Академіки-латифундисти. Як НААН перетворилася на приватний агрохолдинг

Корреспондент.biz, 23 листопада 2017, 12:40
0
673
Академіки-латифундисти. Як НААН перетворилася на приватний агрохолдинг
НААН використовує державні землі дуже неефективно

Про те, як Національна академія аграрних наук стала приватним холдингом з тіньовою виручкою $ 120 млн, пише журнал Корреспондент.

 
Земельний банк у 480 тис. га, розташований в усіх областях України, диверсифіковане виробництво різних видів сільгосппродукції й оборот у сотні мільйонів доларів на рік. Це характеристики не одного з ТОП-10 українських агрохолдингів, а відомства, яке взагалі не має офіційно відношення до бізнесу, - Національної академії аграрних наук, пишуть Віталій Кравченко та Максим Мордовець у №42 (784) журналу Корреспондент.
 
Національна академія аграрних наук (НААН) у різних статусах і під різними назвами існує з 1931 року. Вона об'єднує дев'ять національних наукових центрів, 30 інститутів, інтелектуальний потенціал, представлений майже 20 тис. співробітників, а також колосальний земельний банк.
 
 
На 1 березня 2017 року в розпорядженні НААН перебувало 480 тис. га землі. Цей обсяг відповідає другому місцю в рейтингу українських агрохолдингів - більше тільки в Олега Бахматюка і його компанії Ukrlandfarming. Серед держвідомств таких прихованих лендлордів чимало - великі масиви в своєму розпорядженні має й Укрзалізниця, на балансі якої перебувають ділянки, що примикають до залізничної колії, і Міноборони, на землях якого розташовані численні військові містечка й об'єкти військової інфраструктури, й (опосередковано) Мінагрополітики через аграрні держпідприємства в його управлінні.
 
Але що виділяє НААН з цього списку - це безпрецедентно високий рівень нецільового використання земель та аномально низька офіційна плата за це.
 
Якщо вивчити звітність НААН за 2013-2015 роки, то можна побачити, що в середньому 45% земель здаються нею в оренду. За підсумками 2016 року середній дохід з 1 га, включаючи доходи від наукової діяльності, в академіків склав лише 728 грн, при тому що вартість оренди держземлі за підсумками 2016 року в середньому по Україні - 2.249,8 грн/га. Не забудемо, що в розпорядженні НААН перебувають сільгоспугіддя елітної якості.
 
Навчальний план
 
У кінці жовтня група народних депутатів - членів комітету парламенту з питань аграрної політики та земельних відносин підписала листа з ініціативою перевірити діяльність НААН та заслухати звіт президента академії Ярослава Гадзала.
 
"До мене, як до народного депутата, звернулися жителі одного із сіл і повідомили, що в господарстві, підконтрольному Національній академії аграрних наук, твориться хаос, - розповідає народний депутат Петро Юрчишин, який був одним з ініціаторів звернення про перевірку. - Керівник НААН повинен проаналізувати це питання і дати відповідь. Також ми хотіли б запросити на засідання комітету [на звіт керівництва академії] всі фіскальні та силові структури".
 
Питання до профільної і непрофільної діяльності НААН виникають не вперше. Два роки тому нардеп Геннадій Кривошея зареєстрував законопроект, яким пропонував створити комісію для перевірки діяльності НААН, щоб розслідувати факти нецільового використання земельного банку. "Законопроект став реакцією на численні звернення про нецільове використання земель, які перебувають у розпорядженні академії в регіонах. Хочу наголосити, що питання необхідності самої академії не стояло і ніхто не мав на меті її зруйнувати", - говорить він.
 
Законопроект не був прийнятий, але позитивний ефект він надав, впевнений Кривошея, оскільки привернув увагу до проблеми. На думку депутата, здача земель академії в якійсь розумній пропорції в оренду приватним структурам не є крамолою, за умови, що це робиться офіційно:
"Потрібно дізнатися, яка частина доходу від цієї діяльності йде в бюджет, скільки залишається НААН, і чи може вона за рахунок цього існувати. Можливо, таким чином можна буде знизити бюджетні витрати на її утримання і реалізацію тих масштабних завдань, які перед нею стоять".
 
Скільки НААН коштує бюджету? У держбюджеті на 2017 рік на потреби академії за різними програмами закладено близько 740 млн грн. У проекті держбюджету-2018 поки що фігурує 441 млн грн, що Гадзало оцінює як половину від мінімально необхідної суми. Як заявив він в інтерв'ю одному з українських видань, наслідок недофінансування - відтік кадрів і подальша стагнація аграрної науки.
 
Дійсно, незважаючи на значимість суми, це фактично бюджет проїдання - зарплати співробітників, утримання будівель і т. д. Депутати погоджуються, що цього недостатньо, щоб забезпечити ефективну роботу і вести дослідження. Однак в останні роки і за більшого фінансування НААН не показує проривних результатів за основним видом діяльності - науковим.
 
"Наприклад, сьогодні Україна купує 80% насіння за кордоном. Ми повинні і можемо вирощувати його у себе, а для цього потрібно займатися селекцією", - каже народний депутат, член аграрного комітету ВРУ Сергій Лабазюк.
 
Нинішній розмір земельного банку НААН не адекватний її поточним науковим потребам - інститути, що входять в академію, використовують для досліджень не більш ніж 20% своїх земель. "Я вважаю, що академії для роботи вистачило б максимум 250 тис. га, можливо, і 100 тис. га", - оцінює Лабазюк. Водночас надмірний земельний банк провокує зловживання і не використовується з користю ні для науки, ні навіть для держави в цілому, а лише в інтересах окремих осіб у НААН.
 
