Газова війна і газове перемир'я, крах найбільших банків країни і операція з їх порятунку, непрості переговори з МВФ, скандальна приватизація Одеського припортового і загадково низьке безробіття в Україні, успіхи АНТК імені Антонова та вигідні міжнародні угоди Укрспецекспорту - наприкінці 2009-го Корреспондент.net за традицією пропонує своїм читачам огляд найважливіших подій бізнесу та економіки року, що минає.
Війна і мир року
До кінця 2008-го Україна виплатила $ 1 млрд боргу з $ 2,4 млрд заборгованості за газ, поставлений у вересні, жовтні та листопаді. З урахуванням грудневих поставок Газпром оцінив загальну суму боргу в 3,2 мільярда доларів.
Україна не змогла погасити заборгованість до кінця року, і 7 січня 2009 Росія - з ініціативи Газпрому, який звинуватив НАК Нафтогаз України в крадіжці палива, припинила поставки газу до Європи.
Після закінчення напруженої і досить тривалої газової війни поставки було відновлено 21 січня, після підписання головою Нафтогазу Олегом Дубиною і керівником Газпрому Олексієм Міллером десятирічних контрактів на закупівлю газу Україною, а також транзиту палива європейським споживачам.
Важливо, що в цих документах уперше за весь період взаємин господарюючих суб'єктів було застосовано формульний підхід до визначення вартості палива і ставки тарифу.
Протягом всього року Україна вчасно і сповна розраховувалася за постачання російського газу, але так і не змогла вибрати весь законтрактований газ.
До кінця року стараннями Юлії Тимошенко і Володимира Путіна, Газпром і Нафтогаз 25 листопада підписали доповнення до контракту від 19 січня 2009 року, згідно з яким обсяг поставок газу в Україну у 2010 році знижено до 33,75 мільярда кубометрів із 52 мільярдів кубометрів, що раніше планувалися контрактом.
Також сторони закріпили відсутність штрафних санкцій за обсягами споживання газу НАК Нафтогаз України у 2009 році. Якби штрафні санкції було застосовано, то Україні довелося б заплатити від $ 5,8 млрд (оцінка Нафтогазу) до $ 7,8 млрд (оцінка Президента країни Віктора Ющенка).
Зважаючи на нинішній теплий градус відносин Володимира Путіна і Юлії Тимошенко, є всі підстави вважати, що початок року обійдеться без нової газової війни.
Збитки року
У травні в Асоціації українських банків заявили, що банківська система України за підсумками першого кварталу 2009 року вперше в історії зазнала збитків. Тоді банкіри недорахувалися семи мільярдів гривень.
Не встигнувши як слід оговтатися від такого удару, на них чекала низка інших невдач - світові рейтингові агентства почали знижувати рейтинги провідних українських банків, у тому числі провідних.
Далі - більше: на тлі більш-менш хороших новин у світовій економіці і дій уряду щодо стабілізації банківської системи збитки українських банків тільки зростали. Так, до кінця літа вони подвоїлися, а ближче до осені й зовсім перевищили 17 млрд грн.
За рахунок чого українські фінустанови мають намір змінити ситуацію, що склалася, - невідомо, адже через складну ситуацію кредитувати реальний сектор економіки вони поки не ризикують.
Водночас, рейтингове агентство Fitch уже порахувало, що через кризу українські банки потребують збільшення капіталу на 100 млрд грн, а власники одного з найбільших банків України, Райффайзен Банку Аваль, у зв'язку з непередбачуваністю ситуації скорочують робочі місця в Україні.
Станом українських банків стурбовані і світові фінансові інститути. У середині року проблеми в банківській системі стали предметом переговорів України і МВФ. А в листопаді Світовий Банк заявив, що банківська система України потребує додаткової діагностики.
Проблема року
Мільйони українських вкладників проблемних банків, слухаючи обіцянки політиків, вважали, що у 2009 році вони побачать свої кров'ю зароблені гроші. Однак, як незабаром виявилося, слова політиків і банкірів, як це часто буває в Україні, так і залишилися порожніми обіцянками.
