС для України я би порівняв із голосуванням за незалежність", - заявив вже після завершення зустрічі екс-президент Польщі Олександр Квасневський.

Дещо по-іншому сформулював те саме відчуття і Радослав Сікорський - міністр закордонних справ Польщі, яку вважають одним із найвідданіших "адвокатів" України у ЄС.

"Сталін би в гробу перегорнувся, напевне. Але нам вдалося подолати руйнівні наслідки Ялтинської конференції 1945 року. Сподіваюся, що вдасться і Україні", - заявив голова польської дипломатії.

Проте представники ЄС, присутні на конференції, максимально чітко намагалися донести до української влади, що без звільнення Юлії Тимошенко підписання Угоди про асоціацію та вільну торгівлю між Україною та ЄС може і не відбутися. Екс-прем'єр та опозиційний лідер відбуває покарання на позбавлення волі за перевищення повноважень під час підписання україно-російських газових контрактів у січні 2009 року.

Єврокомісар з питань розширення Штефан Фюле впродовж першого дня конференції неодноразово наголошував, що ЄС "не знижує планки" у виконанні Україною усіх критеріїв для підписання угоди, серед яких на одним із головних є проблема Тимошенко.

"Сподіваюся, не буде так, що пройшовши марафонську дистанцію, ви не зможете подолати останні 100 метрів", - заявив голова комітету із закордонних справ Європейського парламенту Елмар Брок, якого вважають близьким політичним соратником канцлера Німеччини Ангели Меркель. Він також заявив, що до 15 жовтня свої висновки для Європарламенту має надати місія Кокса-Квасневського, яка досліджує випадки "вибіркового правосуддя" в Україні, зокрема, і справу Тимошенко.

"У випадку із Юлією (Тимошенко. – Ред.), були зроблені певні обіцянки, і тепер це вже є питанням довіри. Тобто це тест на довіру і на якість вашого керівництва. Ризик недооцінки впливу справи Тимошенко на процес ухвалення європейських рішень є дуже високим, і тому потрібно, аби і ваш президент, і пані Тимошенко, обидва, в найближчі кілька днів зробили те, що правильно", - заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

Про те, що справа Тимошенко "залишається на столі переговорів" щодо підписання угоди заявила і Даля Грібаускайте, президент Литви, що нині головує у ЄС, і у листопаді прийматиме саміт Східного партнерства, де може бути підписана Угода про асоціацію.

"Я не хочу спекулювати, але питання з Тимошенко має бути вирішено так, щоб це було прийнятно для Європейського Союзу", - заявила президент Грібаускайте. Вона також додала, що "не уявляє, як без вирішення цієї проблеми може бути підписана Угода про асоціацію".

Проте президент України Віктор Янукович, відповідаючи на всі питання щодо можливості звільнення Тимошенко, лише повторив свою тезу про те, що "відповідь має бути знайдена у законодавчому полі".

"Я дуже вдячний місії Європарламенту Кокса-Квасневського, які разом з Україною сьогодні шукають вихід з цієї ситуації. Поки ми не сказали ні "да", ні "ні". Відповідь повинна бути у площині, яка б дозволила нам у законодавчому полі знайти рішення", - сказав Віктор Янукович.

Утім, у кулуарах Лівадійського палацу однозначним "фаворитом" з формулювання питання щодо можливості звільнення Тимошенко став екс-міністр внутрішніх справ Юрій Лунеко, який був помилуваний президентом навесні цього року.

"Я є прецедентом того, що у вас вистачило мудрості припинити експеримент над мною. В цьому історичному приміщенні я закликаю вас, Віктор Федорович, людину, яка не боїться Путіна, не боятися Юлію Тимошенко", - заявив він, звертаючись до президента Януковича під час відкриття конференції.

"Я дозволю собі як двічі судимий запропонувати вам просто взяти ручку і підписати рішення, яке дасть 100-відсоткову гарантію до вільнюської перемоги", - додав він.

Пояснюючи свою позицію щодо Тимошенко, президент Янукович згадав і про газові угоди 2009 року. Він підкреслив, що через рішення, ухвалені Юлією Тимошенко на посаді прем'єра під час підписання україно-російських газових угод, Україна має "найвищу ціну на газ у Європі" і понесла багатомільярдні збитки.

Литовський президент, Даля Грібаускайте, відреагувала на ці пояснення миттєво: "У нас не було Тимошенко, але ми платимо за газ на 30% більше за Німеччину, і також більше за Україну".

Після цього обидва президенти заглибилися у дискусію про те, для кого російський газ дорожчий. З'ясувалося, що Литва сплачує 479 доларів за тисячу кубів російського газу, а Україна - 512 доларів, але при цьому отримує від Росії знижку на 100 доларів за базування у Криму російського Чорноморського флоту. Від часу підписання Харківських угод у квітні 2010 року Київ так і не спромігся отримати від Росії більшої знижки у ціні на газ.

Ці невдалі спроби скритикував колишній президент України Леонід Кучма.

"Коли бізнес чує, що завтра газ може бути дешевшим, то навіщо йому вкладати гроші в енергозбереження?" - зауважив Леонід Кучма, додавши, що Києву треба знайти шлях для того, аби "росіян взагалі не треба було про щось просити". Він також радив забути про часи російського президента Єльцина, який радив своїм підлеглим "вставши кожного ранку, подумати про Україну".

"Одне зрозуміло точно – в Україні не можна говорити про політику, не згадуючи про енергетику", - зауважила один із модераторів конференції, Христя Фріланд, яка до недавнього часу очолювала Consumer News у Reuters.

Тема того, як вибір України на користь європейського вектора інтеграції впливає і впливатиме на її відносини із сусідами на Сході, особливо із Росією, стала другою важливою темою ялтинської зустрічі.

"Україна живе між двома монстрами – ЄС та Росією, і ми це відчуваємо кожного дня", - розповів про свої щоденні відчуття президент Янукович, додавши водночас, що Україна виступає за створення єдиного економічного простору "від Ванкуверу до Владивостоку".

Те, як Росія реагує на рішення України підписати Угоду про асоціацію із ЄС, критикували і прем'єр-міністр України, Микола Азаров, і міністр закордонних справ Леонід Кожара.

"Складається враження, що у грудні місяці (після вільнюського саміту. – Ред.) для України настане або кінець світу, або буде винайдена панацея від усіх наших проблем. Я хотів би вас запевнити, що не станеться ані першого, ані другого", - заявив міністр закордонних справ України.

Зауваживши, що попри рішення підписати угоду із ЄС, Україна "приречена" на співпрацю із Росію, прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що саме цим пояснюється терпіння Києва у намаганні взаємовигідно врегулювати відносини із Митним союзом, тоді як зворотня реакція, на думку українського прем'єра, інколи буває емоційною.

"Іноді краще промовчати, і не робити емоційних заяв", - заявив Микола Азаров. Він також розповів, що під час переговорів із представниками російського уряду він намагається довести, що спільне прагнення до європейських стандартів могло б бути корисним як Україні, так і Росії.

"Я питаю їх: а ви взагалі куди рухаєтеся? Ви хочете рухатися до Бангладеш? Чи Пакистану? Що заважає домовлятися разом? Думаю, поки заважають певні політичні уявлення про те, якою має бути Україна. Але для себе ми вже це питання вирішили всім ходом розвитку України впродовж багатьох років", - заявив Микола Азаров.

Він також каже, що в Україні уважно вивчають оцінки наслідків приєднання країни до угоди з ЄС, що походять із Росії, проте, за словами Миколи Азарова "цих наслідків не буде навіть у десятому ступені".

Про згубні наслідки підписання Угоди про асоціацію та вільну торгівлю – як для України, так і для ЄС – розповів у Ялті радник російського президента Сергій Глазьєв, єдиний високий представник Росії на зустрічі.

