Міністерство енергетики Литви в п'ятницю оголосило конкурс адвокатів, які будуть надавати юридичні послуги у можливому спорі з ВАТ Газпром в Стокгольмському арбітражному суді.
Як йдеться в повідомленні литовського видання Державні відомості, приблизна вартість їхніх послуг може скласти близько 7 млн євро.
Переможці конкурсу будуть консультувати і представляти Міненерго в арбітражній справі, їм потрібно скласти і подати позов. Можлива тривалість договору - чотири роки.
Раніше міністр енергетики Литви Арвідас Сякмокас (Arvydas Sekmokas) звинуватив Газпром в тому, що він постачає Литві газ за несправедливою ціною. За його словами, Литва постарається добитися у Газпрому зниження ціни на 15%. При цьому він наголосив, що якщо не вдасться домовитися з Газпромом по-хорошому, то спір буде перенесено до арбітражу Стокгольма.
За словами міністра, розбіжності позицій Литви і Газпрому викликані тим, що Литва має намір реалізувати вимоги Євросоюзу (ЄС) в газовому секторі, а Газпром зобов'язався поставляти Литві газ "за справедливими цінами".
Заступник голови правління Газпрому Валерій Голубєв заявив, що концерн буде судитися з Литвою через ситуацію, пов'язану з литовською компанією з імпорту і транспортування газу Lietuvos dujos (Газпрому належить 37,06% акцій литовської компанії). За його словами, Литва програє справу в суді, тому що концерн не порушував своїх зобов'язань - формулу ціни на газ для Литви литовський уряд затвердив у 2008 році, до того, як почалося застосування Третьої газової директиви ЄС.
Після цих заяв Міненерго і Газпром почали переговори - вже відбулися дві зустрічі, а незабаром повинна відбутися третя.
За неофіційними даними BNS, Литва сподівається до початку нового опалювального сезону домовитися з Газпромом про ціну на газ і відділення магістральних розподільних газопроводів від поставок газу і перехід газопроводу під контроль держави.
Уряд Литви, проводячи імплементацію Третьої газової директиви ЄС, вирішив примусово розділити транспортування і збут газу Lietuvos dujos (Газпрому належить 37,06% акцій литовської компанії). Газпром і E.ON Ruhrgas (володіє 38,9% акцій Lietuvos dujos) виступили різко проти вилучення магістральних газопроводів з компанії, оголосивши це порушенням договору про приватизацію. При цьому Газова директива спеціально передбачає можливість для держав з ізольованим ринком природного газу, якою є Литва, скористатися відстрочкою застосування її положень до того моменту, поки не буде створено альтернативних джерела постачання газу на ринок.
При цьому литовська сторона вважала, що Газпром порушив договір про приватизацію Lietuvos dujos, оскільки поставляв газ в республіку не "за справедливими цінами".