Національний банк України підвищив облікову ставку на піввідсотка – до 9%. Необхідність такого кроку регулятор пояснив зростанням споживчих цін.
Національний банк України оголосив у четвер, 9 грудня, про підвищення облікової ставки на 0,5 процентного пункту – до 9% річних. Регулятор пояснив, що так він бореться з інфляцією та сподівається забезпечити стійке її зниження до рівня 5%. Korrespondent.net розповідає подробиці.
Пік пройдено, втім...
В НБУ зазначили, що пік зростання споживчих цін пройдено, але знижується інфляція повільніше, ніж очікувалося. Зокрема, у жовтні вона сповільнилася до 10,9% в річному обчисленні порівняно з 11% у вересні. За прогнозами Нацбанку, у листопаді така динаміка збережеться, але до бажаних показників ще далеко.
У вересні регулятор також підвищував облікову ставку, так само на 0,5 процентного пункту, до 8,5%. Тоді заявлялася аналогічна мета – повернути інфляцію до рівня 5% у 2022 році.
Підвищуючи облікову ставку, НБУ підвищує вартість грошей для кінцевих споживачів і цим обмежує попит. Як наслідок – темпи зростання цін сповільнюються, але разом з ними уповільнюється розвиток економіки.
У Нацбанку зазначили, що інфляція знижується повільно через певні чинники. Зокрема зростають витрати бізнесу на енергоносії, послуги логістики, оплату праці, що у свою чергу призводить до підвищення цін на велику кількість споживчих товарів.
Крім того, незважаючи на незначне погіршення споживчих настроїв і карантинні обмеження, внутрішній споживчий попит залишається стійким. Внаслідок цього інфляція знижується повільніше, ніж передбачалося (у жовтневому прогнозі НБУ розраховував досягти рівня інфляції в 9,6% за четвертий квартал порівняно з 11% за третій квартал 2021 року).
Також Нацбанк нарікає на геополітичне напруження, яке негативно позначається на вартості українських активів і стані валютного ринку. Зростають світові ціни на газ і продовольство, швидшиє глобальна інфляція, меншає інтерес інвесторів до активів країн з ринками, що розвиваються.
Оптимістичний прогноз
Водночас в НБУ очікують, що інфляція поступово знижуватиметься до кінця 2021 року і протягом усього 2022 року. Відбуватиметься це завдяки високим урожаям цього року, а також з огляду на корекцію світових цін у 2022 році. Навесні, після завершення опалювального сезону, також очікується зниження цін на газ у Європі.
"Фундаментальний тиск також поступово ослабне з урахуванням очікуваного уповільнення темпів зростання зарплат наступного року і подальшого ефекту від вжитих Національним банком заходів для посилення монетарної політики", - зазначає регулятор.
Ще один важливий фактор, який дає змогу дивитися в майбутнє з оптимізмом, – прогрес у співпраці з МВФ. Зокрема, наприкінці листопада рада директорів МВФ
ухвалила рішення виділити Україні другий транш у розмірі близько 700 мільйонів доларів – це сприятиме проведенню ключових реформ і якнайшвидшому відновленню української економіки від кризи, яка виникла внаслідок пандемії.
Ключові ризики
Але не можна забувати про ризики – до основних з них Нацбанк відносить ескалацію Росією військового конфлікту, а також довший, ніж очікувалося, сплеск інфляції у світі.
"Суттєва невизначеність із приводу ескалації військового конфлікту може бути чинником погіршення очікувань, зокрема інфляційних, і може позначитися на відстроченні інвестиційних рішень. Це стримуватиме відновлення економіки", – пояснили НБУ.
Дотичний геополітичний ризик – довше, ніж передбачалося за прогнозом, збереження високих цін на газ. Актуальним є ризик подальшого подорожчання продовольства у світі.
Усі ці чинники можуть призвести до зростання цін на широкий спектр товарів і послуг. Довша і більша інфляція у світі, особливо її сплеск в країнах Центрально-Східної Європи, також може мати вплив на внутрішні ціни в Україні. А швидша, ніж очікувалося, реакція монетарної політики провідних центральних банків містить ризики відтоку капіталу із країн з ринками, що розвиваються.
Не варто забувати також про економічні наслідки пандемії:
поява нового штаму Омікрон викликала невизначеність. "Втім, імовірніше, вони матимуть стагфляційний характер для глобальної економіки, пов'язаний з логістичними і виробничими проблемами", – додали в НБУ.
Наступне засідання правління Нацбанку з питань монетарної політики відбудеться 20 січня 2022 року.
Облікова ставка – це відсоткова ставка, за якою Національний банк надає кредити комерційним банкам.
Ставка НБУ безперервно знижувалася з вересня 2018 року, коли вона була на рівні 18%, до червня 2020 року, коли вона досягла 6%. Потім вона залишалася незмінною протягом восьми місяців, а з березня 2021 року знову почала зростати. Цього року Нацбанк підвищував ставку п'ять разів, доки вона досягла 9%.
Нагадаємо, за підсумками жовтня інфляція у світі побила рекорди: у Великій Британії вона була 4,2% – максимальне значення за 10 років, тоді як у США - 6,2% - найбільше значення за 31 рік. Інфляція в зоні євро в жовтні досягла 4,1% проти 3,4% у вересні. Це найвищий показник у ЄС з 2008 року.
Облікова ставка Європейського центробанку становить на сьогодні 0%, Банку Англії – 0,1%, ФРС США – 0-0,25%, Резервного банку Австралії – 0,1%, Народного банку Китаю – 3,85%, Центробанку Бразилії – 9,25%.
У деяких країнах діє негативна облікова ставка – ставка, коли кредитор платить позичальнику. Це є наслідком пом'якшення грошово-кредитної політики під час кризи. На сьогоднішній день такі ставки встановлено Нацбанком Швейцарії (-0,75%) і Японії (-0,1%).