"Ця угода (про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС. – Ред.) не несе нічого, крім міфології", - заявив Сергій Глазьєв.

Він звернув увагу на те, що нині зовнішня торгівля України має багатомільярдний дефіцит, і покрити його можна лише за рахунок приєднання до Митного союзу, який може запропонувати Україні безмитний імпорт газу та інших енергоносіїв. Якщо ж Україна зробить вибір на користь вільної торгівлі із Євросоюзом, на неї, за словами радника російського президента, може очікувати дефолт. І тоді ЄС доведеться заплатити за зовнішніми зобов'язаннями України.

"Якщо Україна підписує угоду про асоціацію, і внаслідок цього відбувається погіршення торгового балансу, то постає запитання, а хто заплатить за дефолт України, який стає неминучим? Загальні витрати на подолання наслідків дефолту в Україні становлять 25, а може і 35 мільярдів євро. Чи готова Європа брати на себе такий тягар фінансової відповідальності?"- сказав радник російського президента.

Після таких заяв модератор дискусії, ведучий програми ВВС HardTalk Стівен Сакур, припустив, що присутній на конференції лауреат нобелівської премії Нуріель Рубіні, який за свої прогнози щодо останньої економічної кризи у світі дістав прізвисько Dr. Doom, цілком може передати його радникові російського президента.

Сам економіст дав таку оцінку вибору, який має зробити Україна: "Якщо ви замкнете себе у Митному союзі, у вас навряд чи буде можливість укладати торговельні угоди з іншими країнами світу. Якщо ж ви вирішите приєднатися до угоди з ЄС, кількість варіантів для вас збільшується, ви матимете змогу брати участь в інших торговельних угодах. Крім того, якщо ви приєднаєтеся до угоди про вільну торгівлю із ЄС, врешті-решт, вона не обмежиться торгівлею. Для вас вона означатиме гармонізацію не тільки торговельних стандартів, але й можливість членства у ЄС та приєднання до єврозони. Так само і при приєднанні до Митного союзу треба враховувати, що це не обмежиться лише інтеграцією у галузі торгівлі", - вважає Нуріель Рубіні.

Сергій Глазьєв брав участь у дискусії, присвяченій економічній перспективам України.

Іншим учасником заходу був депутат Петро Порошенко, колишній міністр економіки України і власник кондитерської корпорації Roshen. Росія заборонила імпорт продукції української компанії наприкінці літа цього року, посилаючись на невідповідність стандартам якості.

Ця заборона стала темою численних жартів під час конференції. Колишній Державний секретар США Хіларі Клінтон зірвала тривалі аплодисменти зали, коли заявила, що "хоча Сполучені Штати не мають права голосу у ЄС, вони вітатимуть підписання угоди між Україною та ЄС, яка, зокрема, відкриє європейський та ринки інших країн для "чудового українського шоколаду".

Дискусія між Петром Порошенком та Сергієм Глазьєвим стала чи не найзапеклішою на ялтинській зустрічі.

Петро Порошенко заявив, що опитування громадської думки в Україні, проведені після рішення Росії заборонити імпорт українських цукерок, показали, що кількість прихильників європейської інтеграції зросла на 10%.

Вперше понад 50% українців висловилися за європейський вибір. Крім того, опитування показало, що інтеграцію до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном підтримують переважно люди похилого віку і без вищої освіти, натомість інтеграцію з ЄС – молоді люди з вищою освітою.

"ЄС – наше майбутнє. Митний союз, на жаль, – наше минуле. А як бізнесмен, я впевнений, що розвиток можливий лише за умов чесної конкуренції", - заявив Петро Порошенко.

Враження від цієї дискусії згодом підсумував екс-президент Польщі Олександр Квасневський:

"Добре, що люди могли побачити цю дискусію по телевізору. Тепер їм дуже просто зробити вибір", - заявив він, додавши, що до вільнюського саміту гаслом України має стати фраза із відомого радянського фільму: "Ані кроку назад, позаду - Москва".

Джерело: ВВС Україна