Недбайливі бізнесмени
 
Представникам НААН закидають не тільки те, що вони займаються аграрним бізнесом на шкоду науці, а й те, що вони роблять це погано. "Врожайність низька, продуктивність упала, молоко продавали несортовим по 5 грн, коли зараз воно йде по 9 грн", - перераховує Юрчишин. Він щиро дивується, як сільське господарство під управлінням учених, які краще за всіх в країні повинні бути інформовані про агротехнології, йде в глибокий мінус: "Земля не може дати мінус. Але за звітами академія показує мінус і просить гроші на існування. Кому потрібна така наука?" - задається риторичним питанням Юрчишин.
 
Григорій Кукурудза, економіст IMF Group, звертає увагу на те, що з огляду на цілісність масивів середня ставка оренди на землі НААН повинна бути на 60% вище мінімально встановлених законодавством 3,3% і становити не менш ніж $ 70-80/га. "Таким чином, тільки реальний орендний дохід академії може перевищувати еквівалент $ 16 млн на рік", - підрахував економіст.
 
Однак існує й інша частина її корупційного доходу - це продаж агрохолдингам врожаю, який на початку вирощується нібито для наукових цілей. Тому що, як свідчать звіти, лише 3-5% земель академії використовуються за цільовим призначенням (у розрізі окремих інститутів). Решта площі або засіяні нехарактерними для даних інститутів культурами, або їхнє цільове призначення зовсім не вказано. "Потенційний дохід з 1 га можна розрахувати як середню EBITDА десяти найбільших агрохолдингів України, і становить вона $ 424/га. Для порівняння: офіційний дохід НААН у 2016 році (включаючи доходи від наукової діяльності) оцінено лише в 346 млн грн, або 728 грн/га, що нижче середньоринкового показника майже в 15 разів", - наголошує він. Якщо екстраполювати масштаби земельного банку академії на ринкові реалії, то потенційний корупційний дохід НААН можна оцінити приблизно в 75 $/га (середня ставка оренди) * 215 тис. га + (424-30 $) * 263 тис. га = $ 120 млн. "Якби академія не здавала землі в оренду, а використовувала всі наявні в її розпорядженні земельні ресурси під сільськогосподарську діяльність, її дохід міг би становити до $ 203 млн на рік", - каже Кукурудза.
 
Юрчишин наводить більш консервативні розрахунки: "Сьогодні академія має близько 400 тис. га землі. Якщо провести аналіз і взяти як мінімум 5 тис. грн прибутку з 1 га, сьогодні вона мала б 2 млрд грн прибутку, або $ 75,5 млн", - каже він.
 
У свою чергу Гадзало звертає увагу, що порівняння ефективності господарств НААН з бізнес-показниками холдингів є некоректним, оскільки останні вирощують високомаржинальні культури - ріпак, соняшник, у той час як академія використовує свої землі для дослідницької діяльності. Підвищений інтерес до земель НААН він пояснює небезкорисливими мотивами з боку великого бізнесу і деяких депутатів.
 
Не використовуються
 
Питання, що робити із землями академії, якщо більша частина їх використовується не за призначенням, поки що залишається відкритим. Нардеп Лабазюк нагадує, що земельний банк НААН формувався із земель колгоспів і радгоспів і пропонує "відновити соціальну справедливість", розпаювавши його частину між колишніми колгоспниками. "З 400 тис. га можна розпаювати 70-100 тис. Так би ми й людей задовольнили, і оптимізували б земельний фонд академії", - говорить Лабазюк.
 
На думку Юрчишина, формат трансформації земельного банку НААН може визначити тільки Кабмін, оскільки бенефіціаром цього активу є держава: "Це державна земля, яка віддана академії".
 
Землі НААН, які не використовуються для наукових цілей, могли б стати ресурсом для виділення земельних ділянок учасникам АТО. Такий сценарій дискутується із середини 2014 року, фактично з початку відповідної держпрограми, щойно з'ясувалося, що в найбільш привабливих регіонах (зокрема, в Київському) вільних земель немає. "Ми неодноразово писали і питали у них [керівництва академії], чи використовується земля за цільовим призначенням. Ніяких відповідей не було. На підставних людей підписують договір оренди, і робиться все що завгодно", - обурюється В'ячеслав Вовченко, голова асоціації учасників бойових дій Київської області. При цьому він визнає, що в низці випадків керівництво НААН ішло назустріч і добровільно відмовлялося від землі на користь учасників АТО, проте це мізер у порівнянні із загальним земельним банком академіків - десь 14 тис. га, або близько 3%.
 
НААН продовжує декларувати готовність розлучитися на користь держави з частиною своїх земель. Почати пропонують із земель 12 державних підприємств, де з різних причин гальмується проведення наукової діяльності та де вже понад 10 років тягнуться процеси банкрутства.
 
Сумарно їхній зембанк становить 80 тис. га, або менш ніж п'яту частину всієї академічної латифундії. Але якщо врахувати, що ці підприємства перебувають під управлінням арбітражних керуючих і не контролюються менеджментом НААН, то жест доброї волі зі скорочення зембанку на користь держави скоріше можна трактувати як бажання позбутися токсичних, непотрібних для генерації тіньового доходу активів.
 

EBITDA НАЙБІЛЬШИХ  УКРАЇНСЬКИХ АГРОХОЛДИНГІВ (2015/2016 МГ), ЗА 1 ГА

Ukrlandfarming

$324

Kernel

$376

NCH

$500

МХП

$1.122

Астарта

$608

Агротон

$216

ІМК

$365

Агрейн

$245

Укрпромінвест

$331

Національна академія 
аграрних наук України, дохід:

Офіційний: $27

Корупційний: $75

Дані: відкриті джерела, розрахунки автора

ТЕГИ: сельское хозяйствобизнесакадемия
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах