Рекордний урожай зернових в Україні не виправдав надії аграріїв. Навпаки, надмірна пропозиція як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках призвела до обвалу цін, пише Коммерсант-Украина у статті Україну завалило урожаєм.
Низькі ціни і проблеми з ліквідністю банківського ринку загрожують стати серйозним випробуванням для всього агропромислового комплексу країни. Припинити своє існування можуть дрібні і середні аграрні компанії, які обробляли в поточному році близько 35% земель.
Активний розвиток українського аграрного сектору почався у 2006-2007 роках. Світова криза продовольства, обумовлена збільшенням населення планети та зростанням обсягів виробництва біопалива, привела до небувалого зростання цін на продукти харчування у світі. На початку 2008 року світові ціни на більшість продовольчих товарів досягли найвищого рівня за останні 50 років. У середньому ціна на пшеницю У світі з 1999 по 2007 роки зросла на 108%. В Україні за 2007 рік ціна пшениці зросла в середньому на 65%, ячменю - на 62%, значно збільшилися ціни й на інші зернові культури, відзначають в аналітичному агентстві Украгроконсалт. В результаті середня рентабельність вирощування сої досягла 220%, пшениці - 151%, кукурудзи - 164%, ячменю - 119%, стверджує директор аналітичного агентства AAA Сергій Наливка. "Для порівняння: рентабельність у будівництві житла на той момент становила 240-320%, у металургії - 160%, імпорт побутової техніки - близько 80%", - говорить пан Наливка.
На хвилі зростання прибутковості у аграрний сектор прийшли іноземні інвестиції. За словами директора з корпоративних фінансів ІК Арта інвестиційні партнери Сергія Трифонова, якщо в 2006 році у загальному обсязі коштів, залучених від продажу акціонерного капіталу, на компанії агросектору доводилося не більше 7% ($ 31 млн), то у 2007 році - вже до 25% ($ 435 млн), а за десять місяців 2008 року - понад 80% ($ 609 млн).
На піку зростання прибутковості практично всі великі агрохолдинги заявили про плани збільшення земельних банків у п'ять-шість разів до 2011 року. У результаті завдяки високому інтересу до сільскгоспземель вартість їх оренди зросла з 1,1-1,2% кадастрової вартості в 2006 році до 2-3% до початку 2008 року. А переуступання прав оренди до початку 2008 року досягла $ 1-1,5 тис. / га проти $ 250/га у 2006 році.
Ситуація різко змінилася вже у кінці цього літа, коли стало зрозуміло, що врожай зерна в Україні набагато перевищить торішній. У кінці серпня прем'єр-міністр Юлія Тимошенко заявила, що стурбована зниженням цін на фуражне зерно. Для того, щоб підвищити їх, Кабмін пообіцяв встановити мінімальні ціни на пшеницю, а також пригрозив трейдерам, які не будуть купувати зерно, несвоєчасним поверненням ПДВ. Однак мінімальні ціни до сих пір не затвердили.
У жовтні-листопаді стало зрозуміло, що зібраний в Україні врожай зерна перевищує найсміливіші очікування - за даними Мінагрополітики, до 18 листопада зібрано 52 млн т зерна (у минулому році - 29,3 млн т). "Це найбільший урожай за всю історію України. До сих пір рекордним вважався 1989 рік - 51,2 млн т зерна", - говорить заступник міністра агрополітики Юрій Лузан.
"До превеликого урожаю додалися й великі перехідні запаси зерна - близько 10 млн т. Вони утворилися через введення урядом з вересня 2007 року по квітень нинішнього року обмежень на експорт зернових з країни", - нагадує керівник групи Німецько-український аграрний діалог Хайнц - Вільгельм Штрубенхофф. У результаті, за даними групи, у серпні-листопаді ціни на пшеницю 3-го класу знизилися на 40% - до 710 грн / т, на фуражні - на 44%, до 420 грн / т, ячменю - на 43%, до 550 грн / т, на насіння соняшнику - на 52%, до 1,2 тис. грн / т. "При таких цінах сільгоспвиробники змушені продавати свою продукцію зі збитками", - говорить керівник групи експертів асоціації Український клуб аграрного бізнесу Володимир Лапа. Ситуація ускладнилась і кризою ліквідності, банки різко підвищили відсоткові ставки за кредитами, а багато які фінансові установи і зовсім відмовилися видавати кредити аграріям.
Поліпшити цінову ситуацію на українському зерновому ринку міг би експорт. Але на світовому ринку вже немає ажіотажного попиту на зерно, який спостерігався взимку і на початку весни цього року, коли на експорт зерна з України були встановлені квоти.
Вже у серпні-листопаді ціни за ф'ючерсним контрактами на пшеницю на французькій біржі MATIF знизилися на 30% - до 141 євро / т. І до кінця цього року, за словами Штрубенхоффа, передумов для зростання немає. "Подальша ситуація буде залежати від врожаю в Австралії та Аргентині, де зараз закінчується літо, але поки що прогнози на врожай у цих країнах найбільш сприятливі", - говорить пан Штрубенхофф.
Експерти вважають, що в цьому році експортувати зерно з України буде непросто. Саудівська Аравія (у країну поставляється близько 15,9% всього експорту зерна з України) на початку листопада знизила імпортні субсидії з $ 200 / т до $ 100 / т і оголосила, що зменшує щорічний обсяг закупівель зернових з 7 млн т до 6 млн т. "Відразу ж після цього світові ціни на зерно впали ще на $ 40, що несприятливо відбилося й на цінах на зерно, що імпортується з України ", - говорить Горбачов.
Окрім того, 27 жовтня Європейський Союз, на який за останні десять місяців припадали максимальні обсяги експорту українського зерна (27,5% від усього обсягу), встановив ввізне мито на імпорт пшениці на рівні 95 євро / т, ячменю - 93 євро / т, жита і сорго - 24,16 євро / т, кукурудзи - 8,68 євро / т. До кінця маркетингового року Україна може ввести в ЄС пшеницю у рамках квоти 628 тис. т зі ставкою мита 12 євро.
Але найбільш сильним ударом по зерновому експорту з України може стати введення Росією експортних субсидій. Зараз російський уряд розглядає можливість встановлення субсидій на рівні $ 40 / т зерна. "Якщо це буде зроблено, зерновий експорт з України може припинитися - ціна нашого зерна буде на $ 20-30 вище світової", - упевнений пан Горбачов. Через несприятливу цінову кон'юнктуру, за даними Мінагрополітики, вже у листопаді у порівнянні з вереснем експорт зерна знизився у п'ять-шість разів. У нинішній ситуації багато аграріїв відмовилися від планів щодо збільшення земельного банку.
Незважаючи на це, у нинішньому році аграрії ще змогли посіяти озимі зернові культури. За даними Мінагрополітики, посіви в цьому році збереглися на рівні минулого року - 8 млн га без урахування ріпаку. Але учасники ринку говорять, що реальна ситуація дещо інша. За словами гендиректора Укрзернопром-Агро Євгена Ленга, реально в країні було посіяно озимих на площі на 10-15% менше показника минулого року. "Причому аграрії сіяли озимі буквально на останні гроші", - відзначає Ленг. Це означає, що надій на якісний урожай мало - багато сільгоспвиробників не внесли досить добрив. "Не виключено, що наступної осені з'ясується, що практично вся озима пшениця - фураж", - повідомив Горбачов виданню.
Учасники ринку вважають, що повною мірою криза проявиться навесні. "Якщо до лютого, коли в основному аграрії беруть кредити для проведення весняної посівної кампанії, ліквідність банківської системи не підвищиться, нові кредити аграрному сектору, швидше за все, видаватися не будуть", - каже голова правління Райффайзен Банк Аваль Віктор Горбачов.
У результаті обсяг посівних площ під час весняної посівної кампанії може скоротитися у середньому на 30-35%, підрахували в аналітичному агентстві AAA. "Наступною восени в Україні буде зібраний урожай зерна не більш як 45 млн т. А якщо погодні умови будуть несприятливими, обсяг врожаю може знизитися до 35-40 млн т", - упевнений Штрубенхофф. За його словами, різко ціни можуть зрости лише у випадку несприятливих кліматичних умов, які приведуть до загибелі значної частини врожаю у світі або в Україні.
"У підсумку виживуть далеко не всі навіть великі холдинги, які обробляють більш як 45 тис. га землі, - через великий обсяг земель не у всіх з них є можливість ефективно їх обробляти", - вважає Штрубенхофф. А дрібні сільгоспвиробники (які обробляють до 3 тис. га землі) підуть з ринку вже у найближчі три роки, впевнений пан Наливка. На них припадає 33-35% оброблюваних сільськогосподарських земель.
Варто нагадати, що в Україні продовжує дешевшати земля.
Нагадаємо, в Україні зупинилося сезонне зниження цін на продукти, дорожчає транспорт та комунальні послуги.