Протягом останніх місяців Україна досягнула певного прогресу у виконанні критеріїв зі "списку Фюле", однак чи буде достатньо цих досягнень Києва для підписання Угоди про асоціацію з ЄС у листопаді цього року, невідомо, пише Святослав Хоменко для ВВС Україна.
Про це свідчать презентовані у вівторок висновки громадського моніторингу виконання умов підписання Угоди про асоціацію, який проводили незалежні українські експерти в рамках проекту Європейської програми Міжнародного фонду Відродження.
Автори документу застерігають українську владу від невиправдано легковажно-оптимістичного настрою стосовно майбутнього підписання Угоди і нагадують, що для того, аби показати прогрес у всіх напрямках, які цікавлять Євросоюз, потрібно ухвалити ряд політичних рішень.
Зокрема, експерти називають "невисокими" шанси на укладення Угоди на Вільнюському саміті у разі, якщо українська влада протягом кількох наступних тижнів не "зробить очевидних кроків до розв’язання" питання Юлії Тимошенко.
Дедалі ближче до Угоди
Експерти громадського моніторингу констатують, що протягом останніх місяців Україна активізувала виконання умов, що їх раніше висунув ЄС для підписання Угоди про асоціацію на Вільнюському саміті Східного партнерства.
Це видно не лише з самого факту ухвалення українським парламентом низки законопроектів з так званого "євроінтеграційного пакету" та помітної "європеїзації" риторики найвищих державних керівників України.
Схоже, тема інтеграції змогла на певний час загасити перманентно гострий конфлікт між владою та опозицією.
"Немає жодної іншої теми сьогодні в політиці України, де спостерігався б такий самий рівень співпраці і взаємодії між владою та опозицією", – каже експерт Олександр Сушко.
З іншого боку, кажуть експерти, на користь євроінтеграції України свідчить і те, що значно прихильнішим до європейських устремлінь Києва останнім часом став Брюссель.
"Такий фон створила не стільки українська влада, скільки Росія – своїм тиском на Україну", – говорить заступник керівника Центру Разумкова Валерій Чалий.
Українські експерти уже не раз заявляли, що якщо Москва недавніми "торговими війнами" хотіла віддалити євроінтеграційні перспективи України, то її реальні дії призвели радше до протилежних результатів. Під час дискусій на українську тематику у стінах Європарламенту окремі депутати взагалі закликали Брюссель негайно підписати з Києвом Угоду про асоціацію.
Приводів для роздумів додав євродепутатам і "
вірменський прецедент", коли Єреван несподівано заявив про відмову від парафування Угоди про асоціацію з ЄС та анонсував своє приєднання до Митного союзу.
"Побоювання різкого повороту України в умовах тиску РФ на пострадянському просторі стимулювало багато кого в Брюсселі не тільки до більш відкритого розгляду питання підписання Угоди, але й до подальшого розвитку Східного партнерства", – описує Чалий останні зміни настроїв у середовищі європейських політиків.
Невиправданий оптимізм
Цілком можливо, що саме перемир’я з опозицією та зміна брюссельської риторики викликала наростання єврооптимізму у численних заявах представників української влади.
"У київських коридорах дуже часто поширюється думка про те, що рішення ЄС (про підписання Угоди про асоціацію – Ред.) уже в кишені, що все гарантовано, що у Вільнюсі однозначно буде успіх", – пояснює Олександр Сушко.
"Така позиція є недалекоглядною і не базується на реальних фактах", – оцінює він нинішню риторику українських чиновників.
Більше того, за інформацією експерта, на початку вересня на нараді міністрів закордонних справ країн-членів ЄС мала місце спроба підняти питання про зниження нинішньої, досить високої планки вимог до України. Ця спроба закінчилася провалом: за те, щоб зробити Києву поблажку, висловилися менше половини присутніх.
"Підстав для надмірного оптимізму нема", – підсумовує Сушко. За його словами, європейці прискіпливо моніторять виконання Україною взятих на себе зобов’язань, і, незважаючи на ті безсумнівні досягнення, які Київ фіксує останнім часом, досі не ухвалили остаточного рішення: підписувати у Вільнюсі Угоду про асоціацію чи ні.
"Ключові кроки ще мають бути зроблені", – констатує експерт.
Проблема Тимошенко
Одним з найважливіших таких кроків експерти в один голос називають вирішення проблеми Юлії Тимошенко.
Запевнення окремих представників влади у тому, що євроінтеграція можлива і без звільнення колишньої глави українського уряду були, по суті, дезавуйовані на недавньому саміті Ялтинської європейської стратегії, коли Александр Кваснєвський прямо підняв питання про виїзд Тимошенко на лікування за кордон.
І саме запланований на середину листопада фінальний звіт місії Квасневського-Кокса спостерігачі називають одним з визначальних чинників, які вплинуть на вердикт Брюсселя стосовно Угоди про асоціацію.
На сьогоднішній день справа Тимошенко виглядає для європейців символом вибіркового правосуддя в Україні, каже Олександр Сушко.
"Якщо українська сторона не зробить очевидних кроків до розв’язання цього питання протягом найближчих тижнів, шанси на підписання Угоди невисокі", – констатує він.
Експерти кажуть, що останні заяви представників української влади свідчать про те, що офіційний Київ усвідомлює значення вирішення питання Тимошенко і, більше того, може вжити відповідних заходів ще до Вільнюського саміту.
"Однак тягнути з вирішенням питання Тимошенко до останнього дня не варто: ЄС може просто не встигнути відреагувати на нього з технічних, бюрократичних причин", – застерігає Валерій Чалий.
Фахівці нагадують: остаточною контрольною датою, коли буде вирішено долю Угоди про асоціацію з Україною, для Євросоюзу стане 18 листопада. Саме в цей день Рада ЄС на рівні міністрів закордонних справ ухвалить остаточне рішення про підписання або непідписання цього документу.
Роботи ще багато
Впливати на це рішення буде не лише доля Юлії Тимошенко.
Насправді, кажуть експерти, Києву ще належить продемонструвати прогрес у інших сферах, на які звертає увагу ЄС, – зокрема, у реформуванні правосуддя та внесення змін до виборчого законодавства.
Громадський моніторинг виконання умов підписання Угоди про асоціацію підготував 20 рекомендацій, котрі слід виконати Києву "для посилення впевненості у позитивному рішенні ЄС".
Серед них – зміни до закону про прокуратуру, які, на переконання європейців, посилять її незалежність від політичного впливу та унеможливлять повторення прецедентів вибіркового правосуддя.
Трудність полягає у тому, що українська влада втратила надто багато часу, кажуть експерти: цей законопроект ще навіть не розглядався Венеціанською комісією, тому ухвалити, а тим більше почати застосовувати його на практиці буде дуже складно.
Експерти згадують про зміни до Конституції стосовно посилення незалежності суддів, однак, без одночасних змін до закону про судоустрій ці кроки не матимуть позитивного ефекту.
Серед інших рекомендацій: призначення виборів у Києві та демократичне проведення кампаній у п’яти "проблемних" округах, внесення змін до закону про референдум та ухвалити новий закон про мирні зібрання, а також низка інших кроків, на які буде потрібно набагато більше часу, ніж лічені тижні, що залишилися до Вільнюського саміту.
"ЄС не вимагає стовідсоткового виконання всіх цих критеріїв. Він говорить про "рішучі дії і відчутний прогрес". Рішення у будь-якому разі буде політичним", – каже про це Валерій Чалий.
А Олександр Сушко нагадує: рішення про підписання Угоди про асоціацію з ЄС повинні будуть одностайно ухвалити всі 28 країн-членів ЄС, серед яких – і це не секрет – є і такі, що давно скептично ставляться до перспектив євроінтеграції України.
"Власне, тому для України настільки важливо досягти максимально можливого прогресу, щоб навіть у скептиків не виникло бажання заблокувати Угоду про асоціацію", – каже експерт.
Найгірше, що могло б статися, – це якби Україна та ЄС втратили можливість для зближення, котра зараз перед ними відкрилася, каже Валерій Чалий. Адже серйозного та обґрунтованого "плану Б" на випадок, якщо Вільнюс не принесе результату у вигляді підписаної Угоди про асоціацію, зараз не має ані Київ, ані Брюссель.
Джерело: ВВС Україна