Криза змінила мізки українцям: якщо раніше їх головними кошмарами були Чорнобиль і злочинність, то тепер - безгрошів'я та безробіття. Фахівці впевнені - цей страх залишиться у тих, що пережили кризу, назавжди, пише український тижневик Корреспондент у свіжому номері.
Видання пише, що сьогодні вперше за роки незалежності страхи економічного характеру у співвітчизників стали переважати над усіма іншими - до такого висновку дійшли фахівці соціологічної компанії Rating Group.
За даними їх досліджень, у березні 2011 року 50% співвітчизників назвали економічний занепад загрозою номер один для себе. З невеликим відривом (47%) ідуть побоювання з приводу зростання безробіття, а замикає трійку найбільших страхів знецінення гривні, якого боїться кожен п'ятий українець.
Видання наводить приклад невеликого бізнесу киянина Вадима Мамедова, який торгує автозапчастинами. Підприємець скаржиться, що покупців його невеликої торговельної точки після кризи стало менше втричі.
При цьому аналогічні опитування Інституту соціології НАНУ свідчать, що страхи міжнаціональних конфліктів, голоду та наслідків Чорнобильської катастрофи, актуальні на початку 1990-х, сьогодні відійшли на другий план, поступившись абсолютним лідерством суто економічним фобіям, які різко загострилися на хвилі кризи.
Як пише Корреспондент, якщо в передкризовому квітні 2008-го невиплата зарплат і пенсій хвилювала 50% українців, то в 2010-му - вже 74%, а число співвітчизників, що бояться зростання безробіття, за той же період зросла з 54% до 80%.
На думку Тетяни Петрушиної, старшого наукового співробітника Інституту соціології, українці, які пережили кризовий шок, стали більш обережними і менш упевненими в собі і залишаться такими надовго. Аналітики вважають, що ці якості переростають у хронічну недугу, хоча економіка держави поступово відновлюється.
"Люди, з одного боку, розуміють, що економіка країни в цілому ніби стабілізувалася, їх про це постійно інформують [уряд], а з іншого, їх матеріальний стан погіршується, тобто вони не отримують дивідендів від цієї стабільної економіки", - міркує Ігор Тищенко, експерт Rating Group.
Разом з тим, як зізналася виданню підприємець з міста Прилуки Чернігівської області Тетяна Шерстюк, сьогодні вона не рада, що кілька років тому вирішила почати свій бізнес - магазини, які торгують господарськими товарами.
Так, у 2007 році, щоб розширити невелику справу і відкрити ще один магазин, вона вирішила взяти доларовий кредит на закупівлю товару під заставу власної квартири: "Ми прорахували все [ризики] вздовж і впоперек. Але тут криза".
Корреспондент констатує, що продовження історії Шерстюк типове для багатьох дрібних і середніх підприємців країни: курс долара злетів до небес - і кредит віддавати стало нічим.
Підприємець із Прилук належить до тих 18,6% українців, яких, за даними Інституту соціології, криза вразила катастрофічно. Дуже відчутно її пережили 60,8% населення, і, нарешті, в легкому ступені спад вплинув на 15,8% співвітчизників.
Про те, як економічні катаклізми змінили свідомість українців, і як співвітчизникам доводиться виживати в ситуації, що склалася, читайте у свіжому № 13 журналу Корреспондент від 8 квітня 2011 року.