Сербська державна телерадіокомпанія перепросила всіх мешканців території колишньої Югославії за пропаганду режиму Слободана Мілошевича, яка активно велася в 90-х роках.
Компанія визнала, що агітаційні матеріали, які виходили в ефір, сприяли розпалюванню національної ворожнечі між різними етнічними групами. Телебачення окремо перепросило інших журналістів, представників опозиції, сербську інтелігенцію та інших жертв пропагандистських матеріалів.
Пропаганда режиму Мілошевича зображувала сербів жертвами етнічних нападів. Опозиціонерів телебачення називало іноземними найманцями, зрадниками і ворогами держави. Жертвами пропаганди стали 16 працівників самого телебачення - попереджені про бомбардування телецентру влада Югославії і керівництво телерадіокомпанії дезінформували співробітників, які загинули при атаці НАТО.
Після приходу до влади в 1990 році Слободан Мілошевич зробив телебачення Югославії своїм основним інструментом для пропаганди режиму. Начальник державного телебачення Драголеб Міланович, заарештований в 2001 році, був соратником і близьким другом президента. 1 квітня 2001 Мілошевича було заарештовано і пізніше таємно передано Міжнародному трибуналу з військових злочинів у колишній Югославії. У 2006 році Мілошевич помер у в'язниці.