22 квітня 2011 року набула чинності постанова НБУ Про внесення змін до положення про здійснення банками фінансового моніторингу.
Ця постанова істотно розширить зобов'язання банків щодо фінансового моніторингу, що пов'язано з прийняттям нової редакції Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом від 18 травня 2010 року, що встановлює зобов'язання для банків своєчасно надавати інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу. Про це повідомили Корреспондент.biz в компанії КПМГ-Україна.
Декларативно всі зміни в механізм здійснення фінансового моніторингу направлені на встановлення контролю над фінансовими потоками в країні і визначення джерела походження грошей, розповіла Тетяна Заморська, директор відділу податкового та юридичного консультування компанії КПМГ-Україна. Однак, за словами експерта, фактично створюється інструмент доступу до банківської таємниці широкому колу осіб, серед яких одне з першочергових місць займає спеціально призначений орган виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, уповноважений законом перевіряти особисті дані будь-якого клієнта банку.
У рамках виконання цього зобов'язання банкам необхідно моніторити будь-які фінансові операції із зарахування готівки на суму, що перевищує 150 000 гривень, а також еквівалентну суму в іноземній валюті з подальшим перерахуванням цих коштів іншій особі, пояснила Тетяна Заморська. Другим видом операцій, що входять до переліку обов'язкових об'єктів банківського фінансового моніторингу, є операції з переказу коштів за межі України, якщо такий переказ не обумовлений зовнішньоекономічним контрактом, наприклад, переказ грошей для оплати лікування, навчання, поповнення власного рахунку, у зв'язку з поверненням інвестицій або виїздом на постійне місце проживання за кордон.
З метою ефективного виконання покладених зобов'язань банкам тепер необхідно отримувати більше додаткової інформації про клієнта під час здійснення будь-якої операції з банківським рахунком - відкриття, закриття або переоформлення, каже експерт. Зокрема банк може зажадати від свого клієнта надати інформацію щодо його ідентифікації, діяльності, а також будь-яку іншу інформацію на свій розсуд. Наприклад, при відкритті рахунку юридичною особою банк може запитати інформацію про органи управління такої особи, їх склад або посадових осіб.
Таким чином, вважає Тетяна Заморська, виникає проблема збереження банківської таємниці, оскільки вся додаткова інформація про клієнта може стати відомою також НБУ та іншим державним органам, які мають право на отримання такої інформації. Необхідно брати до уваги, що розкритою може бути не тільки інформація про клієнта, але й інформація про всі операції з його рахунком, зазначила експерт.