Шекспірові, певно, й на думку не спадало, що колись його творчість об’єднає таких людей, як Меган Фокс, Даніель Лінекер і Ліндсі Лохан, – але це сталося. Всі вони мають на своєму тілі татуйовані цитати з Шекспіра. Чому ж дедалі більше людей прикрашають себе претензійними написами, запитує Том де Кастелла у матеріалі для BBC News Magazine.
Мода на довгі цитати поширилась у наші дні, коли захоплення тату перейшло від маргіналів до цілком поважних людей. Рідко який тиждень минає без повідомлень про нові «бойові лозунги», влучні афоризми або вишукані цитати, помічені на тілах зірок.
Анджеліну Джолі, «чемпіонку» з текстових тату, нещодавно бачили з довгим шматком тексту на правій руці – наскільки вдалося розібрати, арабською мовою. Це татуювання доєдналося до цитати з Теннессі Вільямса, арабського слова «рішучість», географічних координат місць, де народилися всі шестеро її дітей, та багатьох інших чорнильних оздоблень.
Найпопулярніші – цитати з літературних творів, пісень та філософських роздумів. Щодо шекспірівських тату, Меган Фокс обрала рядок з Короля Ліра – «Метеликів барвистих споглядати», Даніель Лінекер – «Ні, сумніви – це часто вороги, бо через них не вдаємось до спроби, втрачаючи сподіванку на успіх» з п’єси Міра за міру, а Ліндсі Лохан уподобала «Які нам сни присняться?» з Гамлета.
Втім, не всі обирають таку високу культуру. Гаррі Стайлз наніс на ступні ніг кілька слів з пісні Джорджа Майкла «Безтурботне шепотіння» – «більше ніколи» на праву і «не танцюватиму» на ліву.
Зазвичай люди намагаються підібрати щось глибоке чи вражаюче. Девід Бекхем витатуював під іменем своєї дружини Вікторії слова “Ut Amem Et Foveam” («Щоб любити й берегти»), а також фразу “Perfectio in Spiritu” ("Досконалість духу").
Проте з удосконаленням технологій збільшився попит на довгі тексти
Словесні тату завжди мали своїх прихильників – “Carpe Diem” ("Лови момент") давно стало класикою. Проте з удосконаленням технологій збільшився попит на довгі тексти, каже Стефано С, майстер татуювань з лондонського салону Frith Street Tattoo.
Одного разу він мусив умістити на передпліччі замовника цитату з А. А. Мілна: «Завжди пам’ятай, що ти є хоробрішим, ніж гадаєш, сильнішим, ніж здаєшся, розумнішим, ніж сам себе вважаєш». Вона зайняла десять рядків. Багато хто хоче бачити на собі текст, що має якесь особисте значення, наприклад, улюблене прислів’я дідуся.
З довжиною пов’язані певні складнощі. «Люди приносять цілі твори. Але щоб вигляд не псувався з роками, букви мають бути досить великі», – пояснює майстер. Він прагне виконувати роботу красиво: «Треба, щоб шрифт був елегантним і легко читався».
Бібліотекарка Меґан Джонс витатуювала на руці цитату з роману в коміксах «Піщана людина» Ніла Гаймана: «Часом, коли падаєш, то летиш». Вона зробила це, коли закінчила університет, переїхала у Лондон і переживала дуже нестабільний період. Тату допомогло їй подолати страхи, каже вона. «Воно діє, як тотем. Коли я не впевнена, куди йти, я завжди згадую про нього».
Але чому текст, а не малюнок? «Не можу уявити собі малюнок, який впливав би на відчуття так сильно, як цитата», – зізнається Меґан.
Еліс Інг, американка, що мешкає в Лондоні, має на зап’ястку слова з своєї улюбленої книжки Мобі Дік: «Тепер ви вже знаєте Балкінгтона?» Зміст цитати в тому, щоб не обирати легкий варіант, щоб бути незалежним і не рватися на берег навіть під час найгіршого шторму.
Інг виросла близько того місця, де відбуваються описані в книжці події (суходільна їх частина), – м. Нью-Бедфорд, штат Массачусетс, – але зараз живе в Лондоні. «Я тут уже 11 років, але час від часу дуже сумую за домом. Ці слова нагадують мені про те, що тут мені набагато краще. Лондон – це моє глибоке море».
Як виявилось, Мобі Дік – це також улюблена книжка її чоловіка; більше того, цитата допомогла зав’язати романтичні стосунки. «Наш друг Том побіжно згадав про Мобі Діка, і тут Адам обмовився, що це одна з його улюблених книжок. Тоді я закотила рукав і спитала якомога легковажніше: "А, ти про оцього Мобі Діка?" Ну а далі, такі два диваки, як ми, чудово порозумілися!».
Навіть люди з вулиці часто питають її, що означає ця цитата. «Мені постійно доводиться пояснювати зміст цілого розділу [про Балкінгтона]». Проте від необхідності пояснювати ідею книжки незнайомцям ця ідея їй не набридає, а стає тільки ближчою, каже вона.
Саймон Топпс, керівник кадрової агенції з міста Мілтон-Кінз, має витатуйовану цитату з роману Зимові привиди Кейт Мосс: «Ми є, ким ми є, завдяки тим, кого ми любимо і хто любить нас». Ці слова подумки переносять його на Гран-Канарію, куди він вперше поїхав з коханою і де прочитав цей роман. «Я згадую про свою наречену, – каже він. – Я був типовим хлопцем, коли познайомився з нею. Вона навела лад у моїй душі».
Нік Крістіан, менеджер з маркетингу, що мешкає в Лондоні, витатуював на нозі два рядки з вірша Схід сонця поета-метафізика Джона Донна: «Любов незмінна в холоді й жарі – що їй години, й дні, й календарі?» Він зробив це на останньому курсі університету, щоб вразити «дуже розумну дівчину», в якої було кілька тату. Однак спроба не вдалася.
Втім, на якийсь час ці слова стали його філософським принципом – приймати те, що неможливо змінити. «По правді кажучи, кохання – річ випадкова і змушує мене почуватися безпорадним», – пояснює він.
Деякі субкультури – наприклад, прихильники металу, хіп-хопу чи коміксів – особливо люблять татуювання.
Тату можуть дарувати натхнення, каже письменник і критик Сем Літ, але є й певний ризик: «Ймовірно, що ваші смаки радикально зміняться. В 15 років ви можете справді вважати, що "Ловець у житі" розкриває всі таємниці вашої душі, але в 50 це навряд чи так залишиться. Краще обрати щось коротке і з неочевидним змістом».
Можливо, комусь важко зрозуміти, чому роздуми данського філософа Серена К’єркегора або слова з пісні групи Guns N’Roses мають бути витаврувані на спині. Чому людина не може просто тримати їх в голові?
Інг пояснює, що цитата з Мобі Діка допомагає їй пам’ятати момент одкровення: «Я так хотіла це запам’ятати і ніколи не забути! Я хотіла, щоб моє майбутнє "я" завжди усвідомлювало, як важливо бути незалежною».
Власники тату воліють бути унікальними – і водночас частиною чогось більшого
Як з усіма татуюваннями, тут є певна суперечливість. Власники тату воліють бути унікальними – і водночас частиною чогось більшого, коментує Ніна Яблонскі, професор антропології з Державного університету Пенсильванії. «Людина засвідчує, що поділяє спільну ідентичність з іншими, а також вказує на те, що важливо особисто для неї», – каже вона. Також тату допомагає подолати незручність нових знайомств – цитата з Шекспіра, Данте чи Ніцше служить своєрідною рекомендацією, розповіддю про себе.
Окрім того, не обходиться і без бажання виділитись з юрби, каже Адріан Тодд Зуніга, засновник Літературного матчу смерті – клубу, де автори читають свої твори перед аудиторією і суворим журі. Текстові тату відображають зростаюче бажання бути причетним до літератури, переконаний він.
«У нашому клубі ми бачимо, що люди воліють знати і відчувати літературу. Це круто, адже література вічна. Люди хочуть, щоб їх сприймали, як книголюбів».
Не завжди ця мета досягається, особливо коли здається, що текст вибраний недоречно. Всі здивовано підняли брови, коли Даніель Ллойд зробила собі тату на латині, яке, певно, мало відображати афоризм Ніцше: «Що мене не вбиває, робить мене сильнішим». Насправді її напис перекладався інакше: «Кого я зношую для мене, тільки для мене сильний».
Є ще одна проблема, що докучає знавцям літератури: чи справді власник татуювання розуміє, що мав на увазі автор? Можливо, Меган Фокс і знає, про що йдеться у контексті «барвистих метеликів». «Але не виключено, що це просто здалося їй милозвучним», – каже Зуніґа.
Яблонскі, автор книги Шкіра – природознавче дослідження, ставиться до моди на тату з подивом. Вона вже бачила, як швидко такі цитати втрачають чіткість, особливо довгі, зроблені маленькими літерами, щоб поміститися. «Новомодні написи часто стають нечіткими через півроку-рік, – каже вона. – Через два роки деякі з них взагалі неможливо прочитати».
Втім, Еліс Інг обожнює свою цитату з Мобі Діка. Єдине, чого вона боїться, – це змін, що можуть відбутися внаслідок запланованої в ВВС екранізації цієї книги (режисером фільму має стати Рон Говард). Їй не хочеться, щоб роман про кита став ще одним ультрамодним трендом. «Це буде, як з піратами кілька років тому. Про мене думатимуть, що я просто стараюсь здаватися крутою, а це останнє, чого я бажаю».
Джерело: ВВС Україна