RU
 

Свобода пересування: сьогодення і майбутнє автобусних перевезеньРеклама

Корреспондент.biz,  18 червня 2020, 22:00
0
2623
Свобода пересування: сьогодення і майбутнє автобусних перевезень

Власник транспортних компаній Autolux і Ecolines Андріс Подгорнійс розповідає про сьогодення та перспективи міжміських автобусних перевезень в Україні.

 

КАРАНТИН: КОЛИ ЗІТХНЕМО ВІЛЬНО?

– В яку сторону сьогодні рухається – і чи рухається – галузь автобусних перевезень в нашій країні?

– Сьогодні, в кінці карантинного періоду, рух вже почався: люди їдуть, проте пасажиропотік на 50% менше аналогічного періоду минулого року. Ми прагнемо вивести перевезення на колишній рівень – адже без транспорту всім бракує помітна доля нормального активного життя: люди не можуть відправитися на роботу, в гості, у відрядження, навіть просто відпочити та поїздити по нашій прекрасній країні.Тому з першого ж дня, коли було отримано дозвіл на перевезення, ми запустили рейси по Україні. Щоб оживити ринок, ми надали пасажирам значні знижки та вигідні акції. З нинішнім пасажиропотоком, зрозуміло, ми працюємо в збиток: для рентабельності необхідно, щоб автобуси були заповнені на рівні 70-80%.

– Що зміниться для перевізників і пасажирів в около- тапоствірусну епоху?

– Сьогодні все оповито невідомістю. Знаєте, бувають кризисні часи, коли все погано, але хоч би зрозуміло, які тенденції. А тепер нічого не розуміють ні перевізники, ні пасажири: чи поїдуть автобуси чи ні, чи відновлять обмеження чи ні, чи будуть пасажири чи ні. І це – найбільша проблема для обох сторін. Ми зараз не розуміємо, який запит у нашого клієнта, чи готовий він їхати і куди. Але прагнемо надати виграшні варіанти.

  Головне для нас в ці дні – довести клієнтові всіма можливими способами, що перевезення безпечні. У тому числі, наприклад, що ми веземо 30 пасажирів в автобусі, який розрахований на 60 місць. Екіпажі ретельно проінструктовані стосовно всіх профілактичних засобів, в автобусах працюють кондиціонери – ми ручаємося, що поїздка з нами не небезпечніше похід в магазин.

– Які напрями ви зараз відкрили?

– Лише ті, в яких ми впевнені. Мабуть, є попит на західні напрями, – наприклад, до Львова, але туди ми не їдемо, чекаючи безпечного порогу епідеміологічної обстановки. Тому наші автобуси сьогодні тримають курс з Києва до Одеси, Запоріжжя, Харкова (через Полтаву), Херсона і Кропівніцького.

– Є також інші аспекти безпеки перевезень, актуальні для всіх часів. Що ви робите в цьому плані?

– Ми завжди ретельно уважні до підготовки і дисципліни водіїв: пильно перевіряємо швидкісний режим і манеру водіння. Сьогодні, в період обмежень, за кермо садимо лише тих водіїв, які мають вищий рейтинг по нашій внутрішній класифікації та проявили себе бездоганно. Але вірус пройде – а ось питання безпеки залишаться.Тому перед кожним рейсом водії проходять пильний медичний контроль з використанням сучасного устаткування, здатного визначити рівень втоми, швидкість реакції та безліч інших параметрів.

– Яким чином ви перевіряєте водіїв: у вас є ревізори або на виручку приходить техніка?

– Звісно, ми використовуємо найсучасніші системи телематики! Кожен з наших автобусів буквально нашпигований новітньою електронікою, яка враховує все: наскільки делікатно водій виконує повороти, як плавно він розганяє і зупиняє автобус, чи старається він мінімізувати трясіння на дорожніх нерівностях.Причому для аналізу зібраних даних навіть не потрібна людина: комп'ютерна програма сама вчасно побачить всі огріхи будь-якого водія і негайно про них повідомить. І якщо є проблема, то водій вирушає на переекзаменовку у відділ безпеки.

– Який середній вік вашого автопарку? Які критерії ви пред'являєте при придбанні нової техніки?

– У нас є як абсолютно нові автобуси, так і машини, що добре зарекомендували себе, з тривалим ресурсом: скажу чесно, в сучасної техніки він стає менше. Отже середній вік нашого парку – 5–6 років. При нових закупівлях віддаємо перевагу німецьким виробникам: MAN, Neoplan, Setra. Це якісні машини з високим комфортом і розумною бортовою електронікою.

– Де ви обслуговуєте свої автобуси?

– Ми побудували на одеському напрямі власну сервісну станцію – велику, сучасну, добре оснащену. Вона дозволяє проводити будь-які роботи по регулярному обслуговуванню і ремонту в повній відповідності до технічних регламентів виробника, так що й ми, і водії, і пасажири можемо бути впевнені в справності кожного автобуса.

 

АВТОПЕРЕВЕЗЕННЯ В УКРАЇНІ: НЕСТЕРПНА ЛЕГКІСТЬ БУТТЯ

– Наболіла тема – нелегальні перевізники. Чи заважають вони вам і чи бореться з ними держава?

– Проблема нелегального ринку, на наш погляд, в першу чергу в тому, що він не платить податки. А взагалі – якщо є такі перевізники, значить, вони зажадалися певною долею споживачів. Коли пасажир згоден їхати в переробленому десь в гаражах вантажному фургоні, без кондиціонера, на тісних сидіннях, але удвічі дешевше – що ж, такий його вибір. Ми з кожного квитка неухильно віддаємо державі 20%, а також возимо безкоштовно пільговиків, за яких не отримуємо від держави зовсім нічого. Нелегали не віддають до бюджету ні копійки, отримуючи «сірий нал», і пільговиків видворяють. Проте ви розумієте, що це не може відбуватися без участі третіх осіб – власне, тих, хто отримує свою долю від незаконних перевезень, хоча по службовому покликанню має з ними боротися.

Крім того, нелегали дезорганізують рух в містах – адже, як правило, вони облаштовують стоянки в стихійних місцях, часто заборонених Правилами дорожнього руху. Отже, якщо ви, виїжджаючи з Києва, бачите запарковані ряди на Теремках або на Харківській, – ви розумієте, кому за це дякувати.

– Вітчизняні автовокзали: наскільки вони зараз відповідають потребам пасажирів і що в них необхідно міняти?

– Вокзали – це дивна історія, яка безпосередньо переплетена з нелегальними перевезеннями. Автостанціям вигідно працювати саме з нелегалами. Ми платимо за заїзди на вокзали – але з цих грошей їм необхідно платити «білі» зарплати та абсолютно всі податки. Жодне з підприємств в цьому не зацікавлено: їм приємно отримати від нелегалів все той же «сірий нал» і не мати жодного легального звороту засобів.

Добре, коли в місті більше однієї автостанції – тоді вони починають конкурувати між собою за перевізника. Але коли в місті єдиний автовокзал, це халепа: він починає всім диктувати дикі неринкові умови. Зараз держава намагається стимулювати відкриття перевізниками власних автостанцій, проте нам це зовсім не завжди привабливо. Тому ми прагнемо знаходити взаємовигідні умови зі всіма автовокзалами, з якими працюємо. Але це не легко.

– Стан доріг і в цілому інфраструктури в Україні дуже далекий від європейського. Чи оцінюєте ви реальні збитки від цього?

– З точки зору ремонту автобусів це +30% до вартості експлуатації аналогичних машин в Європі. На деякі напрями ми фізично не можемо поставити хороші сучасні автобуси, бо вони зможуть зробити по них максимум 5 рейсів туди і назад, а потім встануть на дорогий ремонт. Наші найбільш комфортабельні та місткі двоповерхові автобуси сьогодні можуть працювати лише на трьох лініях: Харків, Львів і Одеса. А ось, наприклад, взимку в Запоріжжі у нас тримає курс немолодий, але міцний автобус,в якому мало електроніки та пластику, але багато міцного заліза.

– Чи є ще перспективи та резерви у відкритті нових напрямів по Україні?

– Звичайно, ми постійно над цим працюємо. Ми дуже зацікавлені у відкритті рейсів з Києва до Чернігова, проте стикаємося з великими складнощами – чернігівські власті не можуть погоджувати нам заїзди на вокзали, постійно вимагають міняти дозволи на перевезення і тому подібне. До курортного сезону, який, сподіваємося, все ж відбудеться, хочемо запустити маршрути до Маріуполя і Бердянську, лінії Харків–Запоріжжя–Дніпро–Одеса. Причому ми готові до розширення – цього року купили 15 нових автобусів.

 

КОНКУРЕНЦІЯ ЗА ПАСАЖИРА: ЗАПОРУКИ УСПІХУ

– Ви активно розвиваєте продаж квитків онлайн. Яких успіхів досягли?

– Сьогодні кожен другий квиток ми продаємо через інтернет – на сайті або в мобільному додатку. Причому ми запустили онлайн-продажі ще 15 років тому. З кожним роком популярність такої форми продажу квитків зростатиме, але максимумом в Україні вважаємо 80%.

– Яка аудиторія ваших пасажирів? Чого чекає клієнт від перевізника?

– Ми постійно прагнемо позначити і згрупувати нашу аудиторію, проте вона максимально різноманітна: фактично це все населення України. З нами їдуть і ділові люди, і бабусі з внуками, і селяни, і відпочивальники. Транспорт потрібний всім!Але як досягти того, щоб він був зручним для всіх, хто бажає ним скористатися? Саме тому ми збираємо такий набір інструментів, якостей, показників перевезення, щоб бути до вподоби кожному пасажирові. Перш за все це комфорт і безпека. Всі наші автобуси сучасні та справні, обладнані кондиціонерами, туалетами та розважальними системами, мають на борту швидкісний Інтернет і безкоштовні кофемати.

– Як часто попадаються проблемні пасажири?

– Уявіть собі – щодня! Звичайно це громадяни в неабиякому підпитку: на жаль, у вітчизняному менталітеті вже багато рокiв вважається, що саме алкоголь кращим чином скрасить поїздку. Доходить до того, що відверто нетверезі пасажири буквально лягають під колеса автобуса, коли водій відмовляється їх пускати в салон! А поліція чомусь розводить руками: вона майже завжди відмовляється вважати автобус громадським місцем і заявляє, що п'яний в салоні – суто проблема перевізника.

– Як нині справи з вандалізмом?

– Сьогодні ми практично вирішили цю проблему, встановивши в кожному автобусі по кілька камер спостереження, які працюють в онлайн-режимі. Раніше були випадки, коли деякі підприємливі громадяни примудрялися демонтувати дисплеї розважальної медіасистеми. Але що з ними робити далі, адже вони непрацездатні без спеціальної програмної оболонки!

– Чи конкуруєте ви з іншими видами транспорту – із залізницею, авіацією?

– Обов'язково! Причому сьогодні, в коронавірусну епоху, наш основний конкурент – особистий автотранспорт. У кожного з видів транспорту є свої переваги та свої види боротьби: хтось кік-боксер, хтось важкоатлет. Ми намагаємося знайти виграшні рішення по завоюванню пасажирів. Колись ми перемагаємо в цій гонці, колись – програємо, і це нормально.

– В чому виграє ваш пасажир, наприклад, у порівнянні з авіацією?

– Давайте рахувати час подорожі по дорозі з Києва в Одесу. Щоб дістатися до столичного аеропорту, вам зазвичай знадобиться не менше півтори години. Ще стільки ж потрібно в терміналі на проходження всіх процедур контролю. Політ – від посадки в літак до виходу з нього – теж займе аналогічний час. Нарешті, потрібно ще виїхати з аеропорту в Одесу. Поїздка на нашому автобусі займе практично ті ж 6,5–7 годин – проте, думаю, без метушні та проблем. І при цьому наш «бізнес-клас» – поїздка в автобусі VIP-класу – втричі дешевше перельоту звичайним економом. А перевезення багажу у нас і зовсім безлімітне. Ось вам і виграш!

ТЕГИ: транспортпассажирские перевозкиавтобуспоездки
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах