Підсумки року від Корреспондент.net: Економіка і бізнес у 2010 році

Протести проти нового Податкового кодексу, суперечки навколо долі найбільших підприємств України, зростання цін на продовольство в країні, гучні злиття і поглинання на українському ринку – в кінці 2010-го Корреспондент.net за традицією пропонує своїм читачам огляд найважливіших подій бізнесу та економіки року, що минає.

Цей рік український малий та середній бізнес запам'ятає надовго. Нова влада не просто продовжила політику збору податків наперед, але й у рази посилила тиск на підприємців. 2010 ознаменувався масштабними операціями податківців, в ході яких було перевірено втричі більше бізнесменів, ніж за весь минулий рік.

Але цього новій владі виявилося недостатньо: уряд Азарова підготував для українців новий Податковий кодекс, який відразу ж вороже був прийнятий малим і середнім бізнесом. По країні прокотилася хвиля протестів: тисячі підприємців у Луганську і Львові, Києві та Миколаєві визнали нововведення команди Януковича таким, що йде врозріз з подальшим існуванням їхнього бізнесу. Коли після тривалих виправлень і переговорів кодекс був прийнятий Верховною Радою, людям не було куди відступати – протести у центрі Києва стали називати новим Майданом.

Тисячі підприємців вимагали від Януковича ветувати прийнятий парламентом кодекс, а деякі взагалі закликали до відставки Кабміну і Верховної Ради. Після кількох днів, здавалося б, не зовсім вдалих переговорів, Янукович все-таки повернув документ до Ради зі своїми поправками. Протестувальники домоглися того, що влада залишила наявну спрощену систему оподаткування (єдиний податок) у частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва.

Але це задовольнило не всіх учасників протестів – вони продовжували вимагати повного перегляду кодексу на Майдані. Втім, це не завадило народним депутатам прийняти кодекс з поправками, а владі під приводом новорічних свят примусово демонтувати наметове містечко на головній площі країни. Відразу ж після цього Янукович підписав кодекс, і 4 грудня документ набув чинності.

Майже відразу після свого обрання Президентом Віктор Янукович пішов на неоднозначний крок, домовившись зі своїм російським колегою Дмитром Медведєвим про продовження терміну перебування Чорноморського флоту РФ в Криму на 25 років. Натомість Україна отримала знижку в $100 на російський газ за ціни в $330 за тисячу кубометрів і 30% - за іншою ціною. Але тільки на десять років.

Українська влада пояснила це необхідністю відновлювати економіку країни, яка за низьких цін на газ мала б стати поштовхом виходу України з кризи. Однак прості підрахунки свідчать, що Нафтогаз України не став платити Газпрому менше, а просто збільшив обсяги газу, що купується. На тлі протестів громадськості й обурення опозиції крапка в питанні вигідності Харківських домовленостей так і не була поставлена.

При цьому Янукович заявив, що Україна отримає від РФ $40 млрд допомоги протягом 10 років, а російський прем'єр Володимир Путін поскаржився, що його країна втратить мільярди через цю угоду. «Але ми впораємося», - пообіцяв він.

За попереднього Кабміну під керівництвом Юлії Тимошенко завис у повітрі судовий спір про експропріацію 11 млрд кубів газу між НАК Нафтогаз України і RosUkrEnergo, яка була створена на паритетних засадах російським Газпромом і Centragas Holding AG (належить бізнесменам Дмитру Фірташу (90%) та Івану Фурсіну (10%)).

Але після приходу нової влади, до команди якої лідер БЮТ приписує і Фірташа, ситуація кардинально змінилася. Кабмін Азарова пообіцяв відстоювати інтереси України. Однак, за словами Тимошенко, досвідчені адвокати, що представляють інтереси Нафтогазу в Стокгольмі, були замінені штатними працівниками НАК, після чого без будь-яких перешкод RUE довела свою правоту. У червні Нафтогаз зобов'язали повернути 11 млрд кубів RosUkrEnergo, а також виплатити штраф у розмірі 1,1 млрд кубів.

Після цього в українському суспільстві розгорнулася масштабна дискусія: опозиція звинуватила владу в здачі національних інтересів, СБУ відкрила кримінальну справу про завдання збитку країні проти колишніх чиновників, влада «відстоювала» інтереси Нафтогазу, а тим часом суди різних інстанцій підтверджували, що НАК має повернути RosUkrEnergo мільярди кубометрів газу.

Уже в кінці листопада Нафтогаз оголосив про повне врегулювання із Газпромом і RUE всіх спірних питань у цій справі. Таким чином, Україна в особі НАК віддасть 12,1 млрд куб. м природного газу RosUkrEnergo. RUE погасить заборгованість перед Нафтогазом у сумі $1,7 млрд і перед Газпромом в сумі $810 млн. Коли 11 млрд куб. м газу були вилучені Нафтогазом у RUE у 2009 році, вони коштували $1,7 млрд, тобто середня ціна блакитного палива була $156. Зараз же, навіть з урахуванням російської знижки, Україна платить понад $ 230 за куб. Таким чином, слова Фірташа, який вже назвав стратегічною перемогою України листопадову мирову, у простого українця викликають, як мінімум, здивування.

Укртелеком, найбільше телекомунікаційне підприємство України, намагався продати ще уряд Юлії Тимошенко у 2008 році, закріпивши в держвласності 25% +1 акція. Тоді ціна однієї акції на ринку становила 1,04 грн, з урахуванням чого початкова вартість 67,79% акцій компанії оцінювалася у 13,2 млрд гривень. Востаннє Укртелеком планувалося виставити на аукціон у грудні 2009 року.

Після того, як компанія була виставлена на продаж 13 жовтня 2010 року, глава ФДМ Олександр Рябченко заявив, що уряд хотів би отримати від приватизації 11 мільярдів гривень. Нинішній рівень капіталізації компанії, за його оцінкою, становить 10,7 мільярда гривень.

Основними претендентами на купівлю телекомунікаційного гіганта експерти називали МТС (АФК Система) і Київстар (Вимпелком). Водночас Кабмін уже встиг заявити, що кошти від приватизації гіганта підуть на покриття дефіциту бюджету, за що багато експертів назвали нелогічними дії щодо продажу прибуткового підприємства.

Доля Укртелекому мала вирішитися 28 грудня, але 21 грудня глава ФДМ Олександр Рябченко заявив, що Фонд відклав приватизацію, оскільки на Укртелеком претендує лише одна компанія. На цей момент ФДМ візьметься за відбір оцінювача і підготовку пропозиції ціни, що займе близько 1,5 місяця.

Найбільшим поглинанням року стало входження одного з флагманів української металургії, ММК ім. Ілліча, до групи СКМ Ріната Ахметова. 74,65% акцій маріупольського комбінату 17 листопада відійшли компанії Метінвест, що входить до складу СКМ.

За словами гендиректора ММК Володимира Бойка, зацікавленість у комбінаті виявляли також російська "Северсталь" і кілька інших великих металургійних холдингів з Росії.

Конфлікт навколо комбінату імені Ілліча став головною темою в українських ЗМІ після того, як 26 травня 2010 року представники кіпрських компаній Ревейн ЛТД і Формігос Холдінгс ЛТД Ілля Горн і Борис Подольський заявили про придбання цими та ще двома кіпрськими компаніями майже 100% акцій Ілліч-Сталь ще навесні 2009 року.

Бойко відразу ж спростував цю інформацію, і заявив про захоплення реєстратора акцій обох очолюваних ним підприємств (Ілліч-Сталь і ММК), а також рейдерську атаку на них, яка нібито триває вже понад рік. За його словами, ЗАТ відразу повернуло 240 млн грн, отриманих у кінці травня цього року як оплату за акції. Врешті-решт Володимир Бойко, за його словами, був змушений звернутися до холдингу Метінвест з проханням «про співробітництво».

На початку 2010 року стало відомо, що акціонери мобільних операторів Вимпелком (ТМ Beeline) і Київстар – норвезька Telenor і російська Альфа-груп – після п'ятирічного конфлікту, спровокованого самостійним виходом Вимпелкому на ринок України, домовилися про злиття своїх українських активів.

Унаслідок угоди 100% найбільшого українського оператора Київстар та 73,9% акцій російського Вимпелкому були передані об'єднаній компанії Vimpelcom Ltd, у якій підконтрольна Альфа-груп Altima отримала близько 40% акцій, а Telenor – понад 35%. Після остаточної згоди Антимонопольного комітету Telenor закрив український офіс через втрату прямої структури володіння Київстаром.

Таким чином, в Україні послуги об'єднаного оператора будуть надаватися під брендом Київстар, а Beeline буде виведений з країни вже у 2011 році. У підсумку новий оператор планує скоротити понад тисячу співробітників. Також Київстар планує стати мультисервісним оператором, скориставшись великою базою інтернет-абонентів Beeline.

Настання 2010 року в Україні ознаменувалося аномальним зростанням цін на продукти харчування в країні. Так, в перший місяць року різко подорожчали основні продукти харчування – цукор, молоко, твердий сир, картопля і яйця. Протягом кількох тижнів товари, які формують споживчий кошик пересічного мешканця, подорожчали на 30-50%.

Однак найбільш різке подорожчання було зафіксовано щодо цукру. У січні, коли світову громадськість сповістили про те, що найбільший світовий імпортер солодкого товару – Індія, а також інші основні споживачі в найближчі двадцять років рекордно збільшать споживання продукту, цукор у столичних магазинах вже коштував понад десять гривень за кілограм.

Не встигли українці звикнути до подорожчання цукру, як рекордно підскочили вгору ціни на гречку і м'ясо. Цікаво, що постійне зростання цін на продукти першої необхідності змусило тих українських споживачів, хто живе ближче до кордону з ЄС, купувати продукти у найближчих сусідів – у Польщі та Угорщині. У польських магазинах ціни на продукти виявилися в середньому в півтора-два рази нижче, ніж в українських – за абсолютно різних розмірах середніх зарплат у двох країнах.

Щоб встигнути за розігрітими цінами на продукти, український уряд підготував план заходів щодо їх стабілізації. Тим не менш, за інфляції в 11% в новий 2011 рік українське населення все одно входить з необґрунтовано високими цінами на продукти.

У кінці 2009 року Корреспондент.net назвав мільярдера Дмитра Фірташа мішенню року, адже під час перебування Юлії Тимошенко при владі він постійно зазнавав інформаційної атаки з боку екс-прем'єра, а також опинився перед загрозою втрати низки бізнес-активів. У цьому році ситуація для Фірташа кардинально змінилася: 2010 рік для українського підприємця став роком великих перемог.

Так, конфлікт, що тривав між Кабміном і підконтрольною йому компанією OstChem з осені минулого року, завершився підписанням мирової угоди. Окружний адміністративний суд АРК виніс позитивне для бізнесмена рішення продовжити термін оренди Кримським Титаном Іршанського та Вольногорського ГЗК, які виробляють сировину для підприємства. А деякі українські ЗМІ вже написали, що під контроль Фірташа відійшла вся титанова галузь України, адже колишні топ-менеджери власника Group DF вже сьогодні очолюють цілу низку найбільших держпідприємств титанової галузі.

Уже в червні Стокгольмський арбітражний трибунал виніс рішення, яким зобов'язав НАК Нафтогаз повернути RosUkrEnergo 11 млрд куб. м газу, а також передати їй як компенсацію ще 1,1 млрд куб. м блакитного палива. Нагадаємо, що RUE була створена на паритетних засадах російським Газпромом і Centragas Holding AG (належить бізнесменам Дмитру Фірташу (90%) та Івану Фурсіну (10%)). А екс-прем'єр Тимошенко заявила, що нова влада спеціально програла справу в цьому суді, щоб мати офіційний привід передати мільярди доларів Фірташу.

Наприкінці літа Кабмін призначив членами правління НАК Нафтогаз України людей, які раніше працювали в компанії Фірташа. Міністра палива та енергетики України Юрія Бойка ЗМІ також пов'язували з RUE, однак чиновник свою причетність до цієї структури спростував.

У вересні стало відомо про те, що найбільше в Україні хімічне підприємство – концерн Стирол – перейшло під контроль Group DF. Відразу після цього українські ЗМІ повідомили про те, що компанія Фірташа Emfesz зберегла контроль над експортом української електроенергії.

Водночас, за даними ЗМІ, бізнесмен не залишався й осторонь політики. Так, в кінці жовтня одна з українських газет написала, що візит російського прем'єра Володимира Путіна в Україну провалився через розбіжності основних гравців з команди Януковича. Зокрема, мова йшла нібито про конфлікт інтересів Ріната Ахметова і Дмитра Фірташа.

Вже наприкінці року Тимошенко звинуватила українські телеканали в замовчуванні дій Фірташа, але це не завадило бізнесменові йти до нових вершин – він вже заявив, що Group DF має намір взяти участь у приватизації ще одного промислового гіганта – Одеського припортового заводу.

Цей рік запам'ятається українцям рекордною дірою в бюджеті країни і величезним державним боргом. Ще наприкінці жовтня віце-прем'єр-міністр з питань економіки Сергій Тігіпко заявив, що дефіцит держбюджету склав 15%. «Це майже банкрутство», - визнав тоді він. Трохи раніше міністр фінансів України Федір Ярошенко заявив, що реальний дефіцит бюджету України становить понад 100 млрд грн.

Крім того, за прогнозами Кабміну, прямий державний борг України до кінця року зросте з $38,5 млрд до $ 43,5 млрд і становитиме 32,1% ВВП. Ще два роки тому він становив лише 12% ВВП. Прогнози незалежних експертів менш оптимістичні: вони вважають, що держборг зросте до $54 млрд до кінця року, а дефіцит бюджету сягне 62-65 млрд грн, або 5,8-6% ВВП. Звичайно, якщо не вдасться 28 грудня продати 92,79% акцій Укртелекому, за які планується виручити не менше ніж 11 млрд грн.

Водночас лідер Фронту змін Арсеній Яценюк прогнозує дефіцит держбюджету в 150 млрд грн, а голова комітету ВР з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська заявила, що за збереження наявних тенденцій на Україну неминуче очікує оголошення суверенного дефолту в середині 2013 року.

Президент Центру ринкових реформ екс-міністр економіки Володимир Лановий очікує дефолт Україні ще раніше – після проведення чемпіонату Європи з футболу у 2012 році. При цьому експерт нагадує, що в поточному році уряд Азарова запозичить для покриття дефіциту держбюджету рекордну суму – 117 млрд грн. І це при тому, що, за словами Юлії Тимошенко, Нацбанк цього року надрукував 78 млрд грн, що становить третину державного бюджету України.

Найгучнішим судовим розглядом року в країні став процес навколо приватизації ХК Луганськтепловоз. Долю підприємства могли вирішити Фонд державного майна України і російський "Трансмашхолдинг".

Однак у спір за право на володіння 76% акцій холдингової компанії вступила компанія Mantara Holding, яка, за даними низки українських ЗМІ, нібито підконтрольна групі Приват Ігоря Коломойського.

Трансмашхолдинг купував Луганськтепловоз двічі, причому перший раз – ще 2007 року. Але в тому ж році за позовом Дніпровагонмашу Верховний Суд визнав конкурс незаконним. Акції були перераховані на рахунок ФДМ, а фонд мав повернути покупцеві $58,5 млн, чого не зробив до цього часу.

Вже в цьому році конкурс з продажу Луганськтепловозу було проведено повторно, і його переможцем знову став Трансмашхолдинг, що запропонував за підприємство 410 млн грн ($51,8 млн). Але росіяни так і не отримали бажаного – у вересні Господарський суд України скасував результати за позовом компанії Mantara Holding, яка не була допущена до останнього конкурсу.

Ситуацію ускладнила вимога ФДМ, щоб Трансмашхолдинг заплатив за акції Луганськтепловозу за результатами конкурсу цього року. Проте росіяни наголошують, що вже заплатили за акції $58,5 млн (464,5 млн грн) ще під час першої купівлі. Трансмашхолдинг виграла справу в суді першої інстанції, але потім в кінці липня Вищий господарський суд України скасував це рішення і відправив справу на повторний розгляд. Зрештою, російська компанія відстояла своє право на володіння 76% акцій Луганськтепловозу – у грудні Апеляційний господарський суд Києва виніс рішення на користь російської структури.

На початку 2010 року тоді ще кандидат у президенти України і лідер Партії регіонів Віктор Янукович заявив, що Україна повинна взяти участь у будівництві газопроводів Північний потік і Південний потік. Така заява цілком виправдано викликала подив як у світової, так і української громадськості. Адже ці два трубопроводи, які будуються в обхід України, призначені для того, щоб зменшити кількість газу, що проходить через українську ГТС.

На наступний день, 21 січня, Янукович підтвердив свої слова: він сказав, що треба переглядати газові угоди з Росією, і це разом з можливою участю України в консорціумах з будівництва газопроводів Північний потік і Південний потік створить умови для захисту національних інтересів України. Юлія Тимошенко, головний конкурент Януковича на президентських виборах, тоді припустила, що головний регіонал просто не знає, що таке Північний потік.

Цікаво, що кілька місяців по тому Янукович заявив, що вважає українську ГТС альтернативою Південному потоку. Він зазначив, що проект модернізації ГТС збільшить обсяги прокачування газу. "Ми це пропонуємо як альтернативу будівництва Південного потоку, бо Північний вже не зупинити. Він вже будується", - зізнався тоді Янукович. Позиція Росії в цьому питанні незмінна: Газпром не збирається відмовлятися від газопроводів.

Після приходу в Київ нової влади в особі ставленика регіоналів Олександра Попова розпочалася кампанія з повернення у власність міста муніципальних підприємств, які незрозумілим чином були продані під час перебування Леоніда Черновецького на посаді голови КМДА. Тільки влітку 2010 року стало відомо про продаж столицею у 2009 році своїх часток у ХК Київміськбуд (80%), Київводоканал (25,464%), Київгаз (28,46%) і Київхімволокно (51%).

Всі угоди були здійснені майже за однією й тією ж схемою, заявили пізніше правоохоронні органи. Зокрема, на аукціонах, де покупцем виступила ФК Новий регіон. Вже відомо, що у випадку з Київміськбудом і Київгазом продавець потім перепродав ці акції офшорним компаніям. Незабаром Генпрокуратура порушила кримінальні справи і оскаржила у Господарському суді угоди з продажу комунальних пакетів акцій.

Попов, який неодноразово повідомляв про наміри відстояти інтереси Києва і повернути всі акції у власність киян, вже на початку жовтня заявив, що 80% акцій Київміськбуду повернули місту. У листопаді Попов відзвітував про повернення в муніципальну власність ВАТ Київхімволокно, крім того, місто відновило контроль над ВАТ АК Київводоканал і АТ Київенергохолдинг, а відповідним судовим рішенням від 1 листопада 2010 року у власність киян повернуто ВАТ Київгаз. Питання, чи будуть покарані винні в сумнівному продажу акцій комунальних підприємств, поки залишається без відповіді.

У вересні цього року українські ЗМІ облетіла новина про те, що наймасштабніша приватизація в історії країни опинилася під загрозою зриву. Так, Генеральна прокуратура вимагала визнати недійсною Додаткову угоду до Договору купівлі-продажу комбінату Криворіжсталь через порушення українського і міжнародного законодавства. Експерти відразу ж констатували, що це відкриває шлях до скасування реприватизації одного з найбільших металургійних підприємств Європи.

Масла у вогонь підлив і той факт, що після скандальної реприватизації Криворіжсталь дістався міжнародному інвестору – найбільшій у світі сталеливарній компанії ArcelorMittal, яка висловила стурбованість «зневагою» до законів України та міжнародного права під час першого судового засідання за позовом ГПУ у частині виконання покупцем інвестзобов'язань.

Топ-менеджмент Криворіжсталі заявив, що ArcelorMittal зіткнулася із загрозою втрати підприємства в Україні, придбаного у 2005 році за $4,8 млрд. Спокій зберігав тільки сам Лакшмі Міттал, який дипломатично висловив задоволення стосунками з новим Кабміном і сказав, що сподівається на позитивне вирішення ситуації навколо його українських активів. Коли скандал навколо комбінату набрав обертів у ЗМІ, в ситуацію втрутився Віктор Янукович. Він запевнив, що питання про реприватизацію ВАТ Arcelor Mittal Кривий Ріг не ставиться. Через кілька днів Генпрокуратура відкликала свій позов.

Українські політики після підписання договору з Росією про продовження базування ЧФ РФ у Севастополі неодноразово заявляли, що тепер ціни на газ для населення підвищуватися не будуть. Однак НКРЕ своїм липневим рішенням збільшила на 50% з 1 серпня відпускні ціни на природний газ для населення і ціну газу для підприємств, що забезпечують населення теплом та гарячою водою.

Версії того, що сталося, були різними – перший віце-прем'єр-міністр Андрій Клюєв заявив, що без підвищення цін на газ Україна не зможе збільшити власний видобуток газу, а Сергій Тігіпко відразу пообіцяв другу хвилю підвищення у квітні 2011 року. У свою чергу, Президент України Віктор Янукович утримався від коментарів. Щоправда, ще 22 квітня 2010 року, відразу після підписання договору з Росією, він заявляв, що зниження ціни на російський газ дозволить не підвищувати його ціну для населення і відповідно не збільшувати тарифи на житлово-комунальні послуги у 2010 році.

Згідно з меморандумом з МВФ, Україна зобов'язана привести ціни на газ для населення у відповідність з цінами на імпортований газ, хоча для побутових потреб використовується газ вітчизняного видобутку, собівартість якого в кілька разів нижча за російське блакитне паливо. Заяви щодо другого підвищення цін на газ у квітні 2011-го також не одностайні, але вимога МВФ залишається чинною.

Активний блогер і видний політик Михайло Бродський, який раніше підтримував екс-прем'єра Юлію Тимошенко, з приходом до влади Віктора Януковича отримав посаду голови Державного комітету з регуляторної політики і підприємництва.

Відразу ж після цього Бродський почав засипати громадськість пропозиціями, які повинні були полегшити життя не лише підприємцям, а й усім простим українцям: Бродський запропонував зменшити кількість перевірок підприємців, відмінити техогляд авто і нотаріальну довіреність на водіння, ввести кримінальну відповідальність за купівлю водійського посвідчення. А вже в грудні чиновник розповів про своє головне досягнення після восьмимісячної роботи у владі – законопроекті про відповідальність чиновників. "Чиновники тремтять. Тепер, по-моєму, мене точно звільнять. А після цього закону – і не шкода ...", - запевнив Бродський.

Коли влада розгорнула масштабну кампанію з прийняття нового Податкового кодексу, голова Держкомпідприємництва став об'єктом номер один для критики з боку підприємців. Його називали одним з авторів кодексу, а неофіційні джерела казали, що звільнення Бродського – одна з умов, яку учасники акції протесту на Майдані поставили перед владою.

Незважаючи на все це, Бродський після протестів зберіг свою посаду, проте ненадовго. У рамках адмінреформи Президент розпорядився ліквідувати відомство Бродського. Але останній анітрохи не засмутився. «Я завжди говорив, що комітет не потрібен, що це придумана структура», - прокоментував він у своєму блозі президентське рішення.

Наприкінці квітня 2010 року глава уряду РФ Володимир Путін за підсумками зустрічі з прем'єр-міністром України Миколою Азаровим запропонував об'єднати Газпром і НАК Нафтогаз. Спочатку українська делегації сприйняла це як жарт, але незабаром глава Мінпаливенерго України Юрій Бойко повідомив, що РФ запропонувала створити на паритетних засадах спільне підприємство, яке займатиметься видобутком газу на її території та транзитом російського газу до країн Європи через територію України.

Російська сторона назвала два газових родовища, які вона готова передати спільному підприємству Нафтогазу і Газпрому, а Україна, у свою чергу, мала передати в активи СП свою газотранспортну систему.

Домовитися про передачу ГТС, а також об'єднання активів сторони не змогли, і 1 грудня Газпром заявив про досягнуту на зустрічі з міністром палива і енергетики України Юрієм Бойком домовленість створити два спільних підприємства з НАК Нафтогаз України: з видобутку вугільного метану й освоєння структури Палласа на шельфі Чорного моря.

Росія також зацікавлена в об'єднанні потужностей українських авіаційних, суднобудівних й атомних підприємств, а також спільному видобутку урану. Ще в квітні уряд РФ запропонував Україні передати 50% +1 акція державного підприємства Антонов у власність російського ВАТ Об'єднана авіабудівна корпорація в обмін на акції додаткової емісії ОАК.

Після цього сторони розділили виробництво – складання Ан-148 буде здійснюватися на ВАЛТ в Росії, а подовжена версія Ан-158 – на заводі Антонова. Після цього, 16 червня, рада директорів ОАК схвалила створення СП з концерном Антонов.

Росія виявляє інтерес і до українських суднобудівних заводів, але поки ніяких серйозних рішень у цьому напрямку не прийнято. А в атомній сфері партнерство вже працює в проекті будівництва заводу з виробництва ядерного палива. Український держконцерн Ядерне паливо і ТВЕЛ 27 жовтня підписали угоду про будівництво на території України підприємства з виробництва ядерного палива.

До цього сторони підписали угоду про співпрацю в будівництві третього і четвертого енергоблоків Хмельницької атомної електростанції. За оцінкою Росатому, для проведення робіт буде потрібно 5-6 мільярдів доларів. У кінці жовтня Росія домовилася про постачання ядерного палива в Україну на термін експлуатації Україною радянських ядерних енергоблоків.

"У кризу Коломойський енергійно скуповує все, що погано лежить, і з подвоєною енергією – все, що лежить добре", - так охарактеризував діяльність Ігоря Коломойського журнал Корреспондент, надавши підприємцю друге місце в рейтингу найбагатших людей України, оприлюдненому в травні 2010 року.

У квітні 2010 року компанія Harley Trading Limited, бенефіціаром якої є Коломойський, закрила операцію з купівлі телеканалів 1+1 та Кіно (чистий дохід яких у кризовому 2009-му впав у 3,1 раза), у Central European Media Enterprises Ltd, заплативши близько $300 млн. Втім, контроль над 1+1 бізнесмен отримав ще в липні 2009 року разом із 100% телеканалу ТЕТ.

У травні Коломойському довелося заспокоювати журналістів служби ТСН, які звинуватили керівництво 1+1 у введенні цензури, підтримавши заяву своїх колег із СТБ. Коломойський стверджує, що не контролює інформаційну політику. Навіть більше, розповів, що в особистій розмові з одним із нардепів заявив про припинення подібної практики, що існувала на телеканалі раніше. Метою Коломойського є лідерство на українському телеринку, однак показники 2010-го залишають 1+1 за спиною в "Інтера", як і не демонструють приголомшливогоо зростання. Водночас успіхи СТБ та ТРК Україна є більш значними. Взявши на озброєння нові проекти і перехід на загальнонаціональну панель, канал продовжуватиме конкурентну боротьбу у 2011 році.

Конфлікт навколо 53 частот двох телеканалів – 5-го каналу і ТВі, що не входять до першої рейтингової десятки українського ТБ, – розрісся до масштабів скандалів навколо міжнародних організацій, чиновників найвищого рангу і тривалих судових розглядів. А все через те, що в групи Інтер виникли претензії до конкурсу Нацради з питань радіомовлення, внаслідок якого ці частоти були отримані каналами. 8 червня Окружний адміністративний суд міста Києва скасував рішення Національної ради від 27 січня про результати конкурсу на вільні частоти. Після цього постраждалі телеканали звинуватили владу в тиску на свободу слова, влада пообіцяла об'єктивний розгляд справи, а прихильники групи Інтер спокійно оцінювали ситуацію як пересічний бізнес-конфлікт.

Особливо різкі удари довелося витримувати голові СБУ Валерію Хорошковському, якого звинувачували у лобіюванні інтересів Інтера. У серпні Адміністрації Президента навіть довелося надати Вищому адміністративному суду докази достатнього юридичного стажу Хорошковського для перебування на посаді члена Вищої ради юстиції, яку, втім, очільник СБУ за власним бажанням залишив у грудні. Журналісти розцінили це як виконання однієї з умов руху Стоп цензурі, проте Хорошковський стверджує, що керувався лише прикладом Європи і схваленням Президента.

Водночас майже через рік після горезвісного конкурсу Нацради, 25 січня 2011 року, Вищий адміністративний суд України розгляне по суті справу про частоти за апеляціями 5-го каналу, ТВі, а також СТБ. Далі буде.

У січні цього року після місячного спору Росія ввела мито на експорт 15,5 мільйонів тонн нафти в Білорусь, залишивши 6,3 мільйона тонн безмитних поставок для її внутрішніх потреб. Одночасно РФ стала стягувати експортні мита на нафтопродукти в торгівлі з Білоруссю.

Нововведення вдарило по бюджету Білорусі і зіпсувало відносини між двома країнами, що сформували в цьому році з Казахстаном Митний союз і планують створити з 1 січня 2012 року Єдиний економічний простір (ЄЕП). У жовтні мінфін РФ запропонував підвищити експортні мита на нафтопродукти і скасувати мито на поставки нафти в Білорусь, якщо Мінськ погодиться повністю повертати в російський бюджет експортні мита за нафтопродукти, вироблені на НПЗ Білорусі.

Сторони домовилися ратифікувати всі документи щодо ЄЕП до початку наступного року. Підвищення мит на нафту змусило Мінськ частково переорієнтуватися на більш дорогу нафту з Венесуели, доставлену танкерами в порти Балтійського і Чорного морів.

Раніше Москва пояснювала свою жорстку позицію відмовою від практики прихованого субсидування економіки Білорусі, яка одержувала значні доходи від експорту вироблених з російської сировини нафтопродуктів.

Росія оцінила ефект для економіки Білорусі за рахунок скасування мит у межах $4 мільярдів. Вже 9 грудня Росія погодилася скасувати мита з 1 січня 2011 року – в обмін на ратифікацію всіх документів щодо ЄЕП.

У цьому році курс євро впав щодо світових валют. Зокрема, європейська валюта знизилася до рівня $ 1,3245 за долар. Причиною цього стали рекордні бюджетні дефіцити Ірландії, Греції, Португалії та Іспанії. Найближчим часом курс євро, за прогнозами експертів, може впасти до $ 1,24-1,26 за долар, причому не виключена ймовірність обвалу до $1,21.

Для покриття рекордних дефіцитів бюджетів Ірландії та Греції європейські фінансові інститути нададуть їм багатомільярдні кредити: 85 млрд євро і 110 млрд євро відповідно. І це на тлі зовнішнього боргу Греції в 350 млрд євро. Експерти побоюються, що ЄС не вистачить грошей для підтримки Португалії та Іспанії, адже останній може знадобитися допомога у 350 млрд євро протягом наступних трьох років.

Екс-прем'єр-міністр Великобританії Гордон Браун вже спрогнозував, що євро на початку наступного року досягне "найбільшого розквіту", проте потім почнеться спад і велика криза в єврозоні. Президент ЄС Херман ванн Ромпей виявився більш категоричним – він сказав, що якщо єдиній європейській валюті прийде кінець, аналогічне майбутнє чекає і на весь Європейський Союз.

2010-й ознаменувався для Сполучених Штатів значним дефіцитом бюджету і спадом економіки. Унаслідок Федеральна резервна система (ФРС) була змушена включити друкарський верстат, щоб отримати гроші для купівлі держоблігацій і запобігання падінню цін.

Уже в ході першого етапу підтримки економіки, що завершився в березні 2010-го, ФРС витратила на купівлю держоблігацій та іпотечних цінних паперів $1,7 трлн, а на початку листопада в рамках другого етапу ФРС ухвалила рішення скупити облігацій на $ 600 млрд. Але це ще не кінець – у грудні голова ФРС Бен Бернанке заявив, що влада може продовжити програму викупу держоблігацій.

Якщо говорити мовою цифр, то дефіцит федерального бюджету США у 2010-му фінансовому році, що закінчився 30 вересня, склав $1294 млрд, або 8,9% ВВП країни. У свою чергу, професор Університету Нью-Йорка Нуріель Рубіні вважає, що нинішня криза триватиме в економіці США, принаймні, до 2013 року. Якщо ж бюджетний дефіцит не буде скорочено, це може вкрай негативно позначитися на ринку боргових цінних паперів, викликавши, таким чином, другу хвилю кризи не лише в США, але й у всьому світі.

Призера Канн цього року – рекламу Old Spiсe з колишнім регбістом Ісайєю Мустафою в головній ролі, – безумовно, можна назвати рекламою 2010 року. Позитивна оцінка телеглядачів та експертів, популярність в Мережі, зростання продажів рекламодавців, множинні продовження та пародії. Реклама з гумором продемонструвала чоловічу сексуальність і зірвала джек-пот на ринку, де основна увага традиційно приділяється жіночій сексуальності.

Однак 2010 рік запам'ятається, звичайно ж, не єдиним успішним роликом – розвиток технологій та соціальних медіа дають рекламникам все нові і нові можливості для просування продуктів. Британський оператор T-Mobile влаштував черговий масовий флешмоб з піснями і танцями в аеропорту Хітроу, порадувавши мільйони інтернет-користувачів, а Ralph Lauren на честь десятиліття влаштував у Лондоні і Нью-Йорку видовищний перформанс, гучно анонсований як перша у світі 4D-реклама. Все більше цікавого контенту в мережі Може виявитися вірусною рекламою, від чого, втім, не страждає ніхто.

У цьому році глобальний ринок IPO встановив новий історичний рекорд обсягу первинних розміщень за місяць, який в листопаді склав $ 50,1 млрд.

Найбільшими угодами стали IPO General Motors ($18,14 млрд), малайзійської Petronas Chemicals Group ($4,17 млрд), австралійської QR National ($3,997 млрд) й італійської Enel Green Power ($3,6 млрд). Втім, попередній місяць – жовтень – також був рекордним завдяки IPO гонконгської AIA й індійської Coal India Ltd.

Рік, що минає, став роком первинних розміщень: загалом з початку 2010 року обсяг ринку первинних розміщень становив $ 245,2 млрд, що значно більше від аналогічного періоду 2009 року – $ 93,7 млрд. При цьому обсяг вторинних розміщень виявився навіть дещо нижчим рівня 2009 року – $ 440,4 млрд у порівнянні з $543,3 млрд. Зниження в обсязі відбулося і з випусків конвертованих облігацій: за січень-листопад 2010 року цей показник склав $ 81,3 млрд у порівнянні з $ 85,0 млрд за цей самий період 2009 року.

Найбільш значне зростання обсягів IPO відзначалося цього року у європейських компаній – $31,2 млрд у порівнянні з $4,5 млрд у 2009 році й у компаній азіатсько-тихоокеанського регіону – $ 151,5 млрд у порівнянні з $57,5 млрд. Трохи менший прогрес продемонстрували компанії США – $34,1 млрд у порівнянні з $14,8 млрд.

Корреспондент.net