Не лише зберегти, а й дати нове дихання вітчизняній високотехнологічній авіаційній галузі в Україні!
Таку амбітну мету поставили перед собою легендарне ДП "Антонов" та Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського. У Київській політехніці на базі Інституту авіаційних та космічних технологій в вересні цього року запрацює оновлений спільний сучасний навчально-науковий центр "КПІ-Антонов". На його базі буде за моделлю дуальної освіти здійснюватися підготовка та перепідготовка інженерних та наукових кадрів для високотехнологічної авіаційної промисловості, зокрема для ДП "Антонов".
Центр вже оснащується сучасним навчальним обладнанням: фрагментами літаків та авіаційної оснастки, макетами суден, конструкторськими авіаційними вузлами, програмним забезпеченням. Вже готують спеціальні навчальні програми дуальної підготовки авіаційних інженерів. В центрі студентам викладатимуть не лише лектори Київської політехніки, але й досвідчені практикуючі авіаконструктори. "Така співпраця нашого університету й уславленого підприємства дасть поштовх для відродження українського авіабудування та підвищить його конкурентоспроможність. Для цього потрібно готувати кадри за проривними напрямами та займатися супроводженням наукових, конструкторських розробок. Про це ми й підписали угоду з ДП "Антонов"" – розповідає ректор Київської політехніки Михайло Згуровський.
Кадри вирішують все!
Щоб конкурувати з такими світовими монополістам, як Боїнг, Аербас, Ембраєр і Бомбардьє потрібні сучасні високотехнологічні рішення. Це добре розуміють в ДП "Антонов". Тому одне з пріоритетних завдань підприємства – мінімум на 30% укомплектувати колектив молодими кваліфікованими фахівцями в галузі літакобудування. "Ми відверто відстаємо від світових американських та європейських компаній – розповідає президент ДП "Антонов" Олександр Донець. – Кадри, які є на нашому підприємстві працюють на застарілій конструкторсько-технологічній базі. Щоб конкурувати потрібно її суттєво оновити, впроваджувати останні досягнення вчених, застосовувати нові технології. Тільки молодь може виконати цю складну роботу за короткий час. Тому зараз одне з наших першочергових завдань – омолодити колектив". На ДП "Антонов" добре розуміють: яку молодь виростять – таку продукцію й отримають. Адже, від рівня кваліфікації працівників залежить затребуваність та конкурентоспроможність продукції.
Для реалізації таких планів не випадково обрали Київську політехніку, яка ще на початку минулого віку дала життя українській авіаційній промисловості. Державне підприємство "Антонов" також співпрацює в питаннях підготовки кадрів з Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут". Цей виш поповнює штат підприємства лише конструкторами. У свою чергу Національний авіаційний університет навчає фахівців, що займаються обслуговуванням авіаційної техніки. А в спільному центрі "КПІ-Антонов" будуть готувати кадри, що писатимуть програми з управління літаками. "Нас цікавлять фахівці з міцності, гідродинаміки, аеродинаміки тощо. – Розповідає головний інженер підприємства Сергій Бичков. – Київська політехніка для нас – це нові технологічні процеси, апгрейд електронних систем наших літаків, нові програми літакобудування. Для нас зараз це нова зона відповідальності, яка була покладена на ДП "Антонов" після початку російської агресії. Раніше цим займалися в Москві". Тож, дипломовані фахівці з зазначених напрямів нині в Україні на вагу золота. Щоб ліквідувати цей дефіцит КПІ та ДП "Антонов" й відкрили спільний навчальний центр та вирішили суттєво підсилити давні зв’язки. До співробітництва залучать навчальні та наукові підрозділи університету, діяльність яких пов’язана з авіабудівною тематикою.
Гармонізація торії і практики
Готувати якісних інженерів традиційним академічним способом стало неефективно. Тому в КПІ разом з ДП "Антонов" вирішили готувати фахівців за новою для України дуальною формою навчання. Такий формат дозволяє студенту поєднувати практичну роботу на підприємстві і теоретичне навчання в університеті. Працювати на ДП "Антонов" студенти Київської політехніки зможуть вже з третього курсу. "Студенти отримуватимуть у нас заробітну плату на рівні 12 500 гривень. Ми хочемо повернути зацікавленість молоді до колись популярного та престижного авіабудування". – розповідає президент ДП "Антонов" Олександр Донець.
За якість освіти одночасно будуть дбати і виш, і підприємство-роботодавець. Останній допоможе складати актуальні навчальні програми, з урахуванням останніх тенденцій на авіаційному ринку та забезпечить матеріально-технічною базою. "Дуальна освіта – це нова форма співпраці нашого навчального закладу та державного підприємства "Антонов". – наголошує ректор Київської політехніки Михайло Згуровський. – Інженери та конструктори підприємства будуть за узгодженими планами брати участь у підготовці фахівців. За такою ж системою ми вже не перший рік вдало співпрацюємо з корпорацією "Boeing" (США), групою компаній "Прогресстех" тощо".
Інновації - запорука успіху!
Важлива складова співпраці – застосування та використання на практиці наукових винаходів, що народилися в стінах Київської політехніки. Перетворювати студентські чи викладацькі ноу-хау на діючі елементи нових літаків від ДП "Антонов" допоможе інноваційна екосистема "Sikorsky Challenge", яка вже 14 років діє на базі Київської політехніки. До "Sikorsky Challenge" долучилося вже понад сто високотехнологічних компаній з України, США, Євросоюзу, країн Азії. Понад півтори сотні проектів і технологій було виведено на ринки України та світу. Щороку 7 тисяч винахідників та інвесторів проходять через "Sikorsky Challenge" і попит зростає. "Інвестори підказують нам, науковцям, що зараз затребуване на ринку. А ми в свою чергу, намагаємося скорегувати роботу наших 72 інженерних шкіл, щоб з своїми винаходами вони включалися в цей процес. Не покласти розробку на полицю, а спільно з високотехнологічним підприємством вивести на ринок – ось наша ідеологія". – наголошує ректор Київської політехніки Михайло Згуровський.
До екосистеми долучилося й підприємство "Антонов". Тож, скоро російські деталі та програмне забезпечення в його літаках замінять розробки КПІ.