Найбільший німецький енергетичний концерн E.on зажадав від уряду ФРН виплати компенсацій за відмову від атомної енергетики і водночас заявив, що подасть скаргу до Конституційного суду на введений владою податок на ядерне паливо.
Як повідомляє FOCUS, у зв'язку з цим глава E.on Йоганнес Тіссен зазначив, що хоча концерн визнає політичне рішення відмовитися від АЕС, прийняте згідно з волею демократичної більшості, тим не менш, очікує від уряду справедливої компенсації, сума якої може скласти десятки мільярдів євро.
Крім того, в E.on відзначають, що після прийняття закону 2010 року вже запустили дорогі інвестиційні проекти під продовження термінів дії АЕС. Тепер їх доведеться анулювати. Борг уряду в цьому разі полягає в тому, щоб компенсувати концерну збитки.
На думку Тіссена, не можна допустити, щоб акціонери концерну оплачували політичні рішення влади з власних коштів.
Також E.on має намір оскаржити в суді податок на ядерне паливо, що дорівнює 145 євро за грам, і був введений владою в 2010 році і був свого роду платою енергетичних концернів за плановане продовження термінів експлуатації АЕС. Тепер же після рішення про відмову від атомної енергетики до 2022 року податок, як вважають у E.on, втратив своє законне обґрунтування і, крім того, лягає "подвійним навантаженням" на енергетичні концерни, які і так понесуть збитки від закриття АЕС.
Як повідомляється, у травні нинішнього року в ЗМІ з'явилася інформація, що влада дійсно має намір відмовитися від податку на ядерне паливо, проте вона так і не знайшла свого підтвердження. Крім податку, E.on також має намір оскаржити в суді рішення влади про негайне виведення з експлуатації семи найбільш старих АЕС, побудованих до 1980 року. У концерні відзначили, що в інтересах захисту 500 тисяч акціонерів не можуть змиритися з майбутніми збитками.
Як зазначає Tagesschau, E.on управляє шістьма німецькими АЕС і є акціонером ще п'яти. У разі негайного відключення семи старих електростанцій і АЕС Крюммель, яка перебуває на ремонті, концерн фактично втратить три АЕС: Ізар 1 і Унтервезер і власне Крюммель, 50% акцій якого належать E.on. Що стосується трьох інших німецьких енергетичних концернів RWE, EnBW і Vattenfall, то вони поки не зайняли певної позиції в конфлікті щодо АЕС, зазначивши, однак, що готові при необхідності ініціювати юридичний розгляд.
Нагадаємо, 30 травня уряд Німеччини оголосив про рішення припинити експлуатацію всіх АЕС країни до 2022 року.
Розмови про повну відмову від використання атомної енергії почалися у ФРН після руйнівного землетрусу і цунамі 11 березня в Японії, які призвели до аварії на АЕС Фукусіма-1.
У країні наразі працюють лише чотири ядерні реактори з 17 - це другий реактор АЕС Ізар, станція Брокдорф і по одному реактору на станціях Неккарвестхайм і Гундреммінген. Решта були зупинені на три місяці для перевірок безпеки.
Загальна потужність АЕС у Німеччині, за даними міністерства економіки і технологій країни, становить 21 млн 497 тисяч мегават. У 2009 році це становило 23% від загального обсягу енергоспоживання.
У суботу десятки тисяч жителів Німеччини більш ніж у 20 німецьких містах взяли участь у демонстраціях із вимогою негайної відмови від атомної енергетики.