Протягом усього 2009 року з легкої руки уряду і НБУ у банківській системі України розігрався жорсткий трилер, головними героями якого виступили проблемні банки країни. Багатьом з них пророкували нових інвесторів ще до літа, декому - рекапіталізацію.
З прийняттям нового закону, що дозволяє продовжувати чинний мораторій на задоволення вимог кредиторів, усі надії мільйонів українських вкладників отримати свої гроші в найближчому майбутньому канули у забуття. Зокрема, доля таких системних банків як Надра та Укрпромбанк залишалася невизначеною протягом усього року.
За цей час розлючені вкладники цих банків провели десятки резонансних акцій протесту - починаючи від блокування руху транспорту на автострадах і закінчуючи спробами самоспалення біля відділень банків.
Масла у вогонь підливав і конфлікт між Кабміном і НБУ, що триває ось уже близько півтора року, які по-різному дивилися на шляхи порятунку системних банків і повернення вкладів. Найбільше від цього постраждали ті ж Укрпромбанк і банк Надра.
І з уже націоналізованими банками не все пройшло гладко. За словами прем'єра Тимошенко, з Укргазбанку попередні власники встигли незаконно вивести частину активів. А на Родовід Банк уряд ось уже кілька разів крім запланованих коштів вливав додаткові.
Свою роль у поверненні вкладів зіграли і президентські вибори. Напередодні виборів уряд і НБУ заворушилися і зробили вигляд, що вирішили проблеми вкладників Укрпромбанку. Так, усі внески однієї з раніше найбільших фінустанов країни було переведено на плечі нового держбанку, Родоводу, який зараз з горем навпіл намагається здійснити виплати вкладникам Укрпрому, водночас, відмовляючи власним клієнтам через мораторій.
У середині грудня прем'єр Юлія Тимошенко заявила, що свої гроші почнуть отримувати і вкладники банку Надра. Однак, чи станеться це насправді, і чи встигнуть вкладники отримати свої гроші до виборів, сказати складно, оскільки місяцем раніше Тимошенко обіцяла рекапіталізувати Надра до кінця 2009 року.
Переговори року
Після того, як наприкінці 2008-го українська влада домовилася про кредит з Міжнародним валютним фондом, здавалося б, в економіці країни все повернеться на круги своя: курс національної валюти знизиться до колишнього рівня, а ВВП почне зростати.
Однак цим мріям не судилося збутися через низку причин: постійні конфлікти уряду і Нацбанку, непрозорість використання грошей Фонду, емісія та політичні ігри навколо соціальних виплат.
Якщо протягом року уряду вдавалося переконувати представників МВФ у тому, що Україна заслуговує чергового траншу, то до кінця 2009 року чаша терпіння Фонду виявилася переповненою порожніми обіцянками і конфліктами на українському політичному Олімпі.
Після всього цього, а також у переддень дестабілізуючого чинника - виборів президента - МВФ був змушений призупинити співробітництво з Україною. У результаті з $ 16,4 обіцяних у листопаді 2008 року коштів на порятунок країна отримала тільки $ 12 млрд.
Палиці в колеса співробітництва МВФ і України встромляла і опозиція, і Президент країни, які спільними зусиллями прийняли закон про підвищення соціальних стандартів, який сприйнято Фондом вороже.
У свою чергу, напередодні Нового року та виборів, коли небезпека нової хвилі кризи в Україні занадто велика, Кабмін продовжує запевняти, що МВФ готовий до співпраці. За словами прем'єра Юлії Тимошенко, не вистачає "всього лише" консенсусу між гілками влади.
Оскільки нинішні відносини між Тимошенко і Ющенком не обіцяють нічого хорошого, простим громадянам залишається очікувати дива. Адже замість пошуку вирішення проблеми політики вже зробили питання про співпрацю з МВФ однією з головних "фішок" для передвиборчого взаємного обливання брудом.
