У переддень виступу президента Ірану Хасана Рухані перед Генеральною асамблеєю ООН можна помітити ознаки його готовності до предметних переговорів з США щодо іранської ядерної програми, пише кореспондент Перської служби BBC Бахман Калбасі.
Через місяць після приходу до влади президент Ірану Хасан Рухані дав зрозуміти, що має намір відійти від зовнішньої політики та риторики свого попередника.
Прагнення його адміністрації відмежуватися від гучних та різких заяв Махмуда Ахмадінежада стало особливо очевидним три тижні тому, коли новий міністр закордонних справ побажав євреям "Щасливої Рош-а-Шани". Далі більше – міністр заявив, що Іран ніколи не заперечував Голокосту, пояснюючи: "Людини, що, як вважалося, заперечує його, уже немає".
Рухані, окрім того, обмінявся "позитивними" листами з президентом США Бараком Обамою та заявив американській телекомпанії NBC, що Іран хоче взаємодіяти зі світом, а не виробляти ядерну зброю.
Він навіть став першим президентом Ірану, який написав традиційну статтю для американської газети. Минулого тижня у тексті для Washington Post Рухані виступив за "конструктивну взаємодію" з іншими країнами та заявив про готовність Ірану допомогти у завершенні сирійського конфлікту.
Позитивний настрій
Сигнал президента Рухані ясний: він дає зрозуміти, що має "повну владу" та "достатню політичну широту", аби взаємодіяти з США та їхніми союзниками у вирішенні чутливих для них питань.
"Те, що ми вже побачили, – це просто разючий поворот. Рухані та його команда – це "анти-Ахмадінежад". Його риторика сприяє позитивній реакції з боку американського президента, і це було очевидно в інтерв’ю Обами TeleMundo TV", – каже ВВС колишній радник Білого дому з питань національної безпеки Гарі Сік.
Чутки про те, що в коридорах штаб-квартири ООН може дійти до "випадкової" зустрічі президентів США та Ірану цього тижня перейшли з розряду напівфантастичних гіпотез до цілком реальної можливості.
Та і в Нью-Йорку настрій значно відрізняється від того, що панував тут у попередні роки.
У небуття відійшли протести, відеоролики на телебаченні та білборди на Таймс-сквер з великими портретами Ахмадінежада, які нагадували про його антиізраїльську риторику та погрози ядерною програмою Ірану.
Зараз дипломати з нетерпінням очікують на те, аби побачити, як саме новий президент виведе Іран з того глухого кута у міжнародних відносинах, куди країну завів Ахмадінежад.
Реальна можливість
Противники американсько-іранського діалогу опинилися у складній ситуації. Вони просто не встигають реагувати на шквал інтерв’ю, твітів та інших позитивних сигналів, які надходять від Рухані та його команди.
Однак, незважаючи на загальне зачарування новою іранською риторикою, без відповіді наразі залишаються два ключові питання: чи зможе Рухані перейти від слів до реальних справ і чи готовий Вашингтон до того, щоб помиритися з Тегераном?
Роберт Айнхорн свого часу був спеціальним радником Державного департаменту у справах контролю над озброєнням та входив до делегації США на переговорах з Іраном.
"Я думаю, що адміністрація Обами поставиться до пропозицій Ірану дуже серйозно, зважаючи на те, що адміністрація справді бачить рух назустріч з боку Ірану. За Ахмадінежада у Вашингтоні вважали, що Іран насправді не особливо зацікавлений у тому, щоб домовлятися. Але зараз це змінилося. Я думаю, що адміністрація бачить у цьому реальну можливість для прогресу", – каже він.
Тож чи справді на п’ятому році президентства Обами зірки склалися сприятливо для початку повномасштабних американсько-іранських переговорів? Багато хто вважає, що так.
Значною мірою ця можливість відкрилася завдяки несподіваній перемозі Рухані на іранських президентських виборах. Вона привела до влади поміркованих політиків, які ще до ери Ахмадінежада були готові заморозити ядерну програму Ірану та допомагали США боротися проти талібів в Афганістані.
Однак у Білому домі вважають, що зміни у риториці Тегерана є лише ознакою дієвості санкцій проти Ірану.
Така оцінка може призвести до нерозуміння тих важливих змін, які відбуваються в Ірані, і підштовхнути Вашингтон до запровадження ще жорсткіших санкцій, аби досягти ще більшої поступливості з боку Ірану.
Полегшення санкцій
Розмови з представниками Тегерана свідчать: іранці сумніваються у тому, що США готові вивести "ядерну дипломатію" на новий рівень.
Поступки в іранській ядерній програмі можуть обговорюватися лише за умови, що Барак Обама погодиться значно полегшити санкції проти Тегерану.
Якщо цього не станеться, іранські "яструби" зможуть критикувати президента за те, що він здав важливі переговорні позиції без будь-якого відчутного виграшу для своєї країни.
Рухані вже називали зрадником у 2003 році, коли він, беручи участь у переговорах щодо ядерної програми, погодився призупинити збагачення Іраном урану без будь-яких поступок у відповідь з боку США.
Тому вдруге Рухані навряд чи запропонує Заходу щось "в кредит".
Проблема полягає в тому, що деякі з найболючіших для Ірану санкцій може зняти лише американський Конгрес.
Отож залишається лише здогадуватись, чи домовлятиметься Барак Обама з Конгресом так само, як Рухані, схоже, на певний час примусив до миру іранський парламент. Певні приводи для роздумів у цьому напрямку може дати те, як пройде наступний тиждень в ООН.
Однак можна впевнено передбачити, що мільйони іранців будуть напружено спостерігати за тим, чи зможе їхній президент та його опоненти скористатися нинішнім моментом, аби мирно вирішити іранське питання.
Джерело: ВВС Україна