Тоді як представники Євросоюзу говорять про можливість зростання української економіки до 6% після підписання угоди про вільну торгівлю із ЄС, представники Росії кажуть про катастрофічні наслідки від цього кроку, включно із дефолтом. У Києві ж обережно говорять про позитивні результати, і наголошують, що угода має великий потенціал, яким треба правильно скористатися, пише Анастасія Зануда
для BBC Україна.
"Ця угода (про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС. – Ред.) не несе нічого, крім міфології", - заявив заявив під час зустрічі Ялтинської європейської стратегії радник російського президента Сергій Глазьєв. Він також звернув увагу на те, що нині зовнішня торгівля України має багатомільярдний дефіцит, і покрити його можна лише за рахунок приєднання до Митного союзу, який може запропонувати Україні безмитний імпорт газу та інших енергоносіїв.
Якщо ж Україна зробить вибір на користь вільної торгівлі із Євросоюзом, на неї, за словами радника російського президента, може очікувати дефолт. І тоді ЄС доведеться заплатити за зовнішніми зобов’язаннями України близько 35 мільярдів євро.
"Якщо Україна підписує угоду про асоціацію, і внаслідок цього відбувається погіршення торгового балансу, то постає запитання, а хто заплатить за дефолт України, який стає неминучим? Загальні витрати на подолання наслідків дефолту в Україні становлять 25, а може і 35 мільярдів євро. Чи готова Європа брати на себе такий тягар фінансової відповідальності?"- каже радник російського президента.
Водночас голова представництва Єврокомісії в Україні Ян Томбінський має практично протилежні оцінки.
"Зараз в Україні мінімальний рівень зростання ВВП, значні проблеми із борговими виплатами і проблеми у переговорах з МВФ. А зона вільної торгівлі - у середньостроковій і довгостроковій перспективі - це вірний шлях і додаткові можливості", - каже представник ЄС.
Ян Томбінський також наголошує, що саме та частина угоди, що стосується торгівлі, почне діяти одразу після підписання документу у Вільнюсі, а відтак, українські експортери, що продають свою продукцію у Євросоюзі, зможуть лише на митах економити до 750 млн євро на рік.
Загалом вільна торгівля із ЄС, за розрахунками Брюсселя, у довгостроковій перспективі має додати до зростання економіки України до 6%.
Обережні оцінки експертів
У Києві до таких прогнозів ставляться досить обережно.
Директор Інституту економіки і прогнозування НАНУ Валерій Геєць не виключає, що у короткостороковій перспективі можливі навіть втрати.
"Повинна бути чітка програма адаптації та імплементації. Без такої програми, з урахуванням усіх чинників можна втратити до 1-2% ВВП", - вважає Валерій Геєць. Він також наголошує, що кожна стадія імплементації угоди із ЄС потребуватиме значних коштів, про джерела надходження яких наразі майже не говорять.
Водночас голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський вважає, що попри значні складності із впровадженням угоди із ЄС, вона того варта. Фахівці інституту підрахували, що у довгостроковій перспективі - не менше, ніж за 10 років - вона може сприяти підвищенню добробуту українців від 4,3% до 11,8%.
"Зона вільної торгівлі із ЄС - не подарунок, а лотерейний квиток, який дає шанс на перетворення", - каже Ігор Бураковський.
Настрої бізнесменів
Серед бізнесменів, так само, як і серед пересічних українців, ставлення до співпраці із Заходом та Сходом зазнало суттєвих змін впродовж останніх 10 років, каже керівник Центру досліджень сучасного суспільства Оксана Кузяків. За словами науковця, перелом у ставленні відбувся десь у 2006 році, коли частка тих, хто прагне тіснішої інтеграції із ЄС серед бізнесменів перевищила частку тих, хто сподівається на більші прибутки від торгівлі із країнами СНД та Митним союзом.
Проте ще більші зміни сталися впродовж останніх місяців - наприкінці літа - на початку осені, коли думка бізнесменів припинила залежати від того, куди нині їхні підприємства експортують свою продукцію, каже Оксана Кузяків.
"Зазвичай думка підприємців дуже залежить від напрямку, у якому здійснюється експорт. Зараз для 17% опитаних нами бізнесменів головним торговельним партнером є ЄС, і для 40% - Митний союз. Здавалося б, ще до початку дослідження можна було уявити, які будуть результати, але вони виявилися зовсім не такими", - говорить науковець. При тому, що абсолютно рівні частки підприємців - по 45% від опитаних - прагнуть гармонізації торгівлі і з ЄС, і з Митними союзом, у разі, коли довелося б обирати лише один напрямок для узгодження законодавства, 40% бізнесменів обрали б ЄС, і 25% - Митний союз.
Крім того, як твердить Оксана Кузяків, 42% підприємців не визначилися із тим, чи згодні вони віддати регулювання бізнесу якомусь наднаціональному органу. Частка тих, хто згоден із незгоден передати ці повноваження наднаціональному органу є однаковою - близько третини від опитаних. Але серед тих, хто погоджується, переважна більшість - майже 80% - віддають перевагу тому, щоб умови для ведення бізнесу визначала Європейська комісія, а не Євразійська економічна комісія.
"Ми бачимо, що бізнес орієнтований на на нові ринки, які він може знайти на Заході", - каже керівник Центру досліджень сучасного суспільства, і додає, що також переважна більшість опитаних - 63% - дуже зацікавлені у скасуванні мит у торгівлі із ЄС.
Що для бізнесу?
За словами українського прем'єра Миколи Азарова, основні зміни для 99% українських товарів, що постачаються до ЄС, відбудуться вже у перший рік підписання угоди, ще до ратифікації угоди країнами-членами ЄС. При цьому імпортні мита на українські товари, що експортуються до ЄС, зменшать в середньому в 15 разів, тоді як мита для товарів із ЄС до України знижуватимуться поступово, заявив прем’єр.
Микола Азаров також запевняє, що прогнози російської сторони про те що після підписання угоди український ринок буде переповнений дешевим європейським імпортом, який витіснятиме продукцію українських виробників до країн Митного союзу, також не справдяться.
"Я офіційно запропонував главам країн-учасниць Євразійського економічного співтовариства провести тристоронні консультації у форматі Україна - ЄС - Митний союз. Ми готові відповісти на занепокоєння наших партнерів, яке виникло в результаті нібито можливого перенасичення українського ринку європейськими товарами і витискування українських товарів у Митний союз. Цього не буде", - заявив Микола Азаров під час останнього засідання уряду.
Так само не буде і "навали" європейських товарів на ринки країн Митного союзу - каже український прем'єр:
"Такого теж не буде, якщо ми домовимося про елементарні заходи щодо визначення країни походження товарів".
За оцінками експертів, серед галузей, які можуть найбільше виграти від зниження мит у торгівлі із ЄС, будуть сільське господарство, харчова та легка промисловості. При цьому від надмірного експорту аграрної продукції впродовж перехідного періоду у 15 років Україна може захищатися квотами. Так само квотами - впродовж 10 років - регулюватиметься і імпорт європейських авто.
За цей час українські виробники матимуть шанс підвищити свою конкурентноздатність.
Але, як наголошують експерти, користь від зниження торговельних мит не можна порівнювати за наслідками із поки що невимірювальною, але цілком реальною користю від "інституціонального зближення" із нормами ЄС.
"Зниження митних ставок не є ключовим в угоді. Більш важливим є інституційне зближення і реформування різних галузей української економіки, наближення до стандартів ЄС у санітарних та технічних регламентах. Саме ці наслідки матимуть більший позитивний ефект (для економіки - ред.)", - каже експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Віктор Гречин.
Що для споживачів?
Маючи різні оцінки впливу угоди на різні галузі, експерти погоджуються в одному - лібералізація ринку та більша конкуренція завжди грають на користь споживача, змушуючи виробників знижувати ціни та підвищувати якість продукції.
"Оскільки митні тарифи будуть знижені, то, відповідно, це збільшить присутність європейських товарів на українському ринку. Але підвищення вимог до стандартів якості змусить і українську продукцію покращуватися", - каже експерт.
Проте для кожної галузі будуть свої відмінності. Наприклад, українські виробники харчів вже мають відданих покупців серед переважної більшості українців, а одяг чи побутова техніка і зараз належать переважно іноземним виробникам.
Крім того, можуть бути і випадки, коли початкові негативні наслідки у майбутньому обернуться позитивом.
"Через посилення норм захисту прав інтелектуальної власності будуть витіснені неліцензовані замінники оригінальних медичних засобів, так званих генериків. Це може відбитися на малозабезпечених прошарках населення, які вже не матимуть змогу купувати ці дешевші, але неоригінальні ліки. Але згодом загальна якість медичної продукції буде підвищуватися, і від цього споживачі тільки виграють", - вважає Віктор Гречин.
Ще одним випадком подвійного впливу угоди про вільну торгівлю із ЄС можна вважати так званий екологічний пакет. Виконати всі його умови буде надзвичайно складно, і головний тягар виконання цих зобов'язань понесуть на собі українські підприємці. Проте споживачі, пересічні українці тільки виграють від того, що український бізнес впроваджуватиме європейські екологічні стандарти, кажуть експерти.
Джерело: ВВС Україна