Крім того, Кабмін у поспіху просить в МВФ екстрену допомогу у розмірі $ 2 млрд, оскільки країні нема чим розплачуватися за зовнішніми запозиченнями. А держборги України в 2009 році рекордно зросли, досягнувши, за даними Мінфіну, позначки в $ 15,1 млрд.
Невдача року
"Опель - наш", - сказав якось на засіданні уряду російський прем'єр Володимир Путін, не підозрюючи, яким чином обернеться для РФ операція з придбання відомого німецького автовиробника.
Компанію Opel дійсно було практично продано спільному канадсько-російському консорціуму Magna-Сбербанк, але в останню хвилину основний акціонер компанії Opel, американська General Motors, вирішила відмовитися від операції і самій спробувати справиться з негативними наслідками кризи на авторинку.
У свою чергу, багато спостерігачів знайшли у відмові американського гіганта завуальовану боязнь проникнення російського капіталу на західні авторинки і доступу до їх високих технологій.
Топ-топ-топ менеджер року
Кінець 2008 року ознаменувався для голови НБУ Володимира Стельмаха серйозним конфліктом з прем'єр-міністром Юлією Тимошенко і недовірою Верховної Ради. Як тільки закінчилися новорічні свята, Стельмах, незважаючи на складну ситуацію на валютному ринку і прийдешні проблеми в банківській галузі, 15 січня іде у відпустку на невизначений термін.
Відпочити головного банкіра країни, як пояснили тоді в НБУ, змусив конфлікт з Кабміном. До того ж саме 15 січня народні депутати планували відсторонити його від виконання обов'язків. Незабаром ВР скасувала своє рішення про призначення Стельмаха головою НБУ, датоване 2004 роком. Тим не менше, через два місяці, 20 березня, Стельмах все-таки вийшов на роботу.
Весна для глави Нацбанку виявилася багатою на гучні заяви - про стабілізацію валютного ринку, скасування мораторію на зняття депозитів і майбутнє зміцненні гривні. Втім, як невдовзі виявилося, обіцянки виявилися досить суперечливими, адже українську банківську систему і валютний ринок країни лихоманило весь 2009 рік.
Під кінець 2009-го країна стала свідком ще одного скандалу: у вересні бютівець Микола Томенко звернувся до ради НБУ з проханням перевірити інформацію та роз'яснити обґрунтованість можливого підвищення в 1,5-2 рази зарплат керівного складу НБУ під час економічної кризи. За даними депутата, у глави НБУ сума нарахованих за перший квартал 2009 року доходів склала понад 460 тисяч гривень.
У свою чергу, Юлія Тимошенко вже пообіцяла, що, як тільки стане президентом, одразу ж змінить керівництво Нацбанку, що, за її словами, призведе до стабілізації банківської системи та зміцнення курсу гривні до 6 грн за долар. Також глава уряду звинуватила керівництво Нацбанку в тому, що в поточному році емісії НБУ у сумі 78 млрд грн нібито було виведено в офшори.
Досить безрадісним виглядають перспективи Стельмаха і у разі перемоги на виборах Януковича: винними у девальвації і поглибленні кризи в країні регіонали також вважають керівництво НБУ.
Падіння року
З вересня 2008 року по вересень 2009 року офіційний курс гривні щодо американського долара знизився на 65%. За цей же період комерційний курс долара США в Україні зріс на 83%. Гривня стала лідером серед знецінення валют країн СНД та східної Європи, середній рівень падіння яких склав 23%.
Національний банк України обіцяє, що до кінця року курс гривня / долар залишиться в межах 8 гривень, незважаючи на відмову МВФ видати четвертий транш кредиту в 2,5 млрд. SDR.
Махінації року
Захворювання, якого цього року стало предметом гучних скандалів. Так, на початку року банк Надра, що втратив на той час ліквідність, опинився в центрі уваги ЗМІ через конфлікт Дмитра Фірташа і Юлії Тимошенко.
До травня Фірташ повинен був завершити операцію з придбання контрольного пакета акцій банку, проте інформаційна атака прем'єра на бізнесмена, по суті, зірвала продаж 51% акцій банку Надра. Банкіри зазначали, що саме це стало каменем спотикання на шляху до рекапіталізації одного з найбільших банків країни.
Окремою темою для розмови у випадку банку Надра є скандал з екс-президентом банку. Так, на початку жовтня Прокуратура порушила щодо нього кримінальну справу, а в кінці місяця Податкова звинуватила Ігоря Гіленка в привласненні $ 50 млн.
У цей час українські правоохоронці почали шукати бізнесмена, проте все, що вдалося, - це встановити, що розшукуваний активно користується соціальними мережами. А поки Гіленко, як один з найвідоміших в Україні дайверів, міцно заліг на дно.
Інший скандал також стосується великого проблемного банку - Укрпромбанку. Ще в першій половині року в ЗМІ з'явилася інформація про те, що рішення по рекапіталізації системного банку затягується через конфлікт інтересів між Кабміном і Нацбанком. Регулятор заявляв, що зі свого боку, зробив усе можливе для оздоровлення Укрпрому, а в уряді відповідали, що нічого про це не чули.
Втім, українські ділові видання розповіли свою версію подій. Так, за даними ЗМІ, в даному випадку конфлікт виник через автозаправні станції, які в пік кризи опинилися в заставному майні Укрпрому, і на які нібито претендувала група Приват Ігоря Коломойського.
Справа в тому, що в разі ліквідації банку, Привату, за версією ЗМІ, було б набагато легше стати повноправним власником мережі автозаправних станцій, які група придбали у власників Укрпромбанку і які виявилися в заставі в банку.
В результаті суд визнав недійсними договори іпотеки по 12 заправках і декількох нежитлових приміщень. А до кінця року Кабмін вирішив перевести всі внески до державного банку Родовід, що, по суті, означає подальшу ліквідацію Укрпромбанку.
Слабка ланка року
25 листопада 2009 на світових валютних ринках американський долар упав до найнижчого рівня щодо євро за весь поточний рік. Зокрема, за один євро в ЄС давали 1,5139 доларів.
Настільки слабких позицій долар не займав щодо євро всі останні 15 місяців. Одночасно до найнижчого рівня за останні 14 місяців курс долара впав щодо японської ієни.
Ослаблення долара викликане кількома чинниками, головний серед яких - впевненість ділового світу в тому, що Федеральна резервна система США буде зберігати нинішню близьку до нуля облікову ставку по американській валюті до кінця 2010 року.
Одночасно поліпшення світової кон'юнктури і продовження процесу виходу світової економіки з нинішньої кризи послабили інтерес до долара як до найбільш надійної форми укриття капіталу.
Успіх року
Український авіапром був відомий не весь світ з часів СРСР. І зараз АНТК імені Антонова, незважаючи на світову фінансову кризу, зумів знайти друге дихання: цього року концерн уклав рекордну кількість угод з продажу своїх літаків і почав складання нової моделі.
Український авіабудівник готує до випуску новий пасажирський лайнер Ан-158 - сріблястого птаха з ластівкою на хвості вже почали збирати в Києві, а серійне виробництво планують налагодити вже наступного року.
2009 приніс АНТК Антонова рекордну кількість договорів на придбання майже 60 літаків модельного ряду Ан-148. З моменту презентації судна в 2006 році до початку цього року було укладено лише близько 30 твердих контрактів. І це ще не межа - у цьому році очікується підписання ще одного великого договору з Іраном на поставку 68 українських лайнерів.
Згідно з підрахунками, лише від виконання вже підписаних контрактів одного тільки Харківського авіазаводу, що збирає літак за ліцензією АНТК ім. Антонова, державна скарбниця отримає $ 212 млн. А додавши до них прибутки від контрактів Київського авіазаводу, вийде понад $ 500 млн.
У планах на майбутнє - новий невеликий VIP-лайнер на 14-18 пасажирів. Крім того, серед перспектив - співробітництво з Росією з військово-транспортного Ан-70. Українсько-російське авіа співробітництво було предметом розмови прем'єрів двох країн - на останній зустрічі Юлія Тимошенко запропонувала Володимиру Путіну обмінятися акціями авіаконцерну.
До успіхів АНТК Антонова в 2009 році можна додати ще одне досягнення. У серпні український Ан-225 Мрія отримав сертифікат Книги рекордів Гіннесса за перевезення найважчого в історії авіації моновантажу.
Дефіцит року
Дефіцит федерального бюджету США за підсумками 2008-2009 фінансового року, що завершився 30 вересня 2009 року, досяг рекордних 1417 млрд. доларів, більш ніж втричі перевищивши торішній дефіцит у 455 млрд. доларів.
Загальний зовнішній борг США також побив всі рекорди - він досяг фантастичної суми 12 трильйонів доларів, до речі, щодня він збільшується на 3,7 млрд. доларів.
Ремонт року
На початку 2009-го, в розпал газової війни, роль газотранспортної системи України як головної артерії щодо постачання російського газу до країн ЄС року стала як ніколи явною. Після газової війни на початку року Європа зрозуміла, що Україна, як основний транзитер російського газу в ЄС, є не менш значущим партнером, чим і сам постачальник - Газпром. Саме українська ГТС, а швидше навіть те, що вона перебуває в держвласності, змусило ЄС і РФ хоча і частково, але рахуватися з інтересами України.
Уже 13 січня Віктор Ющенко заявив, що метою росіян у газовій війні була українська ГТС, яка, за законом, не може бути приватизована або ж передана в управління іншим крім держави. Російські ЗМІ тоді і зовсім написали, що Київ має намір віддати свою ГТС американцям.
Після того, як галас дещо вщух, світ дізнався, що головний аргумент українців у газових війнах - ГТС - технологічно неймовірно застаріла і негайно потребує ремонту. Тоді й почалися розмови про гроші на реконструкцію системи.
Протягом 2009 року майже всі значимі гравці на світовому газовому ринку заявляли, що готові виділити кошти на ремонт української ГТС, другого за величиною в Європі і однією з найбільших у світі. У Секретаріаті Ющенка назвали ціну питання - 25 млрд. євро.
Апогеєм розмов навколо реконструкції головної газової артерії Європи став саміт у Брюсселі, на якому була підписана декларація між Україною і ЄС про модернізацію ГТС, відповідно до якої українська сторона претендувала на мільярди євро інвестицій і обіцяла створити прозорий газовий ринок.
Важливим є той факт, що напередодні підписання декларації російська делегація покинула саміт, мотивуючи своє рішення тим, що її інтереси не були враховані. Тоді ж почалася і інформаційна атака з боку РФ, спрямована на дискредитацію брюссельських домовленостей.
Після березневих переговорів у Бельгії, які не давали спокою російській стороні, здавалося б, усі питання були зняті прем'єрами Тимошенко і Путіним. Однак незважаючи на тривалі переговори через розбіжності сторін декларація про модернізацію ГТС так і залишилася на папері.
Тепер, коли Україна з перемінним успіхом бореться з кризою і, схоже, на якийсь час вирішила питання з постачанням російського газу в країну, українська ГТС стала розмінною монетою під час передвиборчих перегонів.
Падіння року
Цей рік запам'ятається рекордним падінням ВВП України, яке спровокували металургія та хімічна промисловість.
За офіційними даними у першому кварталі 2009 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року падіння склало 20,3%. У другому кварталі ВВП впало на 17,8%, а в третьому - на 16%. Гірше йдуть справи тільки у Латвії, де падіння ВВП за підсумками всього року перевищить 20%.
Експерти, щоправда, кажуть, що все не настільки погано, а просто ще більша частина економіки пішла в тінь.
Дефіцит року
Дефіцит федерального бюджету США за підсумками 2008-2009 фінансового року, що завершився 30 вересня 2009 року, досяг рекордних 1417 млрд доларів, більш ніж у три рази перевищивши торішній дефіцит у 455 млрд доларів.
Загальний зовнішній борг США також побив всі рекорди - він досяг фантастичної суми - 12 трильйонів доларів, до речі, щодня він збільшується на 3,7 млрд доларів.
Ремонт року
На початку 2009-го у розпал газової війни роль газотранспортної системи України як головної артерії постачання російського газу до країн ЄС року стала, як ніколи, очевидною. Після газової війни на початку року Європа зрозуміла, що Україна як основний транзитер російського газу до ЄС є не менш значущим партнером, ніж сам постачальник - Газпром. Саме українська ГТС, а скоріше навіть те, що вона перебуває в держвласності, змусило ЄС і РФ хоча і частково, але рахуватися з інтересами України.
Вже 13 січня Віктор Ющенко заявив, що метою росіян у газовій війні була українська ГТС, яка за законом не може бути приватизована або ж передана в управління іншим, крім держави. Російські ЗМІ тоді взагалі написали, що Київ має намір віддати свою ГТС американцям.
Після того, як галас трохи стих, світ дізнався, що головний аргумент українців в газових війнах - ГТС - технологічно неймовірно застаріла і негайно потребує ремонту. Тоді й почалися розмови про гроші на реконструкцію системи.
Протягом 2009 року майже всі значимі гравці на світовому газовому ринку заявляли, що готові виділити гроші на ремонт української ГТС, другої за величиною в Європі і однієї з найбільших у світі. У Секретаріаті Ющенка назвали ціну питання - 25 млрд євро.
Апогеєм розмов навколо реконструкції головної газової артерії Європи став саміт у Брюсселі, на якому була підписана декларація між Україною і ЄС про модернізацію ГТС, відповідно до якої українська сторона претендувала на мільярди євро інвестицій і обіцяла створити прозорий газовий ринок.
Важливим є той факт, що напередодні підписання декларації російська делегація покинула саміт, мотивуючи своє рішення тим, що її інтереси не були враховані. Тоді ж почалася й інформаційна атака з боку РФ, спрямована на дискредитацію брюссельських домовленостей.
Після березневих переговорів у Бельгії, які не давали спокою російській стороні, здавалося б, усі питання були зняті прем'єрами Тимошенко і Путіним. Однак незважаючи на тривалі переговори, через розбіжності сторін декларація про модернізацію ГТС так і залишилася на папері.
Тепер, коли Україна з перемінним успіхом бореться з кризою і, схоже, на якийсь час вирішила питання з постачанням російського газу в країну, українська ГТС стала розмінною монетою під час передвиборчих перегонів.
Падіння року
Цей рік запам'ятається рекордним падінням ВВП України, яке спровокували металургія та хімічна промисловість.
За офіційними даними, у першому кварталі 2009 року порівняно з аналогічним періодом минулого року падіння склало 20,3%. У другому кварталі ВВП впало на 17,8%, а в третьому - на 16%. Гірше йдуть справи тільки у Латвії, де падіння ВВП за підсумками всього року перевищить 20%.
Експерти, щоправда, кажуть, що все не настільки погано, а просто ще більша частина економіки пішла в тінь.
Скандал року
В України є чималий досвід приватизації найбільших промислових підприємств, і майже в усіх випадках приватизація не обходиться без скандалів - згадаймо хоча б історію з Криворіжсталлю. У році, що минає, приватизація ще одного флагмана української промисловості обернулася фарсом.
Незважаючи на численні позови і заборони судів, Фонд держмайна України все-таки зміг провести аукціон з продажу Одеського припортового заводу. Це сталося 29 вересня. Результати аукціону з продажу ОПЗ, який ось уже кілька років через конфлікт інтересів ніяк не міг піти з молотка, шокували країну.
Один з найгучніших за всю історію України приватизаційний скандал стався після того, як конкурсна комісія ФДМУ з продажу 99,567% акцій ВАТ Одеський припортовий завод відмовилася визнати переможцем конкурсу ТОВ Нортіма, яке пов'язують з бізнесменом Ігорем Коломойським. ТОВ Нортіма запропонувало за пакет 5 млрд грн при стартовій ціні у 4 млрд грн.
Тоді підконтрольна співвласнику групи Приват Нортіма заявила, що буде домагатися в суді укладення договору купівлі-продажу.
Відразу ж після цього глава уряду Юлія Тимошенко звинуватила учасників конкурсу в змові. Претенденти на ОПЗ відповіли прем'єру тим же. Президент України назвав інцидент ганьбою, а Ігор Коломойський заявив, що боротиметься за ОПЗ в суді.
Поки справа висіла в повітрі, вибухнув новий скандал. Дві з трьох компаній, які взяли участь у торгах, не отримали назад внесеної напередодні аукціону застави, а це чимала сума у 400 млн грн. Компанії Фрунзе-Флора і Нортіма в судовому порядку повертають гроші, тоді як компанія Азот-сервіс отримала свою заставу без проблем.
Проекти року
У 2009-му будівництву газопроводу Nord Stream (Північний потік) надане зелене світло. Найкращі непримиренні противники цього проекту - Фінляндія та Швеція - дали дозвіл на прокладання труб по дну Балтійського моря, незважаючи на те, що ще за кілька місяців Швеція заявляла, що екологія для неї важливіша за економічну вигоду.
Тепер для будівництва газопроводу в обхід України немає ніяких перешкод, і обсяг транспортування газу через Україну з введенням в дію першої гілки Північного потоку зменшиться мінімум на 10 млрд кубометрів вже в перший рік його роботи.
Завершилася в цьому році паперова стадія і для Південного потоку, ще одного проекту для диверсифікації транзиту російського газу. 14 листопада Україна підписала останній необхідний договір з країнами-учасницями проекту.
Росія не приховує основного призначення цього газопроводу. Прем'єр-міністр РФ Володимир Путін прямо заявив, що одне із завдань газопроводу Південний потік полягає в тому, щоб "дисциплінувати Україну".
Мішень року
2009 рік для раніше непублічного, але від того не менш впливового, українського бізнесмена Дмитра Фірташа почався як не можна погано. Незважаючи на те, що наприкінці 2008-го Кабмін на чолі з Тимошенко звинуватив його в тому, що він через телеканал Інтер лобіює інтереси Газпрому в газовій війні, російський монополіст повернувся до Фірташа спиною. Після декількох років посередництва з газового ринку прибрали дітище бізнесмена, компанію RosUkrEnergo, якою він володів разом з Газпромом.
Так, у нових десятирічних домовленостях, підписаних Україною і Росією, інтереси Фірташа були відсунуті на останній план, а то й зовсім не взяті до уваги. У підсумку RosUkrEnergo втратила будь-які шанси на ласий шматок - 11 млрд кубів газу, які, за заявою компанії, належали їй. Цей газ переданий Україні за обопільною згодою Нафтогазу і Газпрому.
Бізнесмен, ім'я якого почало гриміти на всю країну, заявив, що RosUkrEnergo щороку дотувала Україну на $ 4 млрд. Тоді ж Фірташ пообіцяв довести свою правоту в Стокгольмському суді, але до кінця 2009 року, крім подачі позову проти України за експропріацію 11 млрд кубів газу , бізнесмен нічого не домігся.
Чим далі в ліс, тим більше дров: глава Кабміну Тимошенко почала відкрито звинувачувати Фірташа в різних махінаціях. Спочатку вона викрила його в змові з головою Держмитниці Валерієм Хорошковським, який відмовився розмитнювати газ не на користь Фірташа. Крім того, в кінці січня в ЗМІ з'явилася інформації про те, що український бізнесмен оголошений у міжнародний розшук у справі Семена Могилевича.
Незабаром Фірташ, зрозумівши, що 11 млрд кубів газу так йому і не дістануться, почав закликати владу України, Росії та ЄС створити нове газове СП. Але це також увінчалося невдачею.
Коли наприкінці зими компанія Фірташа повинна була завершити операцію з придбання одного з найбільших банку Надра, на бізнесмена посипалися чергові неприємності. Силами прем'єра Тимошенко, яка вела інформаційну атаку на нових власників банку Надра, банк намагалися позбавити рефінансування.
Незабаром скандальна фінустанова і зовсім опинилася на межі колапсу через втрату ліквідності. У підсумку Фірташ відмовився від придбання банку, а розлючені вкладники досі чекають на рішення влади щодо долі Надра.
Ще один скандал нинішнього року пов'язаний з угорською компанією Фірташа Emfesz. Спочатку Газпром звинуватив її в незаконному отриманні газу з України, а потім сама компанія відмовилася від української електроенергії. Невдовзі Газпром витіснив RosUkrEnergo з угорського ринку, змусивши Emfesz купувати газ у Росії, а не у RosUkrEnergо.
У підсумку Emfesz було продано всього за $ 1. Проте на цьому все не закінчилося - в листопаді угорська поліція провела обшук в газовій компанії, а її директор був заарештований.
Якщо говорити про проблеми всередині, тут у Фірташа теж є над чим ламати голову. Глава уряду ось уже цілий рік обіцяє повернути державі український хімічний гігант – Рівнеазот, що належить бізнесменові.
Заводу було відмовлено в зниженні ціни на газ, що призвело до його зупинки. Крім того, проблеми виникли й у підконтрольного Фірташу Кримського титану, який став на шляху створення державного підприємства Титан України. Компанія Фірташа зажадала через суд зобов'язати уряд продовжити оренду двох гірничо-металургійних комбінатів.
У кінцевому результаті зараз Кримський титан позбавляють права розробляти Іршанське і Вільногірське родовища. Крім того, Фірташ став мішенню і на ринку нерухомості: наприкінці листопада вже державний Родовід Банк відсудив за борги у нього ділянку землі на Оболоні в Києві площею 113 га.
Рекорд року
Втіхою для промисловості, зокрема для військово-промислового комплексу, став рекордний за всю історію України контракт на постачання озброєння до Іраку.
За умовами угоди, укладеної між Міністерством оборони Іраку і компанією Укрспецекспорт, Київ поставить Багдаду 420 бронетранспортерів БТР-4 і шість літаків для комерційних вантажних перевезень Ан-32Б.
Угода також передбачає ремонт і відправку до Іраку двох військових вертольотів Мі-8Т. Загальна сума контракту склала понад 2,5 млрд доларів.
Загадка року
У розпал світової кризи в лютому місяці 2009-го рівень безробіття у світі досягав своєї максимальної позначки за десятиліття. Показники України у цій сфері також на той момент були максимальними за рік. Але одна "незначна" відмінність все-таки існувала. У січні рівень безробіття в Україні досяг показника у 3,2%, що виявилося максимальним значенням за весь 2009 рік. У цей час в Японії і США ці показники, побивши рекорди, були вищими за 5%.
Мінпраці тоді заявляло, що рівень безробіття в Україні - середньоєвропейський. У цей час у Європі рівень безробіття коливався в районі 7%.
Як не дивно, але з поглибленням кризи, падінням національної валюти і зниженням доходів українців, рівень безробіття в країні знижувався. Всупереч усім законам економіки, після січневих 3,2% рівень безробіття падав - незважаючи на численні прогнози експертів, профспілок і політиків.
У результаті країна виявилася світовим лідером серед держав з найнижчим рівнем безробіття. Українські ЗМІ пояснили таку тенденцію застарілою методикою підрахунку, якою користується Держкомстат. Насправді ж, за словами експертів, тільки до кінця зими реальний рівень безробіття перевищував 10%. Так, вже в червні безробітних в Україні було 2,4%, у липні - 2%, а в жовтні цей показник взагалі склав 1,8%.
Що стоїть за такими показниками - популізм уряду чи реальна ситуація, сказати складно, оскільки інші дані, крім як з Держкомстату та Мінпраці, у ЗМІ не надходять. Тому стрімке зниження рівня безробіття, найімовірніше, просто недосконалість підрахунків державних відомств.